Рішення № 49866068, 20.12.2012, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа №2025/6680/2012

Провадження №2/2025/1779/2012

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.12.2012 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Авраменко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача з проханням стягнути на її користь з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до її повноліття, щомісячно, не менше 30% соціальних виплат відповідного віку дитини, визначеної ст.183 СК України «Про внесення змін в Сімейний Кодекс України відносно збільшення розміру аліментів на дітей»від 22 вересня 2005 року за №2901-V1.

Представник позивача ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності від 20.12.2012 року, посвідченої ОСОБА_5, приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області, зареєстрованого в реєстрі за №3327, в судове засідання не зявився, але надав суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі та участі його довірителя, уточнив позовні вимоги позивача, а саме просив суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовом та до досягнення дитиною віку повноліття, у разі неявки в судове засідання відповідача, постановити заочне рішення на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.

Відповідач в судове засідання не зявився, але надав суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, уточненні позовні вимоги позивача визнає повністю, не заперечує сплачувати аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, до досягнення дитиною віку повноліття, оскільки він є інвалідом ІІІ групи, має задовільний стан здоровя, працює слюсарем-ремонтником на ДП «Укрспецвагон».

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про шлюб серії 1-АП №026430, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, Україна, актовий запис №483, сторони з 22 вересня 2006 року перебувають у шлюбі (а.с.5).

З огляду на ксерокопію свідоцтва про народження, вбачається, що у шлюбі у позивача та відповідача, народилась донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (а.с.6).

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, відповідач працює слюсарем-ремонтником на ДП «Укрспецвагон», але матеріальну допомогу позивачеві на утримання їх спільної дитини не надає, позивач працює, але її заробітку не достатньо для підтримання дитини в належному фізичному та матеріальному стані.

Своїми діями, відповідач порушує свої зобовязання закріплені статтею 51 Конституції України від 28 червня 1996 року, згідно якої батьки зобовязані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст.180 Сімейного Кодексу України. Принципом 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, зазначено, що дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення. В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Україною 27.09.1991 року вказано, що держави-учасники зобовязуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обовязки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи. Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. В ст.11 цього ж Закону вказано, що сімя є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього, кожна дитина має право на проживання в сімї разом з батьками або в сімї одного з них та на піклування батьків, предметом основної турботи та основним обовязком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Згідно статті 12 цього закону - виховання в сімї є першоосновою розвитку дитини, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобовязані виховувати дитину, піклуватися про її здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Керуючись вимогами ст.182 Сімейного Кодексу України та п.17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 Постанови Верховного Суду України «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне положення дитини, стан здоровя та матеріальне положення позивача і відповідача.

Суд враховує, що відповідач позов визнав, має задовільний стан здоровя, є інвалідом ІІІ групи, працює слюсарем-ремонтником на ДП «Укрспецвагон», інших стягнень за виконавчими листами не проводиться.

Відповідно до ст.183 Сімейного Кодексу України, суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходів) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною віку повноліття.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Судові витрати суд вирішує на підставі ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.10, 11, 31, 57, 60, 77, 79, 81, 88, 130, 169, 174, 208-209, 212-213, 214, 215, 218, 223, 224, 225, 226,ч.1 ст.367 ЦПК України; Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України; ст.ст.180,181,182,183,191 Сімейного кодексу України, Принципом 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Україною 27.09.1991 року, ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»від 26.04.2001 року №2402, ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 «Про державне мито», п.17 Постанови Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду 04.12.2012 року і до досягнення дитиною віку повноліття.

Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок (розрахунковий рахунок 31219206700015, код ЄДРПОУ 38053090, одержувач Лозівське УДКСУ Харківської області, банк ГУ ДКСУ Харківської області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001, судовий збір, код 02893953, пункт 1.1).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.А. Ткаченко