Ухвала суду № 49873462, 07.09.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/21904/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді: БАРТАЩУК Л.П.

при секретарі: Ізвольській С.С.

за участю:

відповідачів (заявників) ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2014 року, -

в с т а н о в и в :

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2014 року було задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Укрсиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11374979000 від 23.07.2008 року в сумі 83 522,11 доларів США , що за курсом Національного Банку України станом на 17.06.2014 року становить 982 257,12 грн. та стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" судовий збір в розмірі 1 827 гривень 00 копійок з кожного відповідача.

В заяві про перегляд заочного рішення відповідачі просять суд скасувати заочне рішення в зв'язку з тим, що їх було неналежним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, банк передчасно пред»явив вимогу про стягнення заборгованості, крім того, згідно договору іпотеки, про існування якого банк не повідомив суд, перш ніж стягувати заборгованість, банк мав би звернути стягнення на предмет іпотеки.

Заявники в судовому засіданні підтримали заяву в повному обсязі.

Представник позивача - ПАТ «УкрСиббанк» у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Вислухавши пояснення заявників, дослідивши матеріали справи, які мають значення для розгляду заяви, судом встановлено наступне.

У відповідності з п. 3), 4) ч. 1 ст. 229 ЦПК України та ч. 1 ст. 232 ЦПК України підставами для скасування заочного рішення є сукупність таких обставин: поважність причин неявки відповідача в судове засідання; поважність причин, що перешкоджали повідомити про це суд і наявність доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.1) ч. 3 ст. 231 ЦПК України у разі відсутності зазначених вище підстав суд своєю ухвалою залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення.

Як підставу для скасування заочного рішення у справі заявники зазначають про не одержання ними виклику в судове засідання.

Натомість, як убачається з матеріалів справи, відповідачам судом завчасно були направлені копії ухвал про відкриття провадження у даній справі, позовні заяви з додатками, судові повістки про виклик в судове засідання 19.09.2014р., які отримані останніми, а згодом були направлені судові повістки про виклик в судове засідання 15.10.2014р., які повернулися до суду за закінченням строку їх зберігання на поштовому відділенні через їх неотримання відповідачами.

Відповідно до ст..ст. 74, 76, 77 ЦПК України відповідачі вважаються повідомленими про час і місце розгляду справи належним чином.

Докази, які мають істотне значення для вирішення справи, заявники суду не надали, а викладені ними доводі в заяві про неналежно обраний банком спосіб захисту права суд оцінює критично, оскільки право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Таким чином, сукупності підстав для скасування заочного рішення, передбачених ст.ст. 229, 232 ЦПК України, суд не убачає.

Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 210, 231, 293, 294 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2014 року - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, однак відповідачі вправі оскаржити заочне рішення суду в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, при цьому строк, протягом якого розглядалася заява про перегляд заочного рішення, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Суддя: