Рішення № 4988252, 22.09.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

22.09.2009

Справа №2-23/235-2009

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Сімферополь

До відповідача Закритого акціонерного товариства "Акціонерна Страхова Компанія "ІНГО Україна" в особі Кримської філії, м. Сімферополь

Про стягнення 498 793,36 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Бондаренко О.І. – головний експерт відділу стягнення боргів та реалізації майна, за довір. №406816 від 18.03.2008р.

Від відповідача – Названова В.С. – представник, довіреність №313 від 15.12.2008р.

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Акціонерна Страхова Компанія "ІНГО Україна" заборгованості по страховому відшкодуванню у сумі 498793,36грн., в тому числі: 304515,00грн. страхового відшкодування при настанні страхового випадку, яке пов’язане з транспортним засобом страхувальника, 159531,51грн. страхового відшкодування при настанні страхового випадку, яке пов’язане з життям, здоров’ям та працездатністю водіїв та (або) пасажирів, що знаходились в зазначеному засобі транспорту на момент дорожньо-транспортної пригоди, 19779,03грн. пені за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування, 14967,82грн. індексу інфляції за весь час прострочення по виплаті страхового відшкодування.

Відповідач з позовом не згоден за мотивами, викладеними у відзиві на позов, вважає, що, оскільки страхувальником Кудрявцевим М.М. було перевищено встановлені обмеження швидкості руху більше, ніж на 40км/год., відповідно до п.8.2 договору є підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 05.02.2009р. провадження по справі зупинено та справа направлена до Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру для проведення автотехнічної експертизи.

31.03.2009р. до господарського суду АР Крим надійшли висновки експертизи, у зв’язку із чим провадження по справі було поновлено.

23.04.2009р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача заборгованість по страховому відшкодуванню у сумі 562904,04грн., в тому числі: 304515,00грн. страхового відшкодування при настанні страхового випадку, яке пов’язане з транспортним засобом страхувальника, 164273,24грн. страхового відшкодування при настанні страхового випадку, яке пов’язане з життям, здоров’ям та працездатністю водіїв та (або) пасажирів, що знаходились в зазначеному засобі транспорту на момент дорожньо-транспортної пригоди, 46878,82грн. пені за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування та 47236,98грн. індексу інфляції за весь час прострочення по виплаті страхового відшкодування.

11.06.2009р. була призначена додаткова автотехнічна експертиза, проведення якої доручено Кримському науково дослідницькому інституту судових експертиз.

Ухвалою від 02.09.2009р. провадження у справі було поновлено у зв’язку з тим, що до господарського суду надійшов висновок експерта.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд

Встановив :

20.08.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Кудрявцевим Михайлом Михайловичем був укладений кредитний договір №014/09-17/234-07, згідно п.1 якого банк надав Кудрявцеву М.М. споживчий кредит на придбання автомобіля марки VOLKSWAGEN, моделі Touareg 2007р.в. у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у розмірі 60750,00дол. США зі сплатою 13,54% річних строком до 20.08.2014р.

Відповідно до п.1.3 кредитного договору в забезпечення виконання його умов між відповідачем та Кудрявцевим М.М. 17.08.2007р. був укладений договір №620521074 страхування засобу наземного транспорту та нещасного випадку, за яким вигодонабувачем є Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль".

Строк дії договору страхування встановлений згідно п.3.1 договору з 20.08.2007р. до 19.08.2008р.

05.08.2008р. приблизно о 16 год.15 хв. на 84 км і 850 м автодороги Красноперекопськ-Сімферополь на повороті на с.Кримське відбулася дорожньо-транспортна подія за участю автомобіля КАМАЗ-5410, реєстраційний номер 0054 КРП під керуванням водія Лютикова П.В. та автомобіля «VOLKSWAGEN Touareg», реєстраційний номер СН 0836 АЕ під керуванням водія Кудрявцева М.М.

У результаті ДТП Кудрявцеву М.М. була спричинена травма, згідно висновку експерта №105-м від 04.09.2008р., несумісна з життям.

Позивач просить стягнути з відповідача (з врахуванням уточнення позовних вимог) 304515,00грн. страхового відшкодування при настанні страхового випадку, яке пов’язане з транспортним засобом страхувальника, 164273,24грн. страхового відшкодування при настанні страхового випадку, яке пов’язане з життям, здоров’ям та працездатністю водіїв та (або) пасажирів, що знаходились в зазначеному засобі транспорту на момент дорожньо-транспортної пригоди, 46878,82грн. пені за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування та 47236,98грн. індексу інфляції за весь час прострочення по виплаті страхового відшкодування.

При цьому позивач вказує, що у зв’язку з тим, що у результаті ДТП відбулася повна загибель транспорту, згідно п.1 договору страхування з відповідача підлягає стягненню страхове відшкодування, яке визначається в межах страхової суми 338350,00грн. з урахуванням 10% франшизи від страхової суми, тобто 33835,00грн., а всього - 304515,00грн.

Страхове відшкодування при настанні страхового випадку, яке пов’язане з життям, здоров’ям та працездатністю водіїв та (або) пасажирів, що знаходились в зазначеному засобі транспорту на момент дорожньо-транспортної пригоди позивач обґрунтовує п.2 договору страхування в рахунок погашення фактичної заборгованості страхувальника за кредитним договором.

Суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають на підставі наступного.

Згідно статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п.п.1,2 статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Статтею 985 ЦК України передбачено, що страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку.

Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Згідно ч. 2 статті 991 ЦК України договором страхування можуть бути передбачені інші ніж викладені у ч.1 цієї статті підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Розділом 8 договору страхування передбачені причини відмови у страховій виплаті. Зокрема, згідно п.п. и) п.8.2 договору страховик має право цілком чи частково відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страхувальник чи його представник порушив Правила дорожнього руху, а саме: перевищив встановлені обмеження швидкості руху більше ніж на 40км/год, рухався на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника, в’їхав на залізничний переїзд при закритому шлагбаумі, виїхав на смугу зустрічного руху в місці, де такий виїзд заборонено, не додержувався вимог дорожніх знаків, що забороняють рух транспортних засобів, рух заднім ходом на перехрестях.

03.12.2008р. суддею Сімферопольського районного суду АР Крим був постановлений вирок №1-643/08 згідно якому Лютиков П.В. був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України. В процесі розгляду справи було встановлено, що однією з причин ДТП було й порушення потерпілим (Кудрявцевим М.М.) правил дорожнього руху.

Пунктом 12.6 Правил дорожнього руху, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N1306 (у редакції від 16.07.2008р.), передбачено обмеження швидкості для транспортних засобів поза населеними пунктами до швидкості не більше ніж 90км/год.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Причому обов’язковою умовою доказів є їх допустимість, під якою, згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, розуміється, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що загальний характер допустимості доказів полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги про отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).

Як свідчать матеріали справи, а саме: висновок експерта Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз №1534 від 27.07.2009р. швидкість руху автомобіля «Фольксваген Туарег» державний номер СН 0836 АЕ до початку гальмування з врахуванням витрат енергії на деформування складала приблизно 145 км/год.

Перевищення водієм автомобіля «Фольксваген Туарег» державний номер СН 0836 АЕ - Кудрявцевим М.М. швидкості також підтверджується висновком спеціаліста експертної компанії «Укравтоекспертиза» №775-АТ від 18.05.2009р. (т.2 а.с.24), стрілкою спідометру на відмітці 135 км/год (що підтверджується постановою про призначення автотехнічної експертизи від 29.09.2008р. – т.1 а.с.68), а також висновком експерта Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру №3/608 від 29.10.2008р. (т.1 а.с.73).

Таким чином матеріалами справи підтверджується факт перевищення страхувальником - Кудрявцевим М.М. швидкості руху більше ніж на 40км/год, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування та відповідно й підставою для відмови у позові.

Витрати, пов’язані з проведення судових експертиз підлягають стягненню з позивача на підставі ст.49 ГПК України. Оскільки автотехнічна експертиза, проведена Науково-дослідницьким експертно-криміналістичним центром оплачена не була, з позивача підлягає стягненню її вартість у сумі 2736,37 грн. (згідно калькуляції –т.1 а.с.148).

Крім того з позивача на користь відповідача підлягає стягненню вартість додаткової автотехнічної експертизи у сумі 6555,00грн., оскільки матеріалами справи підтверджено, що відповідач сплатив її вартість у повному обсязі згідно розрахунку.

Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 22.09.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 28.09.2009р.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШІВ:

1.У позові відмовити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (95022, АР Крим, м.Сімферополь, вул. Набережна, 32, р/р 639922 у КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м.Сімферополь, МФО 324021, ЗКПО 20680287) на користь Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру (95000, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Балаклавська, 68, рахунок №35220001000193 у ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, ЗКПО 25574015) 2736,37грн. витрат на проведення автотехнічної експертизи.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (95022, АР Крим, м.Сімферополь, вул. Набережна, 32, р/р 639922 у КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м.Сімферополь, МФО 324021, ЗКПО 20680287) на користь Закритого акціонерного товариства "Акціонерна Страхова Компанія "ІНГО Україна" в особі Кримської філії (95006, АР Крим, м.Сімферополь, вул.К.Маркса, рахунок №2650041 у КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м.Сімферополь, МФО 324021, ЗКПО 26558403) 6555,00грн. витрат на проведення додаткової автотехнічної експертизи.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.