Ухвала суду № 49861293, 08.09.2015, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6080/14-к

У Х В А Л А

08 вересня 2015 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі :

головуючого судді Зими І.Є.

при секретарі Шутяк З.С.

з участю прокурора Мельник Т.В.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_2 у кримінальному провадженні , внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014140090001905 від 23.06.14 р. , за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України ,-

в с т а н о в и в :

Досудовим слідством встановлено, що 23.06.2014 о 12 годині 00 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи на дільниці залізничної колії «Рясне-піщаний карєр-1 км», що в м. Львові по вул. Шевченка, напав на працівників ДГ-10 «Львівська залізниця», які проводили ремонтні роботи залізничної колії в указаному місці, та ріжучою частиною кухонного ножа наніс умисні удари ОСОБА_3 спричинивши: колото-різану проникаючу рану лівої половини грудної клітки з пошкодженням передньо- верхівково бокової поверхні лівого шлуночка серця, лівобічний, гемоторакс, колото-різане проникаюче проникнення лівої половини живота по параренальній лінії з пролабуванням петлі тонкої кишки через отвір, наскрізне проникнення тонкої кишки в багатьох місцях, скановану рану лівого надпліччя та першого пальця лівої кисті (висновок експерта за № 1454 т. 1 а.с. 277-282 ) та умисні удари ОСОБА_4 спричинивши: різано-колоту проникаючу рану задньої поверхні грудної клітки справа, правобічний субтотальний пневмоторакс, колоту рану задньої-бокової поверхні шиї зліва ( висновок експерта за № 1453 від 28.08.14 р. т.1 а.с. 273-275 ) . В подальшому ОСОБА_2 залишив місце події, а потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були госпіталізовані у лікувальні заклади м.Львова.

Під час проведення досудового слідства ОСОБА_2 не допитувався, обвинувачення йому не предявлялось, із-за тяжкого психічного стану.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України повністю і обєктивно стверджується зібраними в ході досудового слідства та в судовому засіданні доказами зокрема.

Показаннями допитаного в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_4 , з яких вбачається, що зранку 23.06.14 р. він, працюючи майстром колії ( ПЧ-2) приступив до виконання робіт по заміні дерев»яних шпал в районі Рясне. На віддалі 10-15 м від нього працював член їх бригади ОСОБА_3 Через кілька хвилин після того, як він приступив до роботи, він почув сварку між ОСОБА_3 та невідомим громадянином. Підійшовши на шум, ОСОБА_3 пояснив, що він відійшов в кущі справити природні потреби і невідомий мужчина, що знаходився на території дачної ділянки , почав йому робити зауваження. Вступивши в словесну перепалку, що виникла між невідомим громадянином та своїм колегою по бригаді , зважаючи на те, що ОСОБА_2 при цьому виявляв агресивність, свідок підняв з землі лапу і вдарив нею по огорожі, за якою стояв ОСОБА_2 Останній побіг в дачний будиночок і свідок, подумавши що той злякався, пішов працювати. Проте обернувшись через кілька хвилин до дачної ділянки він побачив, що на дорозі біля огорожі стоїть ОСОБА_2 та у руці тримає ніж з білою ручкою . На той час в руках у потерпілого була ще лапа, якою він намагався відбиватись від нападника. Проте здолати агресивність ОСОБА_2 він не зміг, тому розвернувся та почав втікати. Не пробігши і 10 м він відчув, що йому ззаду нанесено удар ножем. Він почав кликати на допомогу. Інші працівники бригади навіть спочатку не зрозуміли чому він кричить. Проте побачивши людей, що бігли на крик потерпілого ОСОБА_2 залишив наносити йому удари. Як наносились ножові поранення ОСОБА_3 він не бачив, оскільки сам потребував медичної допомоги. Як на досудовому слідстві , так і у першому судовому засіданні, в яке було доставлено ОСОБА_2 він впізнав його як особу, яка 23.06.14 р. ножем нанесла йому тілесні ушкодження. Крім того потерпілий пояснив, що у вирішенні даної справи покладається на думку суду та просить продовжувати розгляд справи у його відсутності. Він має намір ставити питання про відшкодування йому шкоди Львівською залізницею, з якою він перебував у трудових відносинах.

Показаннями допитаного в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_3 , з яких вбачається, що 23.06.14 р. він у складі бригади монтерів колії приїхав на виконання робіт по заміні залізобетонних шпал в район Рясне. Працівники по одному виходили з машини та по мірі проходження колії приступали до роботи на віддалі по 10-20 м один від одного. Першим до роботи приступив ОСОБА_4, а потім він. Поряд з територією , де проходила колія були розташовані дачні земельні ділянки. Він підійшов до кущів поряд з однією з таких ділянок, щоб справити природні потреби. В цей час із-за огорожі однієї з ділянок невідомий громадянин почав до нього кричати. В них зав»язалась словесна перепалка, в ході якої мужчина не виходив за межі своєї дачної ділянки, а лише кричав на нього. До них підійшов також ОСОБА_4, який почув крики та в подальшому побачив агресивність невідомого. ОСОБА_4, щоб відігнати мужчину від місця конфлікту підняв з землі лапу та вдарив нею по огорожі, за якою стояв громадянин, після чого останній пішов у свій дачний будиночок. Вважаючи, що конфлікт вичерпаний, вони з ОСОБА_4 пішли працювати. Проте через кілька хвилин свідок побачив, що громадянин, з яким у нього виник конфлікт побіг до ОСОБА_4, який почав кричати , втікати та згодом впав. Відтак свідок побіг на допомогу ОСОБА_4 Тоді невідомий залишив ОСОБА_4 та почав наносити йому удари, в результаті чого він втратив свідомість. В подальшому протягом тривалого часу він проходив курс лікування . Він добре запам»ятав нападника та з впевненістю заявив, що ОСОБА_2 і є тією особою, яка 23.06.14 р. наносила йому ножові поранення.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що він працює на посаді монтера колії ДТГО» Львівська залізниця» .З червня 2014 року на нього було покладено обов»язки бригадира ПДБУ-2. 23.06.14 р. о 10 год. після проходження інструктажу по охороні праці його бригада була доставлена для виконання робіт по заміні шпал на дільниці залізничної колії «Рясне- піщаний кар»єр». Свідок працював на мотовозі з краном, що мав вивантажувати шпали. Інших працівників ніхто не розставляв на конкретні місця. Вони з власної ініціативи виходили з мотовоза і приступали до роботи. Першими до виконання робіт приступили ОСОБА_3 та ОСОБА_4 біля переїзду «Величковського 400 м «. Відстань між їх місцями праці складала 15-20 м та поряд з ними знаходились дачні ділянки. В подальшому по шляху руху мотовоза до виконання робіт приступали і інші члени бригади. Свідок знаходився від місця події на віддалі 150 м, крім того із-за кущів була погана видимість території, де працювали ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , тому він не міг бачити що відбувалось за місцем праці потерпілих. Не чув свідок також і жодного конфлікту між працівниками та іншими громадянами, оскільки його кран працюючи створює багато шуму . Через невеликий проміжок часу від початку роботи до мотовоза прибіг хтось з працівників та попросив аптечку. Спочатку свідок не зрозумів що трапилось, проте наблизившись до місця роботи потерпілих побачив, що на землі лежить ОСОБА_4, у якого було дві різані рани. Трошки далі лежав також поранений ОСОБА_3 Оскільки свідок тримав рану ОСОБА_4, щоб зупинити кров, він не міг підійти до іншого потерпілого, проте чув як кричали працівники, що ОСОБА_3 стало погано. Було викликано швидку медичну допомогу та працівників міліції, по прибуттю яких було проведено огляд прилеглої території. На одній з дачних ділянок біля огорожі було виявлено розсипану смородину і так встановили, що на цій території були люди. В подальшому було встановлено і хто саме скоїв напад на потерпілих.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що станом на червень 2014 року працював на посаді монтера колії ( ПЧ-2). 23.06.14 р. після інструктажу з правил безпеки бригада поїхала на роботи по заміні дерев»яних шпал на залізобетонні в район Рясне. По ходу вигрузки шпал до роботи ставали члени їх бригади. Першим до виконання робіт приступив ОСОБА_4, потім ОСОБА_3 Свідок не бачив як відбувався напад на потерпілих, оскільки знаходився на значній відділі від них. Йому відомо від ОСОБА_7, який прибіг за аптечкою, що з хлопцями щось сталось, вони всі в крові. Відтак безпосереднім свідком подій він не був. Знає лише те , що власник сусідніх дачних ділянок наніс ножові поранення ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Показаннями допитаної в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 ,дружини ОСОБА_2 ,яка пояснила , що її чоловік ніколи не лікувався від психічних захворювань, бо не вважав це за необхідне. Він дійсно протягом тривалого часу перебував у депресивному стані , був агресивним, скаржився що його переслідують, що він змушений захищати сім»ю. Вона усвідомлювала що чоловік хворий, проте не могла змусити його лікуватись. Чоловік ніде не працював, відтак часто бував на дачній ділянці, що належить сім»ї та розташована в районі Рясне. 23.06.15 р. зранку він теж пішов на дачу. При цьому він був у поганому настрої. Через три години він прибіг додому знервований , зняв з себе одяг, перевдягнувся у все чисте , поклав біля себе на дивані зимову куртку , сів і сидів, ніби когось чекав. Щоб не спровокувати чергового скандалу вона нічого не питала у чоловіка. В подальшому вона від працівників міліції дізналась про те, що він з ножем напав на людей . На даний час її чоловік проходить курс лікування у психіатричній лікарні, де члени родини його навідують. Він не ухиляється від лікування, призначеного лікарем, на даний час не виявляє агресії, стан його покращився.

Винуватість ОСОБА_2 доводиться також протоколом огляду місця події від 23.06.14 р. ( а.с. 21-23 т. 1 ) ; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 ( т. 1 а.с. 45-49) ; протоколом проведення слідчого експерименту ( т. 1 а.с. 126-132) ; висновком експерта № 1090/14 9 т. 1 а.с. 152-153) ; висновком експертизи № 1094/14 ( т. 1 а.с. 156-161) ; висновком експертизи № 1097/14 ( т. 1 а.с. 163-167) ; висновком експертизи № 1096/14 т.1 а.с. 170-174) ; висновком експертизи № 1095/14 т. 1 а.с. 176-179 ) ; висновком експертизи № 1092/14 т. 1 а.с. 182-183 ) ; висновком експертизи № 310/14 т. 1 а.с. 187-189 ) ; висновком експертизи № 220/14 т. 1 а.с. 193-198) ; висновком експертизи за № 221/14-мк т. 1 а.с. 205) ; висновком експертизи за № 236/14-мк т. 1 а.с. 208-214 ) ; висновком експертизи № 237/14-мк т. 1 а.с. 219-221) ; висновком експертизи № 238/14-мк т. 1 а.с. 222-228 ) ; висновком експертизи № 239/14-мк т. 1 а.с.235) ; висновком експертизи № 240/14-мк т. 1 а.с. 236-242) ; висновком експертизи № 241/2014-мк т. 1 а.с. 244 248); висновком експертизи № 242/2014-мк т. 1 а.с. 249-254) ; висновком експертизи № 243/2014-мк т. 1 а.с. 254-258 ) ; висновком експертизи № 244/2014-мк т. 1 а.с. 259-263) ; висновком експертизи № 245/2014- мк т. 1 а.с. 264-268 ) ; висновком експерта за № 1453 від 28.08.14 р. т.1 а.с. 273-275 ) ; висновком експерта за № 1454 т. 1 а.с. 277-282 ) ; актами про нещасний випадок, пов»язаний з виробництвом ( т. 1 а.с. 322-325 ) .

Ухвалою слідчого судді від 25.06.2014 року ОСОБА_2 було направлено у 5-те відділення КЗ «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» для проведення стаціонарної психіатричної експертизи.

ОСОБА_9 судово психіатричного експерта №115 від 06.08.2014 року ОСОБА_2 страждає хронічним психічним захворюванням параноїдною шизофренією із безперервним перебігом, за своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (т. 1 а.с. 110-112).

Допитана в судовому засіданні лікуючий лікар ОСОБА_2 ОСОБА_10 суду пояснила, що за час перебування на стаціонарному лікуванні у Львівській обласній клінічній психіатричній лікарні стан хворого значно покращився. Він приймає призначене лікування, його провідують родичі, його поведінка не є агресивною відтак є підстави вважати, що ОСОБА_2 не потребує поміщення до психіатричного закладу з суворим наглядом, а може отримувати належне лікування та перебувати у психіатричному закладі з загальним наглядом.

В зв»язку з цим 13.02.15 р. ухвалою суду по справі було призначено судово-психіатричну експертизу, з висновку якої за № 59 від 08.04.15 р. вбачається, що на даний час ОСОБА_2 страждає хронічним психічним захворюванням у формі параноїдної шизофренії із безперервним перебігом, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Враховуючи відсутність у даний час проявів антисоціальних тенденцій, відсутність ознак гострої психопродуктивної симптоматики, тривале активне лікування в умовах психіатричного стаціонару, а також клінічно стійкий психічний стан, на даний час потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. На даний час за своїм психічним станом ОСОБА_11 активної суспільної небезпеки для себе чи оточуючих не становить.

Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_2, 15.02.1963р.н., вчинив умисні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя у момент заподіяння, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КК України.

Зясувавши обставини справи, заслухавши думку прокурора, який вважає, що відносно ОСОБА_2 необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру, думку захисника ОСОБА_1, враховуючи те, що суспільно-небезпечне діяння, вчинене останнім в стані неосудності, характер та тяжкість захворювання, суд вважає, що слід застосувати щодо ОСОБА_2 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із загальним наглядом, в силу дії ст. 94 КК України.

Керуючись ст.ст. 505, 512, 513 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Застосувати щодо ОСОБА_2 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із загальним наглядом.

На ухвалу протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя ОСОБА_12