Рішення № 4988197, 08.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/151-21/4

08.10.09

За позовом Закритого акціонерного товариства «Ескалатор»

До: 1) Комунального підприємства «Київський метрополітен»

2) Київської міської державної адміністрації

Треті особи без 1) Спільне підприємство «Спарта»у формі товариства з

самостійних вимог обмеженою відповідальністю

на стороні відповідачів 2) Головне управління Державного казначейства у м. Києві

3) Київська міська рада

Про: стягнення 166917713,83 рублів РФ

За зустрічним позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен»

До Закритого акціонерного товариства «Ескалатор»

Третя особа без 1) Спільне підприємство «Спарта»у формі товариства з

самостійних вимог обмеженою відповідальністю

на стороні відповідачів

Про визнання недійсною додаткової угоди № 10

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Шевченко Е.О.

Суддя Сташків Р.Б.

Суддя Станік С.Р.

Представники учасників процесу за первісним позовом:

Від позивача Глоба В.К. (дов. № б/н від 10.07.08р.)

Від відповідача 1) 1) Ковтун Т.О. (дов. № 1688-Н від 23.12.08р.)

2) Шевчук Г.С. (дов. № 001-702 від 14.07.08р.)

Від третіх осіб 1) Кошиль Ю.В. (дов. № 11 від 07.07.2008р.)

Храмов О.В. (дов. № 3 від 20.01.09р.)

2) Онашко Є.М. (дов. № 05-04/1-24 від 06.01.09р.)

3) не з’явився

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом закрите акціонерне товариство "Ескалатор" до комунального підприємства (далі –КП) "Київський метрополітен" про стягнення з відповідача 139665868,45 рублів Російської Федерації (далі –РФ) заборгованості за контрактом № 11-98-КП, 27252027,38 рублів РФ за прострочення грошового зобов’язання, а також покладення на відповідача судові витрати: 5100 доларів США державного мита, 23,6 доларів США витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 5400 доларів США витрат на правову допомогу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежно виконав свої зобов’язання за контрактом щодо оплати поставленого обладнання, у зв’язку з чим, крім основного боргу, повинен сплатити на підставі ст. 625 ЦК України відсотки за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2007 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2008р., позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Київської міської державної адміністрації на користь позивача 139665686,45 рублів РФ боргу, 3 відсотки річних у розмірі 20571033,71 рублів РФ, 4896 доларів США витрат на державне мито та 22,66 доларів США витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.12.2008 року касаційну скаргу Київської міської державної адміністрації задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.08р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.07.08р. по справі № 6/151 скасовано, а справу направлено до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 15.12.08р. матеріали господарської справи № 6/151 були передані на новий розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Сташків Р.Б., Станік С.Р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.08р. розгляд справи було призначено на 29.01.09р.

В судовому засіданні від 29.01.09р. було оголошено перерву до 26.02.09р. В судовому засіданні яке відбулося 26.02.09р. було оголошено перерву до 12.03.09р. В судовому засіданні від 12.03.09р. оголошувалась перерва до 17.03.09р.

Від представника позивача надійшло клопотання про виключення з числа учасників процесу Спільне підприємство "Спарта" у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Суд дослідивши подане клопотання, вирішив відмовити у його задоволенні, оскільки відсутні правові підстави для його задоволення.

Також в судовому засіданні представником відповідача-1 було заявлено клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державного казначейства у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.09р. розгляд справи було відкладено на 07.04.09р. та залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Представник відповідача-2 подав до суду клопотання про витребування додаткових доказів по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.09р. розгляд справи було відкладено на 28.04.09р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.09р. було відкладено розгляд справи на 19.05.09р.

В судовому засіданні від 19.05.09. було оголошено перерву до 28.05.09р. Представник відповідача-2 в судове засідання не з”явився та подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.09р. розгляд справи було відкладено на 09.06.09р. Представники відповідачів в судове засідання не з’явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.09р. розгляд справи було відкладено на 25.06.09р.

В судовому засіданні від 25.06.09р. було оголошено перерву до 16.07.09р. Ухвалою суду від 16.07.09р. розгляд справи відкладено 03.09.09р., а строк вирішення спору продовжено за клопотанням представників сторін.

23.07.2009р. до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява КП «Київський метрополітен»до Закритого акціонерного товариства «Екскалатор»про визнання недійсної додаткової угоди № 10.

В судовому засіданні 03.09.09р. представник позивача за первісним позовом проти прийняття до провадження по даній справі вказаної позовної заяви заперечував.

В судовому засіданні 03.09.09р. оголошено перерву до 17.09.09р. для вирішення питання щодо прийняття поданої зустрічної заяви для розгляду разом з первісним позовом.

Ухвалою суду від 17.09.09р. зустрічну позовну заяву КП «Київський метрополітен»прийнято до сумісного розгляду з первісними позовними вимогами у справі № 6/151-21/4, а в судовому засіданні 17.09.09р. оголошено перерву до 08.10.09р. для підготовки повного тексту рішення у справі.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що додаткова угода порушує інтереси позивача за зустрічним позовом, оскільки в ній змінена ціна контракту № 11-98, що протирічить статті 632 ЦК України, а також не містить порядку розрахунків між сторонами, що призводить до збільшення обов’язків позивача за зустрічним позовом. Крім того, між сторонами не проведено акт звірки, який зазначено як невід’ємну частину додаткової угоди, та на підставі якого сторони визначили суму заборгованості за додатковою угодою.

При прийнятті зустрічної позовної заяви суд відхиляє твердження позивача про те, що аналогічний спір було розглянуто у господарській справі № 6/74, а тому подана зустрічна позовна заява підлягає поверненню на підставі статті 62 ГПК України, виходячи з того, що спір у господарській справі № 6/74 про визнання недійсної додаткової угоди № 10 розглядався за позовом іншого позивача —СП «Спарта», яка наполягала на захистові своїх прав та охоронюваного законом інтересу, та з інших підстав. Рішенням у справі № 6/74, яке набрало законної сили, у задоволенні позовних вимог було відмовлено з тих підстав, що права та охоронювані законом інтереси СП «Спарта»не порушені укладенням оскаржуваної угоди.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників учасників процесу, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.12.1998 між спільним підприємством "Спарта" та Київським метрополітеном, правонаступником якого є Комунальне підприємство (далі –КП) "Київський метрополітен", було укладено договір доручення № 03-ДПР (далі –Договір доручення), за яким спільне підприємство "Спарта" є повіреним, а Київський метрополітен –довірителем.

Предметом Договору доручення (розділ 1) є виконання повіреним доручення довірителя від його імені та за його рахунок щодо укладення зовнішньоекономічного контракту з виробником комплектуючих вузлів ескалаторів "ЕТ-2М", "ЕТ-5М" (далі –Обладнання) та виконання поетапної поставки такого Обладнання (для будівництва станції метро "Сирецька") у кількості, асортименті та по ціні згідно зі специфікацією № 1(додаток № 1) та специфікацією № 2 (додаток № 2), відповідно до угод про договірні ціни на Обладнання (протокол № 1, додаток № 3 та протокол № 2, додаток № 4), що є невід'ємними частинами даного Договору доручення.

Фінансування всіх витрат, відповідно до п. 1.3 Договору доручення, передбачено за кошти державного та місцевого бюджетів.

Загальна сума Договору доручення визначена у розмірі 11392094,92 доларів США і може корегуватись додатковими умовами (п. 2.4 Договору доручення), з яких 1% є винагородою повіреного (п. 3.3 Договору доручення).

Відповідно до умов Договору доручення повірений взяв на себе зобов’язання укласти зовнішньоекономічний контракт на поставку довірителю Обладнання, виконати розрахунки з постачальником Обладнання по зовнішньоекономічному контракту, поставити Обладнання, укласти договір з підприємством, що здійснює митне оформлення товару та провести його митну очистку, прийняти і передати довірителю Обладнання в кількості згідно з додатками до Договору доручення, яке повинно відповідати якості та комплектності, передбачених Договором доручення, а також передати всі необхідні документи на поставлене обладнання (розділ 5 Договору доручення).

У свою чергу, довіритель зобов’язався прийняти все поставлене повіреним обладнання, провести розрахунки з повіреним, здійснюючи поточні платежі по фактичних витратах та здійснивши остаточний розрахунок, забезпечити повіреного необхідними для виконання доручення документами (розділ 4 Договору доручення).

На виконання прийнятих зобов’язань 25.12.1998 між закритим акціонерним товариством (далі –ЗАТ) "Ескалатор", яке є юридичною особою за законодавством Російської Федерації, та спільним підприємством (далі –СП) "Спарта", яке діяло від імені та за рахунок Київського метрополітену на підставі Договору доручення, було укладено контракт № 11-98-КП (далі –Контракт).

Оскільки СП "Спарта", укладаючи Контракт, діяло як повірений за Договором доручення, Контракт створює цивільні права та обов’язки Київського метрополітену, правонаступником якого є відповідач-1. Тобто сторонами за Контрактом є ЗАТ "Ескалатор" (постачальник) та КП "Київський метрополітен" (одержувач).

Відповідно до п. 9.1 Контракту, якщо між сторонами виникають спори і розбіжності по Контракту, то сторони намагаються врегулювати їх шляхом переговорів. Якщо таке врегулювання стає неможливим і сторонам не вдається досягнути згоди протягом 30 календарних днів, спори вирішуються в арбітражі за місцем знаходження відповідача.

Отже, виходячи з того, що підставою позову є невиконання зобов’язань за Контрактом, в силу п. 9.1 останнього вони підлягають розгляду господарським судом міста Києва за місцезнаходженням КП "Київський метрополітен".

Умовами Контракту не визначено право, що підлягає застосуванню при врегулюванні відносин сторін за Контрактом.

Відповідно до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, ратифікованої Законом України від 10.11.1994, права и обов’язки сторін по угоді визначаються за законодавством місця її укладення, якщо інше не передбачено угодою сторін.

Місцем укладення контракту є м. Санкт-Петербург, Російська Федерація.

23.06.2005 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про міжнародне приватне право", яким встановлено порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.

Відповідно ст. 44 Закону України "Про міжнародне приватне право" у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону (у разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином; якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження). При цьому, за договором купівлі-продажу стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є продавець.

Предметом Контракту є постачання постачальником одержувачу за плату ескалаторів "ЕТ-2М", "ЕТ-5М" (для монтажу на станції "Сирецька" Київського метрополітену), тобто Контракт встановлює обов'язок однієї сторони передати товар у власність іншої, а іншої –прийняти товар і заплатити за нього певну грошову суму, і за своє правовою природою є договором купівлі-продажу.

Оскільки продавцем за Контрактом є ЗАТ "Ескалатор", до правовідносин між ЗАТ "Ескалатор" та КП "Київський метрополітен" застосовується право держави місцезнаходження ЗАТ "Ескалатор" –Російської Федерації.

Регулювання договірних і других зобов’язань у Російській Федерації (далі –РФ) здійснюється цивільним законодавством, до актів якого віднесено Цивільний кодекс (далі –ЦК) РФ (ст.ст. 2, 3 ЦК РФ).

Відповідно до глави 30 ЦК РФ поставка товарів є різновидом купівлі-продажу. Статтею 506 ЦК РФ передбачено, що по договору поставки постачальник –продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати в обумовлений строк вироблені або придбані ним товари покупцю для використання в підприємницькій діяльності або для інших цілей, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням.

Відповідно до ст. 485 ЦК РФ покупець зобов’язаний оплатити товар по ціні, передбаченій договором купівлі-продажу.

Покупець зобов’язаний оплатити товар безпосередньо до або після передачі його продавцем товару, якщо інше не передбачено даним Кодексом, іншим законом, іншими правовими актами або договором купівлі-продажу і не витікає із суті зобов’язання (ч. 1 ст. 486 ЦК РФ).

Загальна сума Контракту визначена у розмірі 11279301,9 доларів США, оплата якої здійснюється у рублях Російської Федерації по курсу Національного банку України на день оплати одержувачем.

Пунктом 3.1 Контракту передбачено, що оплата продукції здійснюється в рублях РФ по крос-курсу (долари США - гривні України –рублі РФ) Національного банка України на день оплати одержувачем. Одержувач оплачує продукцію, що поставляється, поетапно авансовими платежами на рублевий розрахунковий рахунок постачальника (п. 3.2. Контракту).

05.03.1999 шляхом підписання додаткової угоди № 1 до Контракту сума Контракту була збільшена до 12645341,9 доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК РФ зустрічним визнається виконання зобов’язання однієї із сторін, яке відповідно до договору обумовлено виконанням своїх зобов’язань другою стороною.

Оскільки виконання обов’язку КП "Київський метрополітен" щодо оплати товару обумовлено виконанням ЗАТ "Ескалатор" обов’язку щодо його поставки, виконання зобов’язань за Контрактом є зустрічним.

Згідно з ч. 3 ст. 328 ЦК РФ, якщо зустрічне виконання зобов’язання здійснено, не дивлячись на ненадання другою стороною обумовленого договором виконання свого зобов’язання, ця сторона зобов’язана надати таке виконання.

27.12.2001 між ЗАТ "Ескалатор" (постачальник), КП "Київський метрополітен" (покупець) та СП "Спарта"(виконавець) було укладено генеральну угоду № 1-ГС про реструктуризацію боргу та оптимізацію правовідносин (далі - Генеральна угода).

Мета і задачі укладення Генеральної угоди передбачені у розділі 1. Ними є приведення у порядок і кодифікація системи договірних норм, що регулюють правовідносини сторін, констатація фактичного стану виконання сторонами своїх зобов’язань за Договором доручення та Контрактом, визначення правового статусу кожної зі сторін по відношенню до інших сторін, визначення основних принципів і умов подальшої співпраці сторін, вирішення питання про реструктуризацію боргу покупця, врегулювання подальших взаємовідносин сторін.

Констатуючи укладення Договору доручення та Контракту (п. п. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.1 Генеральної угоди), сторони зазначили (п. 2.1.4 Генеральної угоди), що постачальник (ЗАТ "Ескалатор") і покупець (КП "Київський метрополітен"), відповідно постачаючи обладнання і здійснюючи оплату його вартості, сприймали такі свої дії як виконання взаємних зобов’язань по Контракту один перед одним, тобто саме ЗАТ "Ескалатор" перед КП "Київський метрополітен" і навпаки, не дивлячись на те, що фактично такі дії здійснювались через виконавця (СП "Спарта").

СП "Спарта", здійснюючи фактичні операції з майном і грошовими засобами постачальника та покупця, не набувало при цьому права власності на обладнання, відображало операції, що проводились з чужим майном, на позабалансових рахунках, а право вимоги належного виконання зобов'язань кожної зі сторін Контракту залишилось за постачальником (ЗАТ "Ескалатор") та покупцем (КП "Київський метрополітен").

Також у Генеральній угоді зафіксовано належне виконання ЗАТ "Ескалатор" своїх зобов’язань щодо поставки КП "Київський метрополітен" Обладнання, вартість якого складає 12645341,9 доларів США (п. 2.1.5 Генеральної угоди), та належне виконання СП "Спарта" зобов’язань по супроводженню передачі Обладнання від ЗАТ "Ескалатор" КП "Київський метрополітен", винагорода якого складає 126453,42 долара США (п. 2.1.6 Генеральної угоди).

Також Генеральної угодою зафіксовано факт належного виконання СП «Спарта»своїх зобов’язань повіреного по Договору доручення шляхом укладення зовнішньоекономічного контракту № 11-98-КП, а також зобов’язання по супроводженню передачі обладнання від Постачальника Покупцю, а також належним чином виконує свої зобов’язання щодо проведення розрахунків між Покупцем та Постачальником.

Крім того, пунктами 2.1.7 та 2.1.8 Генеральної угоди визначена заборгованість КП "Київський метрополітен" перед ЗАТ "Ескалатор" та СП "Спарта". Заборгованість перед ЗАТ "Ескалатор" є простроченою з 20.03.2000р. і складає 177021069,24 рублів РФ, а перед СП "Спарта" –68541,96 доларів США.

Зокрема, виходячи зі змісту даної Генеральної угоди судом встановлено, що станом на 26.12.2001 позивач свої зобов’язання виконав належним чином, поставивши КП "Київський метрополітен" обладнання на суму 12645341,9 доларів США.

У той же час, КП "Київський метрополітен" зобов’язання щодо оплати виконало частково, залишивши за собою борг у розмірі 177021069,24 рублів РФ.

Предмет Генеральної угоди визначений сторонами в розділі 3 і полягає в реструктуризації заборгованості покупця перед постачальником, виконанні покупцем своїх зобов’язань перед постачальником та виконавцем відповідно до встановленого Генеральною угодою порядку та виконанні виконавцем в порядку, передбаченому Генеральною угодою, зобов’язань по супроводженню покупцем своїх зобов’язань перед постачальником.

Відповідно до п. 3.2.2. Генеральної угоди раніше укладені угоди сторін, підписані сторонами протоколи, акти, інші документи застосовуються до регулювання відносин сторін в частині, що не врегульована Генеральною угодою і не суперечить їй.

Отже, укладена Генеральна угода є трьохстороннім правочином, який врегульовує відносини сторін, що склалися між ними на підставі Контракту та Договору доручення. З моменту укладення Генеральної угоди відносини між ЗАТ "Ескалатор" та КП "Київський метрополітен" щодо поставки Обладнання регулюються умовами Контракту та тими умовами Генеральної угоди, які стосуються прав і обов’язків сторін за Контрактом. Аналогічним чином з моменту укладення Генеральної угоди регулюються відносини між КП "Київський метрополітен" та СП "Спарта" –умовами Договору доручення та умовами Генеральної угоди, що стосуються прав і обов’язків сторін за Договором доручення.

Внаслідок укладення Генеральної угоди зобов’язання за Контрактом та Договором доручення не припинились та не було змінено склад осіб за ними. Тобто, сторонами за Контрактом є КП "Київський метрополітен", а за Договором доручення –СП "Спарта" та КП "Київський метрополітен".

Пунктом 3.2.1 передбачено, що для подальшого регулювання відносин сторін застосовується діючий до укладення даної Генеральної угоди компетентний правопорядок (право сторони), що відповідає умовам Контракту, а також правила та умови, встановлені цією Генеральною угодою.

Генеральною угодою не було змінено порядок перерахування коштів, встановлений Договором доручення: перерахування КП "Київський метрополітен" коштів СП "Спарта" (з урахуванням витрат щодо конвертації валюти України у рублі Російської Федерації та витрат, пов’язаних з перерахуванням коштів) і подальше перерахування їх останнім на користь ЗАТ "Ескалатор" (розділ 4 Генеральної угоди). Умовами Генеральної угоди вказаний порядок було деталізовано і ці умови регулюють правовідносини між КП "Київський метрополітен" та СП "Спарта".

Таким чином, оскільки сторонами за Контрактом є ЗАТ "Ескалатор" та КП "Київський метрополітен", яке є боржником, і СП "Спарта" не є учасником цих правовідносин, право вимоги сплати боргу належить ЗАТ "Ескалатор" як кредитору.

Умовами Генеральної угоди та законодавством України, яке регулює відносини доручення між СП "Спарта" та КП "Київський метрополітен", не передбачено виникнення у повіреного права вимоги сплати боргу, що виник у боржника перед кредитором за договором поставки, укладеного повіреним у зв’язку з виконанням доручення.

Крім того, самою Генеральною угодою передбачена можливість здійснення розрахунків безпосередньо КП "Київський метрополітен" з ЗАТ "Ескалатор" (п. 4. 9 Генеральної угоди). Однак відповідно до пункту 5.5 Генеральної угоди СП "Спарта" має право вимоги у КП "Київський метрополітен" оплати винагороди і відшкодування власних витрат, отримувати від покупця та інших осіб грошові кошти, майнові права та матеріальні цінності, які передаються в рахунок оплати винагороди виконавцю, вимагати від покупця своєчасного підписання актів звірки взаєморозрахунків або в передбачених цією угодою випадках — складати с вої варіанти таких актів.

В силу п. 4.2 Генеральної угоди реструктуризація боргу полягає в тому, що ЗАТ "Ескалатор" не буде вимагати від КП "Київський метрополітен" відшкодування процентів, що виникли внаслідок несвоєчасного виконання першим зобов’язань перед постачальником по оплаті ціни Обладнання.

Згідно з п. 5.4.1 Генеральної угоди КП "Київський метрополітен" прийняв на себе зобов’язання на умовах і в порядку, встановлених Генеральною угодою, погасити заборгованість перед ЗАТ "Ескалатор" і відшкодувати у повному обсязі збитки, заподіянні несвоєчасним виконанням зобов’язань по оплаті ціни отриманого Обладнання.

Обов'язок КП "Київський метрополітен" кореспондується з правом ЗАТ "Ескалатор" вимагати оплати.

03.08.2004 КП "Київський метрополітен" було повідомлено СП "Спарта" про припинення дії Договору доручення. Відповідно до ст. 1008 ЦК України, договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі, зокрема відмови довірителя від договору є однією з підстав припинення договору доручення, так само як

03.08.2004 КП "Київський метрополітен" було повідомлено СП "Спарта" про припинення дії Договору доручення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1008 ЦК України відмова довірителя від договору є однією з підстав припинення договору доручення.

Отже, з 03.08.2008 у СП "Спарта" відсутні права на одержання коштів та документів у зв’язку з виконанням Контракту.

З огляду на це, є також припиненими обов’язки СП "Спарта" щодо виконання процедури, передбаченої Генеральною угодою, з одержанням коштів від КП "Київський метрополітен" та перерахуванням їх ЗАТ "Ескалатор", оскільки дані умови Генеральної умови є складовою Договору доручення.

Таким чином, з моменту припинення Договору доручення КП "Київський метрополітен" повинен без участі СП "Спарта" здійснити оплату визначеної заборгованості на користь ЗАТ "Ескалатор".

.23.09.2005р. між ЗАТ "Ескалатор" та КП "Київський метрополітен" була підписана додаткова угода № 10 до Контракту (далі –Угода № 10), місце укладення якої є місто Київ. За таких обставин, до положень вказаного договору необхідно застосовувати норми українського законодавства.

Угодою № 10 змінено преамбулу Контракту, суму Контракту та визначено заборгованість КП "Київський метрополітен", а також змінено порядок оплати Покупцем Постачальнику вказаної заборгованості.

Зокрема, встановлено, що загальна сума Контракту та вартість поставленого обладнання становить 12645341,89 доларів США (порівняно з 11279301,90 доларів США відповідно до п. 2.2. Контракту № 11-98-КП), з яких оплачено 7715529,23 долари США, а заборгованість складає 4929812,66 долари США, що в рублях РФ становить 139807681,99.

Також в Угоді № 10 зазначено, що з вказаної суми 1980198,02 грн. сплачено КП "Київський метрополітен" на рахунок СП "Спарта" і сторони спільно приймуть законні міри по стягненню з СП "Спарта" даної суми і перерахуванню їх КП "Київський метрополітен".

Перерахування коштів, як зазначено вище, мало місце у зв’язку зі здійсненням СП "Спарта" обов’язків повіреного за Договором доручення, сторонами за яким є КП "Київський метрополітен" та СП "Спарта". Обов'язок повіреного повернути все одержане за договором виникає перед довірителем, у зв’язку з чим право вимоги повернення коштів у СП "Спарта" належить КП "Київський метрополітен".

Відповідачем-1 у справі —КП «Київський метрополітен»подано зустрічний позов про визнання недійсним Додаткової угоди № 10 з тих підстав, що вона порушує права та охоронювані законом інтереси позивача за зустрічним позовом, зокрема в ній збільшена ціна поставленого обладнання, що протирічить частині 3 ст. 632 ЦК України.

Крім того, відповідач за зустрічним позовом вказує, що додатковою угодою було безпідставно визначено суму боргу КП «Київський метрополітен», оскільки розмір заборгованості у сумі 4929812,66 доларів США не підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а також визначений на підставі акту звірки, який є додатком до оскаржуваної угоди, який сторонами не складався.

Відповідно до частин 2,3 статті 632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

В матеріалах справи відсутні докази щодо належного виконання договору поставки, зокрема контракту № 11-98-КП, а саме обов’язку щодо належного виконання у вигляді здійснення оплати за поставлений товар, а отже посилання позивача за зустрічним позовом на те, що зміна ціни поставленого обладнання не допускається, не підтверджується наявними доказами у справі.

Відповідно до статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що додаткова угода № 10 не підлягає визнанню недійсною, оскільки позивачем за зустрічним позовом не доведено, що угода суперечить нормам ЦК України (стаття 632) та не спрямована на реальне настання правових наслідків,

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Виходячи з наведеного, суд при вирішенні даного спору про стягнення суми боргу по контракту № 11-98-КП керується умовами вказаного контракту та додаткової угоди № 10, а при обчисленні суми боргу також виходить з даних акту звірки взаємних розрахунків від 31.12.2003р., проведеного між ЗАТ «Ескалатор»та СП ТОВ «Спарта»та акту про виконання робіт від 31.12.2003р., укладеного між СП ТОВ «Спарта»та КП «Київський метрополітен».

При вирішенні питання позовної давності також застосуються правила про позовну давність, встановлені ЦК РФ.

Позовною давністю, в силу ст. 195 ЦК РФ, є строк для захисту права за позовом особи, право якого порушено.

Загальний строк позовної давності встановлено тривалістю у три роки (ст. 196 ЦК РФ).

Початком перебігу строку позовної давності є день, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права (ч. 1 ст. 200 ЦК РФ) і однією з підстав його переривання є вчинення зобов’язаною особою дій що свідчать про визнання боргу (ч. 1 ст. 203 ЦК РФ).

У такому разі після переривання перебіг строку позовної давності починається заново, а час, що минув до переривання, не зараховується до нового строку (ч. 2 ст. 203 ЦК РФ).

Отже, у зв’язку з укладенням Угоди № 10 перебіг строку позовної давності розпочався заново і на час звернення позивача до суду (07.03.2007) не сплив.

В процесі нового розгляду справи, виходячи з норм установчих документів КП «Київський метрополітен», суд прийшов до висновку, що відповідач-1 є комунальним унітарним підприємством.

Особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначені ст. 78 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 78 Господарського кодексу України, комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Статутний фонд комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно входить, до реєстрації його як суб'єкта господарювання. Мінімальний розмір статутного фонду комунального унітарного підприємства встановлюється відповідною місцевою радою.

Найменування комунального унітарного підприємства повинно містити слова "комунальне підприємство" та вказівку на орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого входить дане підприємство.

Комунальне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями власника та органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно входить.

Комунальне унітарне підприємство очолює керівник підприємства, що призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові.

Збитки, завдані комунальному унітарному підприємству внаслідок виконання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підлягають відшкодуванню зазначеними органами добровільно або за рішенням суду.

Особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.

Враховуючи, що КП "Київський метрополітен" відповідно до його статутних документів має право здійснювати комерційну діяльністю (п. 6.1 Статуту), основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності є прибуток (дохід) - п. 8.1. Статут майно належить КП «Київський метрополітен»на праві повного господарського відання, є об’єктом загальнодержавного значення, що не підлягає приватизації (ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна"), його можна віднести до комунального комерційного підприємства.

Правовий статус комунального комерційного підприємства співвідноситься зі статусом державного унітарного комерційного підприємства, діяльність яких визначена статтями 74,75 Господарського кодексу України.

Як зазначено в частинах 1-5 статті 74 Господарського кодексу України, Державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.

Статутний фонд державного комерційного підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно входить, до реєстрації цього підприємства як суб'єкта господарювання. Мінімальний розмір статутного фонду державного комерційного підприємства встановлюється законом.

У разі якщо вартість активів державного комерційного підприємства за результатами його діяльності виявиться меншою, ніж розмір статутного фонду, передбачений статутом підприємства, орган, до сфери управління якого входить дане підприємство, зобов'язаний провести в установленому законодавством порядку зменшення його статутного фонду, але не нижче встановленого мінімального розміру статутного фонду.

Держава та орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов'язаннями, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заборгованість за контрактом № 11-98-КП підлягає стягненню саме з КП «Київський метрополітен».

Визначаючи суму заборгованості КП «Київський метрополітен»перед ЗАТ «Ескалатор»суд виходить з заборгованості, визначеною сторонами за контрактом № 11-98-КП, у Генеральній угоді № 1-ГС станом на 26-27.12.2001р. та у додатковій угоді № 10, та враховуючи часткове погашення заборгованості КП «Київський метрополітен», що встановлено актами звірки взаємних розрахунків від 31.12.2003р., укладених між СП ТОВ «Спарта»та ЗАТ «Екскалатор», та між СП ТОВ «Спарта»та КП «Київський метрополітен», відповідно до яких встановлено заборгованість КП «Київський метрополітен»перед ЗТА «Ескалатор»у розмірі 139665686,45 (сто тридцять дев’ять мільйонів шістсот шістдесят п’ять тисяч шістсот вісімдесят шість) рублів РФ 45 копійок

Отже, вказана сума боргу підлягає стягненню з КП «Київський метрополітен»у відповідності з умовами Додаткової угоди № 1-ГС та умов контракту № 11-98-КП у розмірі 139665686,45 (сто тридцять дев’ять мільйонів шістсот шістдесят п’ять тисяч шістсот вісімдесят шість) рублів РФ 45 копійок.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних, то заявлені позовні вимоги про стягнення 27252027,38 рублів РФ підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Правові підстави для регулювання правовідносин між сторонами за Контрактом цивільного законодавства України ґрунтуються на наступному.

Зокрема, відповідно до п. 8.4 Контракту, майнова відповідальність сторін регулюється Угодою сторін СНД від 20.03.1992, а також чинним законодавством сторін учасників Контракту.

Отже, Контрактом передбачено можливість застосування законодавства України для регулювання відповідальності КП "Київський метрополітен".

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити за весь час прострочення три проценти річних від простроченої суми.

У той же час, враховуючи, що відповідно до п. 4.2 Генеральної угоди реструктуризація полягає в тому, що ЗАТ "Ескалатор" не буде вимагати від КП "Київський метрополітен" відшкодування процентів, що виникли внаслідок несвоєчасного виконання останнім зобов’язань перед ЗАТ "Ескалатор" по оплаті ціни обладнання, початком нарахування трьох процентів є 27.12.2001 (дата укладення Генеральної угоди).

За період з 27.12.2001 по 22.11.2006 (дата завершення, визначена позивачем) три проценти річних внаслідок несвоєчасної сплати 139665686,45 рублів РФ складають 20571033,71 рублів РФ (розрахунок - у матеріалах справи).

Виходячи з викладеного, позов підлягає частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення з КМДА 139665686,45 рублів РФ боргу та трьох відсотків річних у розмірі 20571033,71 рублів РФ.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача та КМДА пропорційно розміру задоволених вимог. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 4896 доларів США державного мита та 22,66 доларів США витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Витрати у розмірі 5400 доларів США на правову допомогу покладаються на позивача, оскільки останнім не подано доказів їх понесення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київський метрополітен»(03055, м. Київ, пр.-т Перемоги, 35, п/р № 26007301230090 у філії Жовтневе відділення Промінвестбанку у м. Києві, МФО 322067, код ЄДРПОУ 03328913) на користь Закритого акціонерного товариства "Ескалатор" (Російська Федерація, м. Санкт-Петербург, В.О., Середній проспект, дім 50, літер Б, ІПН 7804079860, КПП 780101001, рахунок 40702810100000004189 у АБН АМРО банк А.О. філія в м. Санкт-Петербурзі, БІК 044030795, к/р 30101810400000000795, ЗКПО 49993550) 139665686,45 (сто тридцять дев’ять мільйонів шістсот шістдесят п’ять тисяч шістсот вісімдесят шість) рублів РФ боргу, три відсотки річних у розмірі 20571033,71 (двадцять мільйонів п’ятсот сімдесят одна тисяча тридцять три) рублі РФ 71 коп., 4896 (чотири тисячі вісімсот дев’яносто шість) доларів США державного мита, 22,66 (двадцять два) долари США 66 центи витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення може бути оскаржено у передбаченому чинним законодавством порядку.

Головуючий суддя Е.О.Шевченко

Суддя Р.Б. Сташків

Суддя С.Р. Станік