Постанова № 49884403, 05.06.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

05.06.2015 р. Справа № 814/3891/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом: Чорноморського державного університету ім. Петра Могили (вул. 68 Десантників, 10, м. Миколаїв, 54003)

до відповідача: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного Управління Міндоходів у Миколаївській області (вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028)

третя особа: Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (пр. Жовтневий, 55-є, м. Миколаїв, 54018)

про: визнання неправомірною і скасування вимоги від 02.12.2014 року,

в с т а н о в и в:

Позивач, Чорноморський державний університет ім. Петра Могили (далі - університет), звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного Управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання неправомірною і скасування вимоги № Ю-7003 від 02.12.2014 року про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску та пені на суму 99 365,59 грн.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що вимога прийнята за результатами проведеного з порушенням вимог законодавства, а саме в результаті проведеного аудиту позивачем самостійно виявлено порушення – неправильне нарахування заробітної плати працівникам академії. Ще в серпні 2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою про коригування звітів по окремим працівникам, відповідач коригування звітів не провів, а прийняв оскаржувану вимогу.

Відповідач в запереченнях на позовну заяву (а.с. 31 - 32) зазначив, що вимога прийнята у відповідності до вимог законодавства, просив в задоволенні позову відмовити.

Третя особа письмових заперечень на позов не надала.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 240). Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Головного Управління Міндоходів у Миколаївській області прийнято вимогу від 02.12.2014 року № Ю-7003 до Чорноморського державного університету ім. Петра Могили на підставі ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у розмірі 99 365,59 грн., з яких заборгованость зі сплати єдиного внеску 95 630,36 грн. та пеня на суму 3 735,23 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Південною академією підвищення кваліфікації кадрів (код ЄДРПОУ 13855594) було подано до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доході і зборів за період жовтень 2013 року по листопад 2014 року. До зазначеного звіту позивачем додатки - таблицю № 1 «Нарахування єдиного внеску», в якій визначено загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті;

- за жовтень 2013 року – 9 565,9 грн.;

- за листопад 2013 року – 9 618,72 грн.;

- за грудень 2013 року – 10 334,61 грн.;

- за лютий 2014 року – 9 259,04 грн.;

- за березень 2014 року – 9 259,04 грн.;

- за квітень 2014 року – 10 574,9 грн.;

- за травень 2014 року – 9 102,69 грн.;

- за червень 2014 року – 9 032,26 грн.;

- за липень 2014 року – 8 872,26 грн.;

- за серпень 2014 року – 9 280,29 грн.;

- за вересень 2014 року – 9 363,67 грн.;

- за листопад 2014 року – 3 332,07 грн.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 року і Наказом Міністра освіти і науки України № 987 від 05.09.2014 року (далі – Наказ № 987) реорганізована Південна академія підвищення кваліфікації кадрів Міністерства промислової політики та визнано, що Чорноморський державний університет ім. П. Могили є правонаступником всіх прав і обов’язків академії.

Пунктом 5.5 Наказу № 987 університет був зобов’язаний скласти акт передачі майна з зазначенням в ньому правонаступництва університету щодо всіх зобов’язань академії її кредиторів та боржників.

На виконання вимог вищевказаного наказу, в результаті проведеного аудиту ліквідаційною комісією виявлено порушення бухгалтерією академії бухгалтерського обліку, неправильного нарахування заробітної плати працівникам академії. Згідно ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову діяльність» академія повинна складати фінансову звітність, яка включає баланс і звіти про результат фінансової діяльності про рух грошових коштів, але це не виконувалось.

В результаті перевірки за період з жовтня 2010 року по вересень 2014 року було виявлено неправомірне нарахування заробітної плати працівникам академії. Бухгалтерія академії не дотримувалась вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2008 року «Про оплату праці» працівників на основі Єдиної тарифної ставки розрядів і коефіцієнтів працівників відповідних галузей і наказом Міністра освіти та науки України від 29.09.2003 року № 557 «Про впорядкування умов праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів» та іншими законодавчими актами регулюючими оплату праці.

В результаті порушення законодавчих актів про оплату праці науково-педагогічним працівникам 19 працівникам академії: була нарахована зайва заробітна плата в розмірі – 197 422,71 грн. Особові рахунки працівників не відповідають вимогам первинних документів передбачених законодавством «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відомості про нарахування заробітної плати не складались, реєстри бухгалтерського обліку, які підтвердили б нарахування відсутні. Тому і звіти на соціальне страхування, які зараховувались до особового рахунку та надавались до державної податкової інспекції є недостовірними.

Враховуючи результати перевірки, позивач листом № 1/2-4 від 08.10.2014 року повідомив відповідача, Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Миколаєва Головного Управління Міндоходів у Миколаївській області, про реорганізацію Південної академії підвищення кваліфікації кадрів Міністерства промислової політики та звернувся з проханням провести перевірку.

Пунктом 78.1.7. Статті 78 Податкового кодексу України визначений порядок проведення документальних позапланових перевірок у випадку коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи.

Доказів виконання вищезазначених норм податкового кодексу України відповідачем до суду не надано.

Натомість відповідачем 02.12.2014 року прийнято вимогу № Ю-7003 про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску та пені на суму 99 365,59 грн.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Згідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Вимогами ч.ч. 7, 8, 11 статті 9 вказаного Закону України передбачено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно до вимог ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску. Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Відповідно до вимог п. 6.3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів України від 09.09.2013 року № 455 органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів у повідомленнях-розрахунках, де визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Пунктом 6.4 розділу VI вказаної Інструкції регламентовано порядок формування вимоги про сплату боргу. Так, вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою відповідно до додатку 4 до вказаної Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до вказаної Інструкції (для платника - фізичної особи).

Як було зазначено в запереченнях відповідача, формування оскаржуваної податкової вимоги № Ю-7003 від 02.12.2014 року, відповідно до якої позивача зобов’язано сплатити заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - недоїмку, яка станом на 01.12.2014 року становить 95 630,36 грн., здійсненно на підставі картки особового рахунку позивача.

Враховуючи, що відповідачем до суду не надано жодних доказів наявності боргу у відповідача (Облікової картки особового рахунку платника, якою відповідач міг би підтвердити наявність боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у позивача), відповідачем також не надано доказів виконання вимог позивач викладених в листі № 1/2-4 від 08.10.2014 року щодо проведення перевірки, а також виконання п. 78.1.7. Статті 78 Податкового кодексу України стосовно перевірки коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийнятті (вчинені) вони відповідно до вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта суб’єктів владних повноважень, обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач не довів суду правомірність вчинених дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення – рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати неправомірною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного Управління Міндоходів у Миколаївській області № Ю-7003 від 02.12.2014 року про сплату Чорноморським державним університетому ім. Петра Могили недоїмки в розмірі 99 365,59 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих