Рішення № 49860578, 07.09.2015, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5040/15-ц

пр.№ 2/464/1476/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

07.09.2015 року

Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді Мички Б.Р.

при секретарі Дулюк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягувати з відповідача - ОСОБА_2, 1971р.н., на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., в твердій грошовій сумі в розмірі 1500грн, щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення ним повноліття.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 1994 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народився син - ОСОБА_3, старший син вже досяг повноліття. Протягом року відповідач не надає жодних коштів на утримання неповнолітнього сина, не піклується про нього, не приймає ніякої участі у його вихованні. Вона працює, однак отримує невисоку заробітну плату, а тому їй важко забезпечити першочергові потреби дитини. Син потребує нормального харчування, одягу, фармацевтичних препаратів, оскільки має проблеми зі зором. Зазначає, що відповідач працює, та місце праці їй не повідомляє, отримує заробітну плату близько 3000грн., інших утриманців немає, стягнення за виконавчими документами з нього не проводиться. А відтак, вважає найбільш доцільним встановлення аліментів у твердій грошовій сумі.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні до змісту позовних вимог, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, а тому, згідно ст.224 ЦПК України, суд вважає можливим розглядати справу у його відсутності, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов'язків і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст.180 СК України кожен з батьків повинен приймати участь в утриманні дитини до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, самого платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Як вбачається з ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 11 лютого 1994 року. В шлюбі мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як вбачається з пояснень позивача, на даний час вона з дітьми проживає окремо, винаймає квартиру, та несе всі витрати по утриманню неповнолітнього сина, відповідачем допомога на утримання дитини не надається. Їй відомо, що відповідач працює, отримує доходи та місце праці їй невідоме, інших утриманців у відповідача немає, стягнення за виконавчими листами не проводиться.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до переконання, що можливість для відповідача сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1500грн. щомісячно позивачем не доведена, та такі слід визначити у твердій грошовій сумі в розмірі 1000грн., щомісячно, починаючи з 24 червня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття, допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць в порядку ч.1 ст. 367 ЦПК України.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд стягує з другої сторони понесенні нею і документально підтверджені витрати.

В разі, якщо позивача звільнено при зверненні до суду від сплати судового збору, ці витрати потрібно стягнути з відповідача.

Позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів від сплати судового збору звільнена законом. Таким чином з відповідача потрібно стягнути 487,20грн. судового збору в дохід держави.

На підставі ст.ст. 141, 180, 181, 182, 184, 191 СК України, та керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-226, ч.1 ст.367 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, 1971р.н. на користь ОСОБА_1, 1974р.н., ІПН -НОМЕР_1, аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., в твердій грошовій сумі в розмірі 1000грн, щомісячно, починаючи з 24.06.2015р. і до досягнення ним повноліття.

Розмір аліментів стягуваний у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 487,20грн. в дохід держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, у відсутності якої таке було постановлено, - протягом того ж строку з дня отримання його копії.

Головуючий

Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.