Вирок № 49866153, 08.09.2015, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/3634/15-к

Номер провадження 1-кп/629/341/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2015 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Дегтярчук М.О., за участю секретаря - Беззубенко Н.В., за участю прокурора - Іванчака А.О., захисника - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Лозова, Харківської області справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, неодруженого, військовозобов»язаного, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 24.12.2007 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосування ст..75 КК України до 2 років іспитового строку;

- 18.12.2008 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст..186 ч.2 КК України до 4 років 4 місяців позбавлення волі, звільненого 30.06.2011 року умовно -достроково на невідбутий термін 1 рік 4 місяці 14 днів,

за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_2 в 2014 році, точну дату під час досудового розслідування встановити не виявилось можливим, отримав у своє користування розрахункову книжку на гараж НОМЕР_2, розташований за адресою: АДРЕСА_2, видану на ім.»я ОСОБА_3, у якого виник умисел на викрадення зазначеного гаража. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, достовірно знаючи про те,що він не є власником зазначеного гаража, ОСОБА_2 запропонував придбати гараж раніше незнайомому йому ОСОБА_4, з яким ОСОБА_2 познайомив їх спільний знайомий ОСОБА_5, при цьому завірив ОСОБА_4 в тому,що він є власником гаража.

Далі, ОСОБА_2, продовжуючи реалізувати свій умисел, спрямований на викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, достовірно знаючи, що він є власником гаражу НОМЕР_2, розташованого в АДРЕСА_2, усвідомлюючи,що його незаконні дії були помічені головою ГБК НОМЕР_3 ОСОБА_6 та вчинялись у її присутності, здійснив продаж зазначеного гаражу ОСОБА_4 Таким чином, своїми незаконними діями ОСОБА_2 відкрито заволодів гаражем НОМЕР_2, розташованого за адресою: АДРЕСА_2,я кий належить ОСОБА_7, чим спричинив матеріальний збиток останньому на суму 5200грн.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав повністю та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, щиро розкаявся у скоєному.

Потерпілий у судове засідання не з»явився, надав заяву, в якій прохає кримінальне провадження розглядати за його відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, оскільки отримав від обвинуваченого у відшкодування матеріальної та моральної шкоди у розмірі 15000грн. Крім того, прохав призначити ОСОБА_2 покарання не пов»язане з позбавленням волі.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна(грабіж), вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч.3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_2 скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він раніше судимий, не одружений, утриманців не має, не працює, військовозобов»язаний, за місцем проживання характеризується формально задовільно, на обліку у лікаря- психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд визнає щире каяття в скоєному, добровільне відшкодування завданого збитку.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 судом не встановлено.

При обранні обвинуваченому міри покарання суд враховує його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину,сукупності усіх обставин, що його характеризують,обставин,що пом»якшують покарання, та відсутність обставин,що обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого,обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого,суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.2 ст.186 КК України і приходить до висновку про те,що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства,із застосування ст.75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладанням обов»язків,які сприятимуть його виправленню,оскільки саме таке покарання, на думку суду,є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 ст. ст. 69, 69-1 КК України у суду відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 в ході досудового розслідування не обирався.

Судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 2593 від 06.07.2015 року в сумі 184,14 грн. суд покладає на обвинуваченого.

Долю речових доказів суд, вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

Визнати ОСОБА_2 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України та призначити покарання у вигляді 5(п»яти)років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3(три) роки не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки :

-не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

-періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судові витрати в сумі 184 грн. 14 коп. за проведення судової -товарознавчої експертизи № 2593 від 06.07.2015 року (код доходів 24060300,р/р 31419544700005, одержувач УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, МФО 851011, ЄДРПОУ 37999680).

Речовий доказ: оригінал розрахункової книжки, виданої на ім.»я ОСОБА_7 на гараж НОМЕР_2 в АДРЕСА_2 залишити в матеріалах справи.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.. 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя М.О.Дегтярчук