Рішення № 49881563, 08.09.2010, Сокальський районний суд Львівської області

Сокальський районний суд Львівської області

м. Сокаль, пл. Січових Стрільців, 19, 80000, (03257) 7-22-05

Справа №2- 884/10

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2010 року Сокальський районний суд Львівської області у складі

головуючого - судді: Фарини Л.Ю.

при секретарі Матолінець З.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сокалі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Мурованської сільської ради Сокальського району, третьої особи ОСОБА_3 про визнання рішення виконкому Мурованської сільської ради від 11.03.2008р., договору дарування від 11.10.2008р., недійсними та визнання права власності на ? частину житлового будинку в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася в суд з даним позовом до відповідача, в якому вказує, що 11.10.2008р. приватним нотаріусом ОСОБА_4 було посвідчено договір дарування житлового будинку з надвірними будівлями за №10 по вул..Зелена в с.Себечів Сокальського району Львівської області укладений від імені ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2. Як записано у п.3 договору відчужуваний будинок належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності виданого виконкомом Мурованської сільської ради Сокальського району 24.09.2008р. та зареєстрованого державним комунальним підприємством «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» 29.09.2008р. №194 р/н 24817183. Про те, що подаровано будинок в якому вона постійно проживає вона дізналася в суді в березні 2010р. Даний договір вважає недійсним з тих підстав, що спірний будинок було передано ОСОБА_6, як переселенцю, по акту від 04.06.1953р. Ще за життя ОСОБА_6 цей будинок було поділено на 2 частини між його синами: ОСОБА_5 та ОСОБА_7. В погосподарських книгах ОСОБА_5 та ОСОБА_7 числяться як співвласники будинку, кожен має свій особовий рахунок. Починаючи з 1983р. співвласники не вказуються, а є лише окремі рахунки на ? частину будинку. Вона з чоловіком проживали та були зареєстровані на своїй частині будинку по вул.Зелена, площею 62 кв.м. починаючи з 1991р. без їхнього відома вони були зареєстровані в житловому будинку по вул.Зелена (номера не вказано) в с.Себечів, площею 71,5 кв.м. Вони з чоловіком проживали в ? частині будинку площею 62 кв.м., про що зазначено в по господарських книгах і ОСОБА_5 вказувався в них власником. Вона ніколи не проживала в будинку, площею 78,5 кв.м., а постійно проживає в житловому будинку площею 62 кв.м., ніколи не виписувалась з нього. 24.09.2008р. виконкомом Мурованської сільської ради було прийнято рішення про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно, житловий будинок по вул..Зелена, 10 на ОСОБА_3 сина ОСОБА_7, який був співвласником лише ? частини будинку. Її чоловік помер 18.12.2008р. і вона являється його спадкоємцем 1 черги згідно ст..1261 ЦК України. Згідно ст.1268 ЦК України вона вважається такою, що прийняла спадщину. На підставі чого просила суд визнати договір дарування, укладений від імені ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 житлового будинку з надвірними будівлями за №10 по вул..Зелена в с.Себечів Сокальського району від 11.10.2008р. частково недійсним в ? частини житлового будинку. Визнати рішення виконкому Мурованської сільської ради Сокальського районувід 24.09.2008р. про видачу свідоцтва про право на нерухоме майно житловий будинок по вул..Зелена, 10 в с.Себечів на ОСОБА_3 недійсним в ? частині будинку. Визнати за нею право власності на ? житлового будинку по вул..Зелена №10 в с.Себечів Сокальського району після смерті ОСОБА_5

Відповідач подала до суду письмові заперечення в яких зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до відхилення в повному об'ємі

в зв'язку із наступним. Спірний будинок № 10 по вул. Зеленій в с.Себечів Сокальського району на підставі акту № 12 про закріплення будинку за переселенцем, затвердженого Забузьким райвиконкомом 04.06.1953 р. переданий чоловіковому батькові ОСОБА_6 при переселенні з Турківського р-ну, с. Дидьово 1933р.н. і він був єдиним власником спірного будинку; Сім'я позивачки переселялася за іншим переселенським документом зовсім в -інший будинок і вже після переселення ОСОБА_6. Право власності на спірний будинок за життя ОСОБА_6 в ЛОРДКП«Червоноградське МБТІ» зареєстроване не було, як і не було поділено

будинок в натурі на дві окремі квартири ( половини) з відкриттям

окремих особових рахунків, як це вказує позивачка. Такі дані не

містяться в інвентаризаційних документах на будинок. Реальний

розподіл будинку можна було б провдене лише при його приватизації та

визначенні повноправного власника будинку відповідно до діючого тоді

законодавства - п.п.3.3., 3.4. Інструкції про порядок проведення

реєстрації житлового фонду з типовими формами статистичної

документації, затвердженої Наказом ЦСУ СРСР від 15.07.1985 р.

№ 380 та вимог п. п. 4, 11 Додатку № 1 до Інструкції про порядок

реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського

типу Української РСР, затвердженої Наказом МКГ Української РСР

від 31.01.1996 р. чи п. 1.6. „Тимчасового положення про порядок

державної реєстрації прав власності на нерухоме майно",

затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України 07.02.2002

р. № 7/5 окремі особові рахунки № 302 та №303 дійсно були, але зовсім на різні житлові будинки по вул. Зеленій № 10 та № 12, забудовником якого була позивачка і в якому позивачка була зареєстрована разом з чоловіком; реального розподілу будинку не було, рішення про розділення особових рахунків сільською радою не приймалося, як і не приймалося рішення про присвоєння окремої адреси ( номера будинку, квартири) частинам будинку, співвласником по 1/2 частині якого, як вказує позивачка, був її чоловік та батько мого чоловіка; - позивачка ніколи не була зареєстрована у спірному будинку,а відмітка в погосподарській книзі свідчить лише про те, що вона користувалася іншим житловим будинком площею 78,5 кв.м. в той час як площа

спірного будинку є 62 кв. м. і ніколи не змінювалася. Позивачка деякий

час тимчасово проживала без реєстрації у спірному будинку, оскільки

будувала новий будинок разом з чоловіком по-сусідству. Згідно

погосподарських книг за 1971 рік на вказаній земельній ділянці вже

значаться господарські будівлі; згідно із по господарськими книгами сім'я позивачки весь час користувалася окремою земельною ділянкою розміром 0,028га, яка

відповідає розміру її земельної ділянки, а сім'я її чоловіка

користувалася земельною ділянкою розміром 0,040 га, а в подальшому

розмір земельного паю матері чоловіка було зменшено на 0,040га,

оскільки вона рахувалася головою двору за яким була закріплена ця

земельна ділянка; власник будинку №10 по вул. Зеленій в с. Себечів - ОСОБА_6 ,

помер у 1976 році. На вказану разом з ним в будинку проживали його

дружина - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_3, 1968

р.н. чоловікова мати ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 і саме

вказані особи своїм проживанням прийняли спадщину після смерті

ОСОБА_6 - спадкоємець першої черги після смерті ОСОБА_6 -його дружина ОСОБА_8 померла в 1985 році і на вказану дату разом з нею проживали її чоловік ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_3 та чоловікова мати ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 Відповідно до вимог про спадкування ст. 549 Цивільного Кодексу Української РСР 1963 року спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_6, крім дружини є його діти - сини ОСОБА_10 ( батько чоловіка, помер до відкриття спадщини в 1974 році ) та ОСОБА_5 - чоловік позивачки( не прийняв спадщину, позаяк проживав окремо від спадкодавця і не подав в шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини), мати чоловіка ОСОБА_11 ( не спадкує як невістка - померла в 2004 році).

В зв'язку із наведеним її чоловік ОСОБА_3 є єдиним спадкоємцем в порядку спадкової трансмісії після смерті діда, позаяк прийняв спадщину своїм проживанням у спадковому будинку. Оформити спадковий будинок на своє ім'я через нотаріальну контору чоловік не міг, оскільки будинок не був зареєстрованим на праві власності за первинним власником ОСОБА_6, а тому реєстрація права власності на спірний будинок на ім'я мого чоловіка та прийняття виконкомом Мурованської сільської ради рішення 24.09.2008 р. є правомірними. Відповідно і немає правових підстав для скасування Договору дарування спірного будинку на її користь від 11.10.2008 року. Враховуючи наведене позивачка не є і не може бути спадкоємцем першої черги щодо спірного будинку, а її позовні вимоги є безпідставними. Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, що засвідчує його право власності, однак позивачка неє власником будинку. Просила суд відмовити у задоволенні позову.

02.09.2010р. позивач збільшила позовні вимоги, просила суд визнати недійсним рішення Мурованської сільської ради №25 від 11.03.2008р. щодо оформлення права власності на ОСОБА_3 на житловий будинок №10 по вул.Зелена в с.Себечів Сокальського району та договір дарування житлового будинку з надвірними будівлями за №10 вул.Зелена в с.Себечів Сокальського району Львівської області укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 11.10.2008р.посвідчений приватним нотаріусом Сокальського районного нотаріального округу ОСОБА_4 (зареєстрований у реєстрі за №3633).

В судовому засідання позивач первісні та збільшені позовні вимоги підтримала, надала суду пояснення аналогічні викладеним у позові. Крім того додатково пояснила, що її свекор - ОСОБА_6 був особою похилого віку, тому право власності по ? частині спірного будинку було оформлено на обох синів: ОСОБА_7 та ОСОБА_5, про що свідчать відомості погосподарської книги. Вона пам»ятає, що її чоловік ОСОБА_5 приблизно у 1960-1970р.р. викупив частину житлового будинку №10 по вул..Зелена в с.Себечів Сокальського району. До дня своєї смерті її чоловік проживав у вказаному будинку та був у ньому зареєстрований. Якби не було втрачене рішення сільської ради про передачу ОСОБА_5 у власність ? частини спірного житлового будинку, вона б безперешкодно оформила спадщину після його смерті в державного нотаріуса, оскільки постійно разом з ним проживала і продовжує проживати та користуватись спірним будинком по даний час, про що ствердили в суді самі відповідачі та свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13 У 1984р. її чоловік та їхні сини розпочали будівництво нового житлового будинку по вул..Зелена №12 в с.Себечів поруч з житловим будинком №10. У 1988р. будівництво було завершене. На ? частину будівлі №12 було видане на ім.»я ОСОБА_5 свідоцтво про право власності, інша 1\2 частина будинку юридично не оформлена. В новому будинку по даний час проживає її син ОСОБА_14. Вона з чоловіком завжди проживали в спірному будинку, де й були зареєстровані, що стверджується даними погосподарських книг. Їй невідомо яким чином її реєстрація в житловому будинку №10 по вул..Зелена в с.Себечів впродовж 1991-1995р.р. була скасована. Згоди на зняття її з реєстрації в спірному будинку вона не надавала. До приватизації, земля біля спірного будинку перебувала у їхньому спільному користуванні обох сімей. Проте, У 1996 році дружина ОСОБА_7 - ОСОБА_9 повністю оформила на себе земельну ділянку для обслуговування спірного житлового будинку.

Представник позивача первинні та збільшенні позовні вимоги підтримала. Суду надала аналогічні пояснення викладені у первісних та збільшених позовних вимогах. Додатково пояснила, що ОСОБА_1 разом зі своїм чоловіком все життя проживали в старій хаті №10 по вул..Зелена в с.Себечів Сокальського району. В спірній частині житлового будинку є всі умови для проживання: ліжко, холодильник, газова плита. Незважаючи на те, що втрачене рішення про право власності на частину спірного будинку на ім'я ОСОБА_5, відомості про це містяться в погосподарських книгах. Окрім того, відсутнє рішення про право власності на іншу частину житлового будинку і на ім'я ОСОБА_7. Покликання відповідача в письмових запереченнях не те, що ОСОБА_3 правомірно успадкував в порядку спадкової трансмісії спірний будинок після смерті свого діда ОСОБА_6 не заслуговують на увагу, оскільки останній в спірному житловому будинку не проживав, не був у ньому зареєстрований. Усні заперечення в судовому засіданні представника відповідача ОСОБА_15, що останнім членом колгоспного двору була дружина ОСОБА_7 - ОСОБА_8, теж спростовуються відомостями погосподарських книг, в яких починаючи з 1974р. рахунками. Тому Мурованська сільська рада незаконно оформила право власності на весь будинок на ім'я ОСОБА_3. Окрім того, органи місцевого самоврядування не вправі приймати рішення щодо оформлення спадщини. ОСОБА_1 з спірного будинку нікуди не переселялась, без її відома її було знято з реєстрації в старому будинку та зареєстровано в ньому.

Відповідач ОСОБА_2, яка одночасно є представником третьої особи -ОСОБА_5 у судовому засіданні проти первісних та збільшених позовних вимог заперечила, підтримала подані письмові заперечення. Додатково пояснила, що позивач не має права на спірний житловий будинок, оскільки рішень про те, що будинок був реально поділений між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 відсутнє. Крім того, не має рішення, що ОСОБА_5 був співвласником 1/2 частини житлового будинку №10. Ще за життя ОСОБА_5 була усна домовленість про те, що спірний житловий будинок в цілому буде оформлено на її чоловіка, так як його батько ОСОБА_10, після переселення у 1951р. першим зайняв спірне житло, а через рік у 1952р. до нього приїхав, як переселенець, брат ОСОБА_5 з сім»єю, якому не було де жити. До тих пір поки ОСОБА_5 не побудував поруч старої хати новобудови, її свекруха ОСОБА_8 (дружина ОСОБА_6М.), яка залишилась проживати в старому будинку не перечила, щоб він разом з сім»єю тимчасово у них пожив. Так як після смерті ОСОБА_8 її єдиним спадкоємцем був її син ОСОБА_16, то відповідно на нього і оформили право власності на спірний будинок. При цьому позивач продовжувала користуватись частиною їхнього спірного житлового будинку, зокрема використовувала її як літню кухню. Ніхто і до тепер ОСОБА_1 не виганяє з старої хати. Непорозуміння між нею з ОСОБА_1 розпочались, з того часу коли мова зайшла про оформлення права власності на земельну ділянку для обслуговування спірного житлового будинку.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_15 в судовому засіданні проти первісних та збільшених позовних вимог заперечила, підтримала подані письмові заперечення. Крім того пояснила, що спірний житловий будинок був колгоспним двором і його останнім членом була дружина ОСОБА_7 - ОСОБА_9 її син ОСОБА_16 правомірно успадкував після її смерті житловий будинок №10. Крім того, в 1951р. сім»я ОСОБА_6 була переселена разом із сином ОСОБА_10 в спірний житловий будинок. На той час у ОСОБА_5 була своя сім»я, з якою він переселився в с.Себечів рік поспіль - у 1952р. Даних про те, що сім»я ОСОБА_5 була переселена саме в спірний житловий будинок не має. Той факт, що сім»я ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були переселені окремо стверджується двома різними актами про переселення.

Представник Мурованської сільської ради Лешик 1І.Ф. проти первісних та збільшених позовних вимог заперечила. Суду пояснила, що можливо виконком Мурованської сільської ради і з порушенням закону оформив право власності на ОСОБА_3, про те, було враховано думку односельчан та й ту обставину що ОСОБА_5 є інвалідом. Дані погосподарських книг записуватись згідно чинного на той час законодавства: на підставі відповідних рішень сільської ради: про розподіл житлового будинку в натурі, про визнання права власності на житловий будинок, про присвоєння номера будинку. Про те, на даний час вказаних рішень не збереглось. Крім того, зазначила, що до цього часу в с.Себечів є випадки, коли при реальному розподілі житлового будинку, між його співвласниками, не розподілено меж земельних ділянок та відсутні відповідні рішення про це. Позивачу стаю відомо про оформлення права власності на спірну нерухомість на ім»я ОСОБА_3, коли вона звернулась в Мурованську сільську раду з заявою про оформлення права власності на земельну ділянку для обслуговування 1/2 частини спірного житлового будинку. На її думку, спори між родичами повинні вирішуватись не в суді, а в добровільному порядку: родина ОСОБА_3 через спірний будинок може посваритись назавжди.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що він є сином позивача та покійного ОСОБА_5 Його батьки постійно проживали в спірному будинку. У 1988р. вони побудували поруч житлового будинку №10 новобудову. З 1990р. він разом із дружиною та дітьми пішли проживати в новий будинок №12, а його батьки залишились проживати у житловому будинку №12. Йому невідомо, яким чином його батьки v 1991р. були зняті умови для проживання, є окремий вихід.

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що у 1952р. у спірний будинок була переселена родина ОСОБА_5 ОСОБА_17, його дружина ОСОБА_8, їхні сини ОСОБА_7 та ОСОБА_5 з дружиною ОСОБА_1 та дітьми. У 90-х роках ОСОБА_12 побудував для свого сина ОСОБА_18 житловий будинок поруч спірного будинку, про те разом з дружиною ОСОБА_1 до дня смерті продовжував проживати у житловому будинку №10 по вул.Зелена в с.Себечів.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні показав, що у 1952р. група переселенців з з с.Дидьово Турківського району Дрогобицької області була переселена в с.Красносілля (тепер с.Себечів) Сокальського району Львівської області. У цій групі був і ОСОБА_7, який перший серед своїх родичів прибув в село Красносілля та зайняв для своєї родини житловий будинок (тепер житловий будинок №10 по вул.Зелена). Через півроку до нього приїхали інші члени його родини батько ОСОБА_17 з матір»ю ОСОБА_8 та брат ОСОБА_12 із дружиною ОСОБА_1 та дітьми. На його думку цей будинок мав належати саме ОСОБА_7, тому що він перший зайняв спірний будинок. ОСОБА_5 разом із сім»єю проживав у спірному будинку з часу переселення. Згодом його сім»я побудувала біля житлового будинку №10 новий будинок №12. В новому будинку проживає їхній син ОСОБА_14 та його мати ОСОБА_20. Проте вони одночасно продовжують користуватись частиною спірного будинку і до сьогодні, використовують її як літню кухню, користуються льохом.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши письмові матеріали справи суд приходить до висновку, що первісні і збільшені позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.

Як убачається з оглянутих в судовому засіданні архівних довідок державного архіву Львівської області від 09.03.2010р. №Д-281-10/п та 09.03.2010р. №Д-280-10/п родина ОСОБА_5: сім»я ОСОБА_6, його дружини ОСОБА_8, сина ОСОБА_7 та сім»я ОСОБА_5 (сина ОСОБА_6 свідоцтво про народження серії ЯЄ №344842)), його дружини ОСОБА_21 (свідоцтво про одруження серії ІІ-АБ №005624), разом із дітьми Надією та Іриною у 1952р. були переселені з с.Дидьово Турківського району Дрогобицької області в с.Красносілля (тепер с.Себечів) Сокальського району Львівської області.

Згідно акту №12 від 04.06.1953р. переселенцю ОСОБА_6 передано житловий будинок і надвірні будівлі.

В судовому засіданні було оглянуто погосподарські книги за 1952-1954, 1974-1976, 1986- 1990, 1991 р.р.

Зокрема, в погосподарській книзі за 1952-1954р.р. вбачається, що в с.Красносілля під єдиним номером 9 зареєстровано родину ОСОБА_6: ОСОБА_6 з дружиною ОСОБА_8 та сином ОСОБА_10, ОСОБА_5 з дружиною ОСОБА_21 та їхніми доньками Надею та Іриною. Проте, є відмітка, що ОСОБА_6, його дружина ОСОБА_8 та їхній син ОСОБА_10 прибули в с.Красносілл»я у 1951р., а ОСОБА_5 з дружиною ОСОБА_21 та дітьми у 1952р. Крім того, вказано, що ОСОБА_1 є головою сім»ї та колгоспницею, а ОСОБА_6 головою сім»ї, без зазначення колгоспник.

В погосподарській книзі за 1974-1976р.р. встановлено, що протягом цих років в житловому будинку №10 с.Красносілля (побудованого 1937р.) зареєстровані та проживають за двома різними особовими рахунками №315 - голова сім»ї - ОСОБА_5 з дружиною ОСОБА_1, дітьми ОСОБА_22, ОСОБА_23 та ОСОБА_12; та за особовим рахунком №316 - голова сім»ї ОСОБА_7 з дружиною ОСОБА_11, дітьми ОСОБА_5, ОСОБА_3 та батьками ОСОБА_7 ОСОБА_6 та ОСОБА_24. В цій по господарській книзі також зазначено, що співвласниками даного будинку є ОСОБА_7 та ОСОБА_5.

З дослідженої погосподарської книги за 1986-1990р.р. встановлено, що голова сім»ї ОСОБА_5 разом із дружиною ОСОБА_1 проживають за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 (особовий рахунок №317), без зазначення номера: у 1986р. в житловому будинку побудованого у 1937р. площею 62 кв.м., з 1987-1990р.р. в житловому будинку побудованого у 1986р. площею 71.5 кв.м. Відомості про власників відсутні. В цій же книзі на наступній сторінці, записано, що голова сім»ї ОСОБА_11 разом із сином ОСОБА_3 проживають за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 (особовий рахунок №318), без зазначення номера: з 1986-1990р.р. в житловому будинку побудованого у 1937р. площею 62 кв.м. Про те, в додаткових відомостях зазначено, що співвласником «старої хати» є ОСОБА_5.

В погосподарській книзі за 1991р. встановлено, що голова сім»ї ОСОБА_5 разом із дружиною ОСОБА_1 проживають за адресою с.Себечів (колишнє с.Красносілля) по вул.Зелена (особовий рахунок №341), без зазначення номера: з 1991-1995р.р. в житловому будинку площею 71.5 кв.м. В цій же книзі на наступній сторінці, записано, що голова сім»ї ОСОБА_11 разом із сином ОСОБА_3 проживають за адресою с.Себечів (колишнє с.Красносілля) по вул.Зелена (особовий рахунок №342), без зазначення номера: з 1991-1995р.р. в житловому будинку площею 62 кв.м. Про те, в додаткових відомостях зазначено, що співвласником житлового будинку побудованого у 1937р. є ОСОБА_5.

З показів свідків ОСОБА_13, та ОСОБА_25 вбачається, що сім»я ОСОБА_5 поселилась у 1952р. до сім»ї ОСОБА_6 в житловий будинок №9 в с.Красносілля Забузького району (тепер с.Себечів Сокальського району). Доказів про те, що сім»я ОСОБА_5 після переселення заселилась в інший будинок судом не отримано.

Згідно оглянутої в судовому засіданні відповіді Мурованської сільської ради від березня 2010р. вбачається, що в погосподарських книгах за 1971-1973р.р. в житловому будинку №10 в с.Красносілля по особовому рахунку №303 співвласником ? його частини є ОСОБА_5, а по особовому рахунку №302 співвласником ? частину будинку є ОСОБА_7. В даному бидинку також є зареєстровані: ОСОБА_9 (дружина ОСОБА_7) їхні діти, дружина ОСОБА_5 ОСОБА_1 та батьки братів ОСОБА_26 та мати ОСОБА_27. За 1974-1976р.р співвласниками будинку з окремими особовими рахунками є ОСОБА_5 та ОСОБА_7, проте зазначено, що у 1974р. ОСОБА_10 помер). Крім того, зареєстровані у цьому будинку ті ж мешканці, крім ОСОБА_28, ОСОБА_6, який помер у 1976р. За 1980-1982р.р. у спірному будинку вказано, що його співвласниками є ОСОБА_29 (дружина покійного ОСОБА_7), та ОСОБА_5. В будинку є зареєстровані сини ОСОБА_7 та ОСОБА_29 - ОСОБА_5 та ОСОБА_3, мати братів ОСОБА_7 Феня та дружина ОСОБА_5 ОСОБА_1. У 1983-1985р.р. відомості про співвласників відсутні, є лише два окремих особових рахунки та дані про те, хто в спірному будинку зареєстрований: ОСОБА_5 та його дружина ОСОБА_1, ОСОБА_11, її син ОСОБА_16 та свекруха ОСОБА_29(яка померла в 1985р.). Починаючи з 1986-1990р., житловий будинок площею 62 м.кв. поділений на 2 частини (лише зазначено одного співвласника ОСОБА_5) з окремими особовими рахунками, але відсутній порядковий номер будинку. Зареєстровані у будинку ОСОБА_5 з дружиною ОСОБА_1 та ОСОБА_8 (дружина покійного драбина ОСОБА_7) та її син ОСОБА_16. У 1991-1995р.р. вказано два житлових будинки без порядкового номера: площею 71.5 кв.м., (власника не вказано), в якому зареєстровано ОСОБА_5 та ОСОБА_1 та площею 62 кв.м. (співвласником зазначено ОСОБА_5) в якому зареєстровано ОСОБА_11 (дружину покійного ОСОБА_7) та їхнього сина ОСОБА_16. Починаючи з 1996-2000р.р. знову ж вказано два житлових будинки без порядкового номера: площею 78.5 кв.м., в якому зареєстровано ОСОБА_5 та ОСОБА_1 та площею 62 кв.м. в якому зареєстровано ОСОБА_11 (дружину покійного ОСОБА_7) та їхнього сина ОСОБА_16, який у 1998р. вибув. У цих роках відсутні відомості про власників цих будинків.

Відповідно до юридичної енциклопедії під ред. ОСОБА_30 погосподарська книга форма обліку сільського населення, його житла та особистого підсобного господарства, який здійснюється виконавчими комітетами сільських рад. На кожне господарство відкривається особовий рахунок, який складається з 6 розділів: список членів сім'ї; земельна ділянка, що перебуває у власності чи користуванні громадянина; розмір ділянки; наявність худоби на праві власності; бджолородини; будівлі і споруди.

Згідно Наказу Мінстатистики України №48 від 22.02.1995р. «Про затвердження форм та Інструкції по веденню по господарського обліку в сільських радах народних депутатів книги та списки по господарського обліку зберігаються в сільських радах нарівні з грошовими документами та цінними паперами. Щорічно сільські ради проводять суцільну перевірку та уточнення записів в заведених по господарських книгах. При розділенні одного господарства на два з особового рахунку виключаються особи, які виділилися зі складу старого господарства. На утворене господарство відкривається новий особовий рахунок у відповідній господарській книзі за місцем його знаходження. Погосподарська книга складається в т.ч. з розділу ІІІ - житловий будинок в приватній власності господарства. Якщо житловий будинок знаходиться у власності не одного, а двох та більше самостійних господарів, то в особових рахунках кожного з цих господарств у рядку «житловий будинок» необхідно записати відповідні частки, номер особового рахунку господарства, яке є співвласником цього будинку.( п.п.3, 6, 15, 18, 38)

Відповідно до оглянутого в судовому засіданні поверхневого плану вбачається, що будинок №10 по вул..Зелена в с.Себечів Сокальського району розподілено на дві частини, з двома окремими входами.

Відповідно до відповіді голови Мурованської сільської ради від 27.05.2010р. №144 встановлено, що по архівних документах сільської ради (далі с/р) на даний час рішення виконкому та сесій знаходяться на зберіганні з 2002р., включно до 2001р. рішення с/р відсутні вони знаходяться в державному архіві м.Сокаль. Інформація по переселенню в 1952р. в с.Себечів в сільській раді відсутня.

Як встановлено в судовому засіданні з пояснень представника Мурованської сільської ради дані погосподарської книги щодо права власності громадян на житловий будинок, земельну ділянку, присвоєння особового рахунку, формуються на підставі рішень виконкому сільської ради. Проте, вказані рішення, на підставі яких були сформовані дані погосподарських книг не збереглись.

Судом було направлено запит в архівний відділ Сокальської районної державної адміністрації Львівської області щодо наявності рішень Мурованської сільської ради про оформлення права власності на ? частині житлового будинку №10 по вул. Зелена в с. Себечів на ім.»я ОСОБА_5 та ОСОБА_7, однак, вказані рішення відсутні.

Відповідно до п.9 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР №56 від 13.12.1995р. правовстановлюючим документом на підставі якого проводиться реєстрація будинків …. є - в т.ч. акти про передачу будинків у власність переселенцям при наявності рішень виконкомів районних рад депутатів трудящих і довідок фінансових відділів про остаточний розрахунок за одержану будівлю.

Згідно Постанови КМУ від 30.08.1973.р №400 п.1 3), 7) радгоспам, які приймають переселенців рекомендовано надавати їхнім сім»ям у рік вселення окремі жилі будинки; Зазначене майно переходить в особисту власність переселенців після погашення ними своєї частки кредиту.

Зі слів позивача ОСОБА_1 встановлено, що оскільки ОСОБА_6 був особою похилого віку, тому вирішили оформити по ? частині спірного будинку на його синів: ОСОБА_7 та ОСОБА_5, про що свідчать відомості погосподарської книги. Її чоловік ОСОБА_5 у 70-х роках викупив частину житлового будинку №10 по вул..Зелена в с.Себечів Сокальського району, про те в сільській раді та держархіві жодних документів про це не збереглось.

Відповідно до оглянутого свідоцтва про право власності від 30.12.1988р. вбачається, що ОСОБА_5 був власником 1\2 житлового будинку №12 по вул..Зеленій в с.Себечів Сокальського району. Проте, згідно даних погосподарських книг за період з 1986-1990р.р. він також є і співвласником ? спірного будинку №10.

Згідно чинного на той час законодавства (ст.ст.101, 103 ЦК України 1963р.) не дозволялось мати у власності більше одного будинку(його частини), однак, не має відомостей про те, що частину житлового будинку №10 ОСОБА_5, ставши власником частини будинку №12, продав, подарував чи вона була примусово продана за рішенням виконавчого комітету.

Ст.549 ЦК України (1963р.) встановлено, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив у володіння чи управління спадковим майном, або подав до нотаріального органу за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вказані в даній статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Покликання відповідача на ту обставину, що ОСОБА_5 на час смерті ОСОБА_6 в 1976р. не прийняв спадщини, оскільки не проживав у спірному будинку спростовуються даними погосподарських книг за період з 1974-1976р.р. та показами свідків.

Крім того, спростовується наступним твердження відповідача про те, що ОСОБА_3 успадкував спірний будинок, після смерті ОСОБА_8 (своєї матері), яка була останнім членом колгоспного двору. Так як з погосподарських книг за 1974-1976р.р. встановлено, що в житловому будинку №10 с.Красносілля (тепер Себечів), побудованого 1937р. за окремими особовими рахунками проживають сім'я ОСОБА_5 та сім'я ОСОБА_7 Брати ОСОБА_7 є головами сім'ї та одночасно співвласниками житлового будинку №10. Таким чином, кожному з них в силу ст.120 ЦК України 1963р. належало по 1/2 житлового будинку.

З свідоцтва про смерть серії І-СГ №158591вбачається, що ОСОБА_5 помер 18.12.2008р.

Незважаючи на те, що поряд із спірним житловим будинком №10знаходиться інший житловий будинок №12, в якому на даний час проживає син ОСОБА_5 - ОСОБА_23, обидві сторони визнали в судовому засіданні факт проживання позивача разом з ОСОБА_5 до дня його смерті в 1/2 частині житлового будинку №10.Крім того, позивач на даний час продовжує проживати в спірній частині житлового будинку, в якій є всі умови для проживання: меблі, ліжко, телевізор, газова плита.

З оглянутої в судовому засіданні копії паспорта виданого на ім'я ОСОБА_1 встановлено, що вона є зареєстрованою в ІНФОРМАЦІЯ_5 з 02.04.1971р. Дані про зняття її з реєстрації відсутні.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивач прийняла спадщину після смерті свого чоловіка.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець який прийняв спадщину може отримати свідоцтво про право на спадщину.

В силу п.23 Постанови Пленуму ВСУ №7 від Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, позивач не може оформити спадщину в нотаріальній конторі, тому за нею слід визнати право власності на частину спірного будинку в судовому порядку.

Разом з тим, покликання відповідача на правомірність рішення виконкому Мурованської сільської ради №25 від 11.03.2008р. про оформлення права власності на житловий будинок на ім'я ОСОБА_3 в порядку спадкової трансмісії після смерті діда - ОСОБА_6, спростовується наступним.

Згідно вимог п.6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року (далі - Тимчасове положення), оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності: органами місцевого самоврядування - фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта на право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правил та інш.

Тимчасовим положенням не передбачені повноваження органу місцевого самоврядування щодо оформлення спадщини, цю функцію згідно Закону України "Про нотаріат" здійснюють нотаріуси.

Тиким чином, виконком Мурованської сільської ради неправомірно прийняв рішення №25 від 11.03.2008р. в частині оформлення права власності на ОСОБА_3 на житловий будинок №10 по вул. Зелена в с.Себечів Сокальського району.

таким чином і не мав права відчужувати його. З тих підстав слід визнати недійсним і договір дарування житлового будинку №10 по вул. Зелена в с.Себечів Сокальського району між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 від 11.10.2008р.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України та на підставі ст.549 ЦК України 1963р., ст. ст. 1220, 1296, Цивільного Кодексу України, Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року, суд-

В И Р І Ш И В:

Первинні та збільшені позовні вимоги задовольнити.

Визнати рішення Мурованської сільської ради №25 від 11.03.2008р. в частині оформлення права власності на ОСОБА_3 на житловий будинок №10 по вул.Зелена в с.Себечів Сокальського району - недійсним.

Визнати договір дарування житлового будинку з надвірними будівлями за №10 по вул..Зелена в с.Себечів Сокальського району Львівської області укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 11.10.2008р. посвідчений приватним нотаріусом Сокальського районного нотаріального округу ОСОБА_4 (зареєстрований у реєстрі за № 3633) - недійсним.

Визнати за ОСОБА_1, 1929р.н. право власності на ? частину житлового будинку №10 по вул.Зелена в с.Себечів Сокальського району Львівської області в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, який помер 18.12.2008р.

Ареляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий.