Рішення № 49856413, 04.09.2015, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/335/15 Справа №447/374/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

04.09.2015 року Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого -судді Березюк Г. М.

при секретарі Федчук І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі - продажу недійсним в частині покупця, передання прав покупця за договором та витребування майна ,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним в частині покупця та переведення прав покупця за договором, скасування державної реєстрації права власності. До початку судового розгляду справи по суті подав позов в новій редакції до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним в частині покупця та переведення прав покупця за договором, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна. В обґрунтування своїх вимог зазначав, що 01.10.2007 року між ним та ОСОБА_2 було укладено угоду про спільну діяльність. Відповідно до умов даної угоди сторони зобов'язалися сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети, а саме: набути у спільну власність одноповерхову прибудовану будівлю (колишню будівлю блоку обслуговування гуртожитку), що знаходиться у АДРЕСА_1 загальною площею 481,6 кв.м.; здійснити ремонт, реконструкцію (перепланування) зазначеної будівлі з можливістю її подальшого використання як нежитлової; здійснити необхідні юридично значимі дії для оформлення права власності Сторін на спільну будівлю як на нежитлові приміщення згідно їх часток. Відповідно до п.п. 5,6 Угоди сторони визначили, що вартість будівлі, що підлягала придбанню повинна становити не більше 70000,00 грн., які ОСОБА_1 зобов'язався внести до спільної діяльності у п'ятиденний термін з дня підписання угоди, а вартість реконструкції цієї ж будівлі також повинна становити не більше 70000,00 грн., які ОСОБА_2 зобов'язався внести до спільної діяльності протягом 30-ти денного терміну з дня укладення договору. 03.10.2007 року на виконання п.5 Угоди він передав ОСОБА_2 70000,00 грн. для придбання вказаної будівлі. 31.10.2007 року було укладено Договір купівлі-продажу, за яким відповідач ОСОБА_2 на виконання умов угоди про спільну діяльність, придбав одноповерхову прибудовану будівлю (колишню будівлю блоку обслуговування гуртожитку), що знаходиться у АДРЕСА_1 , загальною площею 481,6 кв.м., однак дії, щодо проведення реконструкції та ремонту вищезазначеної будівлі ОСОБА_2 не були здійсненні, так як в нього була відсутня необхідна сума коштів. Враховуючи те, що покупцем за вказаним договором виступає ОСОБА_2, тому вважає, що даний правочин є недійсним в частині покупця, оскільки одноповерхова прибудована будівля (колишня будівля блоку обслуговування гуртожитку) була придбана виключно на кошти передані ОСОБА_1, а тому дійсним покупцем виступає ОСОБА_1 Договір купівлі-продажу від 31.10.2007 року в частині покупця не відповідає загальним вимогам чинності правочину, а саме: відповідності волевиявлення учасника правочину його внутрішній волі, тому що воля покупця за договором була спрямована на настання інших цивільно-правових наслідків в частині набувача права власності на продане майно, ніж ті, що передбачені цим правочином. Тому просить визнати договір купівлі-продажу недійсним в частині покупця, визнати його покупцем спірної будівлі, скасувати державну реєстрацію права власності на будівлю. Оскільки вказана одноповерхова прибудована будівля (колишня будівля блоку обслуговування гуртожитку) державним виконавцем 05.03.2015 року була передана ОСОБА_3 в рахунок погашення боргу ОСОБА_2, тому просить витребувати у ОСОБА_3 дане нерухоме майно.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позов підтримала в повному обсязі, давши пояснення аналогічні доводам позовної заяви,просила позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав та пояснив, що між ним та ОСОБА_1 дійсно було укладено угоду про спільну діяльність. ОСОБА_1 надав йому кошти в сумі 70000 грн для купівлі спірної будівлі. Він повинен був здійснити реконструкцію вказаного нерухомого майна за свої кошти, проте почалась економічна криза і в нього не було доходів на проведення реконструкції. ОСОБА_1 звертався до нього за поверненням коштів, однак грошей в нього немає. Просив вирішити позов по закону, так як в нього заборгованість перед ОСОБА_3 900000 грн, а перед ОСОБА_1 - 70000 грн.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечив та пояснив, що за рішенням суду з ОСОБА_2 в його користь стягнуто 958 766 грн. Під час примусового виконання рішення суду було виявлено, що ОСОБА_2 має у власності автомобіль та одноповерхову прибудовану будівлю (колишню будівлю блоку обслуговування гуртожитку), що в м.Новий Розділ. Тому в рахунок погашення боргу державним виконавцем було йому передано спірне нерухоме майно. Вважає, що позов є безпідставним, будівля належала ОСОБА_2, ОСОБА_1 відношення до даної нерухомості не має. Просив в позові відмовити.

В судовому засіданні представник третьої особи - ВДВС Новороздільського МУЮ Горак Я.В. вказав, що на примусовому виконанні у ВДВС перебував виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 боргу, так як у власності боржника перебувало нерухоме майно, тому стягнення було звернено на таке. Так як належне майно ОСОБА_2 не було реалізовано з прилюдних торгів, тому ОСОБА_3 було передано колишню будівлю блоку обслуговування гуртожитку в рахунок часткового погашення боргу. Після чого виконавчий документ було повернуто у ВДВС Пустомитівського РУЮ для виконання рішення суду за місцем реєстрації боржника.

Третя особа - реєстраційна служба Новороздільського МУЮ у Львівській області в судове засідання не з'явилася, однак подала клопотання про розгляд справи у відсутності її представника, щодо вирішення позову покладається на розсуд суду.

Треті особи - ТОВ «Торговий дім «Галичина Євробуд», ВДВС Пустомитівського РУЮ в судове засідання повторно не з'явилися, хоч належним чином повідомлялися про час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, дослідивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що 01.10.2007 року між сторонами було укладено угоду про спільну діяльність.

Згідно укладеної 01.10.2007 року угоди про спільну діяльність між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сторони зобов'язалися сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети, а саме: набути у спільну власність одноповерхову прибудовану будівлю (колишню будівлю блоку обслуговування гуртожитку), що знаходиться у АДРЕСА_1 загальною площею 481,6 кв.м.; здійснити ремонт, реконструкцію (перепланування) зазначеної будівлі з можливістю її подальшого використання як нежитлової; здійснити необхідні юридично значимі дії для оформлення права власності Сторін на спільну будівлю як на нежитлові приміщення згідно їх часток.

Сторони погодили, що для досягнення мети, зазначеної у п.1 цієї Угоди сторони роблять внески грошима чи іншим майном або трудовою участю. Гроші та інші майнові внески сторін, а також майно створене або придбане в результаті їх спільної діяльності, є їх спільною частковою власністю.

03.10.2007 року на виконання Угоди ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 70000,00 грн. для придбання визначеного угодою нерухомого майна, що підтверджується відповідною розпискою.

Як вбачається із договору купівлі-продажу 31.10.2007 року ОСОБА_2 придбав одноповерхову прибудовану будівлю (колишню будівлю блоку обслуговування гуртожитку), що знаходиться у АДРЕСА_1 загальною площею 481,6 кв.м. На підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_2 провів державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно.

За ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1-ч.3, ч.5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

ОСОБА_2, маючи необхідний обсяг цивільної дієздатності, уклав договір купівлі-продажу нерухомого майна, будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний договір купівлі-продажу було укладено ним всупереч його внутрішній волі чи волевиявлення його не було вільним, суду позивачем не наведено. ОСОБА_2 з дотримання вимог чинного законодавства набув право власності на вказане майно.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ч.4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Покликання позивача на те, що воля ОСОБА_2, покупця за договором, була спрямована на настання інших цивільно-правових наслідків в частині набувача права власності на продане майно, ніж ті, що передбачені оспорюваним правочином, судом не може бути взято до уваги, так як за договором купівлі-продажу майно передається у власність покупцю - ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу набув право власності на нерухоме майно, яке у встановленому законом порядку зареєстрував.

Згідно рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 28.02.2013 року, яке набрало законної сили 17.06.2013 року, задоволено позов ОСОБА_3 та стягнуто на його користь із ОСОБА_2 заборгованість за договором позики в сумі 958 766 грн.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 зобов'язання згідно рішення суду, державним виконавцем було звернуто стягнення на одноповерхову прибудовану будівлю у АДРЕСА_1, що належала на праві власності боржнику. Постановою державного виконавця від 05.03.2015 року вказане нерухоме майно було передано ОСОБА_3 в рахунок погашення боргу.

Згідно ч.1 ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Відповідно до ч.2 ст. 1131 ЦК України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Угода про спільну діяльність визначає спільні дії учасників, ведення їх справ, правовий статус майна у спільній діяльності, їх витрати та збитки та інші умови.

Невиконання ОСОБА_2 умов угоди про спільну діяльність, не може бути підставою для визнання недійсним в частині покупця договору купівлі-продажу нерухомого майна, який був ним укладений з додержанням вимог необхідних для чинності правочину. Крім того, на даний час вказане нерухоме майно правомірно передано ОСОБА_3 в рахунок погашення боргу ОСОБА_2

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання договору купівлі-продажу одноповерхової прибудованої будівлі (колишньої будівлі блоку обслуговування гуртожитку) від 31.10.2007 року недійсним в частині покупця та визнання ОСОБА_1 покупцем вказаного нерухомого майна до задоволення не підлягають.

Відмова у задоволенні вказаних позовних вимог виключає задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності на спірне майно та витребування такого у ОСОБА_3

Оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що в позові слід відмовити в повному обсязі.

На підставі наведеного та ст. ст. 328, 1130, 1131 ЦК України і керуючись ст.ст. 10, 60, 169, 212, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі - продажу недійсним в частині покупця, передання прав покупця за договором та витребування майна відмовити за недоведеністю.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області.

Суддя : Березюк Г. М.