Ухвала суду № 498777, 21.12.2006, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22-11516 Головуючий у 1 інстанції Карпушова О.В.

Категорія 40 Доповідач Біляєва О.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Висоцької B.C.,

суддів Біляєвої О.М., Осипчук О.В.,

при секретарі Таранень В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Управління Державної служби охорони при УМВС України в Донецькій області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 30 жовтня 2006 року, яким в задоволені позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просив скасувати рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, і просив передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування скарги позивач вказував, що суд не прийняв до уваги надані ним докази та пояснення свідків з його боку, що привело до неправильного вирішення спору.

В апеляційній інстанції позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача Каморніков Ю.С. заперечував проти задоволення апеляції, просив її відхилити, залишити рішення без змін.

Суд першої інстанції в ході розгляду справи встановив, що ОСОБА_1 з 01 червня 2001 року працював у відповідача, в останній час на посаді начальника команди загону цивільної охорони. Наказом № НОМЕР_1 він звільнений за п.4 ст.40 КЗпП України за прогули без поважних причин.

Суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 13 січня 2006 року був відсутнім на роботі без поважних причин , а звільнення позивача є таким, що відповідає закону, тому підстав для задоволення позовних вимог немає.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Згідно статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як видно з матеріалів справи, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, спірні правовідносини та закон, яким вони регулюються.

Пунктом 4 статті 40 передбачено розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 p. N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 без поважних причин був відсутнім на роботі 13 січня 2006 року, що визнається прогулом.

Факт прогулу підтверджений показаннями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яким суд дав належну оцінку; а також письмовими доказами: табелем обліку основного робочого часу, журналом щодо інструктажу та перевірок. Табель обліку робочого часу містить відомості про відсутність позивача на роботі 13 січня 2006 року в зв'язку з хворобою, що підтверджується підписом ОСОБА_1 (а.с.50).

Однак з матеріалів справи, а саме з листка непрацездатності, видно, що позивач хворів з 16 січня 2006 року.

Ця обставина в апеляційній інстанції підтверджена ОСОБА_1, який пояснив, що 13 січня 2006 року він до медичних закладів в зв'язку з хворобою не звертався.

Таким чином, 13 січня 2006 року ОСОБА_1 скоїв прогул без поважних причин, що потягло за собою звільнення за ініціативою адміністрації за п.4 ст.40 КЗпП України.

Суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв до уваги показання свідків з боку позивача та наданий ним журнал щодо прийняття (здачі) посту по охороні, оскільки вони спростовуються вищевказаними доказами.

Інших переконливих доказів щодо знаходження позивача на роботі 13 січня 2006 року ОСОБА_1 суду не надано.

Оскільки в поновленні на роботі позивачеві відмовлено, висновок суду щодо відмови в стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу також відповідає вимогам закону.

Як передбачає стаття 237-1 ч.1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи, що звільнення визнано законним, права позивача при цьому порушені не були, підстав для відшкодування моральної шкоди у суду першої інстанції не було.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої

інстанції повно та всебічно дослідив докази, надані сторонами, з'ясував обставини справи.

Рішення ухвалено відповідно до вимог матеріального та процесуального права. Доводи

апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не належать до тих підстав, із якими

процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.

Апеляційний суд, згідно ст.308 ЦПК України, залишає рішення без змін, а апеляційну скаргу відхиляє.

Керуючись ст.ст.307 ч. 1 п. 1, 308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 30 жовтня 2006 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на рахунок 35228011000992, ОКПО 02891428, МФО 834016 в УДК в Донецькій області, одержувач - Апеляційний суд Донецької області.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.