Постанова № 49882465, 03.09.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2015 року Справа № 803/1969/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом Ківерцівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Державного підприємства «Підприємство Маневицької виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області №42» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Ківерцівська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі позивач, Ківерцівська ОДПІ) звернулася з позовом до Державного підприємства «Підприємство Маневицької виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області №42» (далі відповідач, Підприємство Маневицької виправної колонії №42) про стягнення податкового боргу в сумі 697368,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що станом на 10.07.2015 року за відповідачем рахується податковий борг по податку на додану вартість в сумі 697368,48 грн. Позивачем вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкових вимог, однак дані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем. Просить стягнути з Підприємства Маневицької виправної колонії №42 на користь держави податковий борг в сумі 697368,48 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнали, не заперечували проти їх задоволення.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 10.04.2000 року Підприємство Маневицької виправної колонії №42 зареєстроване як юридична особа, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.77-78).

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) обєкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є обєктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обовязок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобовязання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобовязання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобовязання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у звязку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Сума грошового зобовязання, згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання є податковим боргом.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг по податку на додану вартість в сумі 697368,48 грн., з яких: основний платіж 623188 грн., пеня 54821,65 грн., фінансові санкції 19358,83 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.7-11), довідкою про суму податкової заборгованості (а.с.12), зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с.63-71).

Податковий борг по податку на додану вартість в сумі 697368,48 грн. виник внаслідок несплати грошових зобовязань згідно податкових декларацій з податку на додану вартість від 20.11.2013 року (а.с.15-16), від 20.12.2013 року (а.с.17-18), від 20.01.2014 року (а.с.19-20), від 20.02.2014 року (а.с.21-22), від 19.03.2014 року (а.с.23-24), від 17.04.2014 року (а.с.25-26), від 20.05.2014 року (а.с.29-30), від 20.06.2014 року (а.с.31-32), від 20.08.2014 року (а.с.33-34), від 19.09.2014 року (а.с.35-36), від 17.10.2014 року (а.с.55-56), від 20.11.2014 року (а.с.53-54), від 19.12.2014 року (а.с.51-52), від 20.01.2015 року (а.с.47-48), від 19.02.2015 року (а.с.45-46), від 19.03.2015 року (а.с.43-44), від 20.04.2015 року (а.с.41-42) від 18.05.2015 року (а.с.39-40), від 17.06.2015 року (а.с.57-58), уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок від 28.05.2014 року (а.с.27-28), від 28.01.2015 року (а.с.49-50), від 15.06.2015 року (а.с.37-38), податкових повідомлень-рішень №000146311 від 20.12.2013 року (а.с.59), №001617311 від 18.12.2014 року (а.с.60), №000298311 від 30.04.2015 року (а.с.61), № 000192311 від 02.04.2015 року (а.с.62). Крім того, відповідно до підпунктів 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України відповідачу нарахована пеня в сумі 54821,65 грн., та відповідно до статті 126 ПК України нараховано фінансові санкції в сумі 19358,83 грн.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.4 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобовязань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вживались заходи щодо стягнення податкового боргу, зокрема, боржнику були направлені податкові вимоги від 05.11.2001 року №1-30 та від 17.12.2001 року №2/119 (а.с.13, 14).

Вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу, доказів добровільної сплати заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктами 95.1, 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Про наявність у Підприємства Маневицької виправної колонії №42 відкритих рахунків у банках свідчить довідка Ковельської ОДПІ (а.с.72).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог про стягнення з відповідача на користь держави податкового боргу у сумі 697368,48 грн.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Державного підприємства «Підприємство Маневицької виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області №42» (44600, Волинська область, Маневицький район, селище міського типу Маневичі, вулиця Карла Маркса, будинок 25, ідентифікаційний код 08679669) на користь держави податковий борг в сумі 697368,48 грн. (шістсот девяносто сім тисяч триста шістдесят вісім грн. сорок вісім коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

ОСОБА_4Плахтій

Постанова в повному обсязі складена 07 вересня 2015 року.