Постанова № 49886491, 27.03.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/736/2012

27 березня 2012 року

14год. 10хв.

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби

до

Приватного підприємства фірми "Велсі"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м.Рівне звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства фірми "Велсі" про стягнення заборгованості в сумі 1416051,22 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, подав клопотання, в якому просить про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. На адресу відповідача надсилались копії ухвал про відкриття провадження у справі, про призначення справи до судового розгляду та повідомлення-виклик до суду. Однак, на адресу суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення про повернення за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч.4 ст.33 КАС України, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце судового розгляду належним чином.

Судом не визнавалася обов’язковою участь сторін в судовому засіданні.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не забезпечується.

Судом встановлено, що за результатами проведення реорганізації органів державної податкової служби Рівненської області, Державну податкову інспекцію у м.Рівне було припинено, а всі права та обов'язки перейшли до новоутвореної Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби.

Відповідно до ч.1. ст. 55 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Відтак, керуючись ст. 55 КАС України, суд вважає за необхідне замінити позивача у справі - Державну податкову інспекцію у м.Рівне на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби.

Повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що відповідач - Приватне підприємство фірма "Велсі" 10.01.1998 року зареєстрований як юридична особа виконачим комітетом Рівненської міської ради (а.с.18), відомості про нього включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.22-25), з 23.04.1998 року взятий на облік, як платник податків у Рівненській ОДПІ (а.с.21) та з 04.05.1998 року є зареєстрованим платником податку на додану вартість (а.с.19).

Станом на 21.02.2012 року згідно даних обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом в розмірі 1416051, 22 грн., в тому числі: по податку на прибуток в сумі 826664,06 грн.; по податку на додану вартість в сумі 588002,68 грн.; по комунальному податку в сумі 1384,48 грн.

Заборгованість відповідача перед бюджетом виникла наступним чином.

18.11.2011 року ДПІ в м. Рівне була проведена виїзна позапланова документальна перевірка відповідача щодо всоєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів при проведення господарської діяльності за період з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року, за результатми якої складено акт №1353/23-100/25320786 від 18.11.2011 року (а.с.27-29).

На підставі вказаного акту податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення форми "Р": №0004022342 від 28.11.2011 року, яким відповідачу, відповідно до п.54.3 ст.54, абз.2 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов"язання по податку на прибуток в розмірі 625231,25, в тому числі 499097,00 грн. - за основним платежем та 126134,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.6); №0004032342 від 28.11.2011 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов"язання по податку на додану вартість в розмірі 439921,25 грн., в тому числі 350441,00 грн. - за основним платежем та 89480,25 грн.- за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.7), №0004042342 від 28.11.2011 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов"язання по комунальному податку в розмірі 1411,00 грн., в тому числі 40,80 грн. - за основним платежем та 1370,20 грн.- за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.26). Вказані податкові повідомлення-рішення вручено відповідачу під розписку 16.02.2011 року, що підтверджується відмітками на корінцях рішень.

Згідно з п.54.3. ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до п.57.3. ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки доказів оскарження відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку не надано, а за даними системи ДСС, Приватне підприємство фірма "Велсі" з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" №0004022342, №0004032342 та №0004042342 від 28.11.2011 року до Рівненського окружного адміністративного суду не зверталося, грошові зобов'язання, в тому числі зі сплати штрафних санкцій, визначені вказаними рішеннями, набули статусу узгоджених і підлягали сплаті в бюджет.

Відповідно до пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

На виконання вимог ст.129 Податкового кодексу України, податковим органом було нарахова відповідачу пеню в наступних розмірах: по податку на прибуток - в сумі 201432,81 грн., по податку на додану вартість- в сумі 148081,43 грн., по комунальному податку - в сумі 8,14 грн.

Відповідно до п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Однак, відповідно до п.59.5. ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, а нова вимога не виставляється.

Позивачем для відповідача, відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, чинного до 01.01.2011 року, було вручено податкові вимоги № 1/916 від 07.09.2009 року та № 2/904 від 26.11.2010 року, на суму податково боргу яка рахувалась за платником податків (відповідачем у справі) станом вказану дату в розмірі 259358,86 грн. (а.с.17).

Оскільки за даними зворотного боку облікової картки платника податків - відповідача у справі (а.с.10-15) сума податкового боргу після виставлення йому податкових вимог повністю не погашалась, підстав для винесення податкової вимоги у 2011 році не виникало, однак процедура стягнення вважається дотриманою.

Відповідно до цього, станом на день розгляду справи судом податкова заборгованість відповідача залишилася не погашеною і становить - 1416051,22 грн., в тому числі: по податку на прибуток, з урахуванням пені в сумі 201432,81 грн., в розмірі 826664,06 грн.; по податку на додану вартість, з урахуванням пені в сумі 148081,43 грн., в розмірі 588002,68 грн.; по комунальному податку, з урахуванням переплати в сумі 34,66 грн. та нарахованої пені в сумі 8,14 грн., в розмірі 1384,48 грн.

Дані обставини стверджені поданими та дослідженими у судовому засіданні доказами: розрахунком суми податкового боргу відповідача (а.с.8), довідкою про стан розрахунків з бюджетом (а.с.16), копією облікової картки платника податків - відповідача у справі (а.с.10-15), службовою запискою (а.с.9).

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

Згідно з п.41.5. ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

У відповідності зі ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Водночас частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать і органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990 року, державним податковим інспекціям надано право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За наведених обставин, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства фірми "Велсі" до бюджету податкову заборгованість в загальній сумі 1416051 (один мільйон чотириста шістнадцять тисяч п"ятдесят одна) гривня 22 копійки, яку перерахувати в наступному порядку:

- по податку на прибуток в сумі 826664,06 грн. - до Державного бюджету, м. Рівне на р/р 31113009700002 в ГУДКСУ в Рівненській області, МФО 833017, ЄДРПОУ 22586331, код платежу 16010200;

- по податку на додану вартість в сумі 588002,68 грн. - до Державного бюджету, м. Рівне на р/р 31113009700002 в ГУДКСУ в Рівненській області, МФО 833017, ЄДРПОУ 22586331, код платежу 11021000;

- по комунальному податку в сумі 1384,48 грн. - до місцевого бюджету м. Рівне на р/р 3321782870002 в ГУДКСУ в Рівненській області, МФО 833017, ЄДРПОУ 22586331, код платежу 16010200.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Друзенко Н.В.