Рішення № 498726, 22.12.2006, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий 1 інстанції Єфименко В.І.

Справа № 22-11665- 2006р. Доповідач Курило В.П.

Категорія 15

РІШЕННЯ Іменем України

22 грудня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Курило В.П. судців Саніковій О.С., Постолової В.Г. при секретарі Коваленко Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Старомлинівського комбінату комунальних підприємств на рішення Великоновоселківського районного суду Донецької області від 15 листопада 2006 року у справі за позовом Старомлинівського комбінату комунальних підприємств Великоновоселківського району Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2006 року позивач звернувся в суд з таким позовом до відповідача. Він посилався на те, що відповідачка є наймачем квартири АДРЕСА_1. Позивач надавав "їй комунальні послуги, але відповідачка сплачувала їх не в повному обсязі. Тому виникла заборгованість в сумі 896.47 грн., які позивач просив стягнути з відповідача примусово.

Рішенням Великоновоселківського районного суду Донецької області від 15 листопада 2006 року в задоволені позовних вимог відмовлено. Стягнуто з позивача на користь держави судовий збір 51 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді 30 грн.

В апеляційній скарзі позив ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог. Суд дав неналежну оцінку встановленим доказам і безпідставно звільнив відповідачку від сплати комунальних послуг.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивача, відповідачки і її представника, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення, виходячи з наступного.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції зробив висновки, що не відповідають обставинам справи, не застосував норми матеріального права, що мали бути застосовані і що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення.

Судом встановлено, що позивачка проживає у квартирі АДРЕСА_1.

Звертаючись в суд з позовом про стягнення заборгованості по оплаті комунальних послуг, позивач посилався на те, що відповідачка такі послуги отримувала протягом 2004-2006 років і не оплачувала їх у повному обсязі.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідачка вказувала на те, що позивач їй ніяких послуг не надавав і тому вона їх не оплачувала. Вона користується автономним опалюванням своєї квартири, водою, яку отримує не від позивача, а із свердловини, що її сама просвердлила. Асенізацію квартири вона проводить за рахунок своїх коштів.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надавав відповідачці комунальних послуг. Тому ніякої заборгованості перед ним не існує.

Але з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можливо.

Судом встановлено, що відповідачка проживає у квартирі багатоквартирного будинку, що належить до комунальної власності. Квартира не приватизована.

З рахунку, наданому позивачем, по нарахуванню комунальних платежів, видно, що позивач надавав відповідачці послуги по опаленню квартири по з січня по грудень 2004 року включно, а водопостачанню - з січня до квітня 2004 року включно. Саме за цей період і була нарахована вартість цих послуг.

Послуги по асенізації квартири надаються і до теперішнього часу.

Відповідно до ч.І ст. 68 ЖК України наймач зобов"язаний своєчасно вносити квартплату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну, теплову енергію та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 2005 року №630 розрахунковим періодом для оплати споживачем послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Пунктом 21 цих Правил також передбачено, у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами ( нормами) споживання.

Відповідно до п. 24 Правил споживач може відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Судом встановлено, що відповідачка відмовилась від послуг по опаленню її квартири у грудні 2004 року, а від водопостачання у травні 2004 року. Позивач цю відмову прийняв. Тому нарахував оплату своїх послуг по опаленню по грудень 2004 року включно, а по водопостачанню по квітень 2004 року. І відповідно до ст. 67 ЖК України відповідачка має сплатити ці послуги на розрахунковий період за встановленими тарифами.

Доводи відповідачки про те, що позивач неналежним чином виконував свої зобов"язання по опаленню квартири, і водопостачанню, порушував її права споживача, не підтверджені в судовому засіданні. Посилання відповідачки на пояснення свідків безпідставні, оскільки ці докази не є доказами достовірними. До позивача позивачка з такими претензіями у розрахунковий період не зверталась, акти претензії не оформлювала. Тому позивач мав передбачені законом підстави для нарахування відповідачці вартості своїх послуг за опалення квартири і водопостачання.

Судом також встановлено, що відповідачка є наймачем квартири і плату за користування жилим приміщенням не вносить. її доводи про те, що позивач взагалі не надає їй будь які комунальні послуги необгрунтовані і не є підставою для звільнення позивачки від сплати квартирної плати.

Склад витрат підприємств житлового господарства, пов"язаних з утриманням будинків і при будинкових територій, що входять до квартирної плати (плати за утримання житла) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 560, а раніше постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 1998 року № 939.

Механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій - послуги комунального підприємства визначається на підставі саме цього складу витрат. Судом встановлено, що вартість послуг позивача по наданню відповідачці квартири у найом визначена з урахуванням механізму формування тарифів, встановлених вказаними постановами Кабінету Міністрів України. Підстав для звільнення відповідачки від сплати визначених позивачем сум законом не передбачено.

Тому відповідно із ст.68 ЖК України відповідачка має сплачувати позивачеві і квартирну плату, яка з січня 2004 року по квітень 2006 року включно складала по 15.43 грн. на місяць, а з травня 2006 року по липень 2006 року складає по 42.43 грн. на місяць.

Крім того, відповідачка не сплачувала позивачеві послуги по асенізації, вартість яких складала за розрахунковий період по 4.50 грн. на місяць.

Доводи відповідачки про те, що позивач вказані послуги не надає безпідставні і нічим не підтверджені.

За таких умов у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для відмови позивачеві у задоволені його позовних вимог про стягнення з відповідачки вартості комунальних послуг, наданих за період з січня 2004 року по липень 2006 року.

Згідно розрахунку, що наданий позивачем, заборгованість по оплаті комунальних послуг з урахуванням сум, сплачених відповідачем у добровільному порядку, складає 896.47 грн. Саме ця сума і має бути стягнута з відповідачки на користь позивача.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції не урахував встановлених обставин, зробив висновки, що не відповідають обставинам справи, не повно з"ясував обставини, які мають значення для справи і не застосував норма матеріального права, що мали бути застосовані. Тому рішення суду є незаконним і на підставі ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 79, 81, 83, 88 ЦПК України з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 51 грн., і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом першої інстанції 30 грн.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 309 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Великоновоселківського районного суду Донецької області від 15 листопада 2006 року скасувати. Позовні вимоги Старомлинівського комбінату комунальних підприємств задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Старомлинівського комбінату комунальних підприємств с Старомлинівка р/р 26003300508 в Великоновоселківському ООБ 3227 МФОО 394482 ОКПО 32567767 заборгованість по оплаті комунальних послуг в сумі 896.47 грн. , на користь держави судовий збір 51 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді першої інстанції 30 грн.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.