Постанова № 49853487, 19.12.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/606/13

Єдиний унікальний № 334/9739/13-п Головуючий в 1-й інстанції Баруліна Т.Є.

Категорія - ст. 173-2 ч.1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року м. Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Гріпас Ю.О., за участю особи, що притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2013 року стосовно нього,

в с т а н о в и в:

постановою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2013 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП притягнуто ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 гривні.

Також постановою з ОСОБА_2 стягнуто судовий збір у розмірі 34,41 грн.

Як зазначено в постанові, 01 жовтня 2013 року о 21 год. 30 хв., ОСОБА_2 знаходячись АДРЕСА_1, вчинив сварку зі своїми батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а саме штовхнув батька та вдарив матір рукою по потилиці, тобто вчинив насильство в сімї, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на незаконність постанови через порушення норм матеріального та процесуального права зазначає, що суддя не вжив заходів щодо всебічного, повного та неупередженого зясування всіх обставин справи, не надав уваги відсутності в його діях субєктивної сторони правопорушення, через вчинення ним дій в стані крайньої необхідності та оборони від батьків, які зловживають алкогольними напоями та постійно провокують сварки; порушив його права, передбачені ст. 268 КУпАП; не зясував за яких обставин після проведення дооформлення матеріалів справи, згідно до постанови від 28.10.2013 року, з цих матеріалів зникли його первинні пояснення та свідків події правопорушення, а тому просить постанову судді скасувати, а провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст. 247 КУпАП закрити.

Також ОСОБА_2 порушує у своїй скарзі питання щодо виклику до суду апеляційної інстанції для опиту в судовому засіданні його батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, працівника міліції ОСОБА_5 та витребування з Ленінського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області його первинних пояснень складених 01.10.2013 року.

Заслухавши ОСОБА_2, який підтримав свою апеляційну скаргу і просив скасувавши постанову судді, закрити відносно нього провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст. 247 КУпАП за обставин, наведених у його скарзі, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, вважаю, що скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Виходячи з вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом…

Згідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності…

Відповідно до ч.2 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Між тим, як вбачається з оскарженої постанови, суд першої інстанції цих вимог не дотримався, оскільки при описі обставин події правопорушення послався на те, що 26.10.2013 року відносно ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, тобто фактично не встановив при розгляді справи, чи було вчинено ОСОБА_2 адміністративне правопорушення, чи винний він у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності, внаслідок чого не виклав в своїй постанові опис обставини, установлених при розгляді справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Але, виходячи з ті є ж постанови, суд фактично не дослідив жодного доказу у справі та не надав їм оцінки, пославшись лише на доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП матеріалами справи, що не відповідає вимогам закону.

Згідно до ч.4 ст. 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Виходячи з вимог п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

В матеріалах справи знаходиться постанова від 16.10.2013 року про закриття кримінального провадження за вказаною подією /а.с.11/.

Однак, суд незважаючи на наявність цієї постанови про закриття кримінального провадження та вимоги закону, приймаючи 20.11.2013 року рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, поза межами строку, передбаченого ч.4 ст. 38 КУпАП застосував до ОСОБА_2 адміністративне стягнення, хоча з цих підстав постановою від 28.10.2013 року повертав матеріали справи до Ленінського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області для належного оформлення /а.с.10/.

Враховуючи наведене та діючи у відповідність до вимог п.2 ч.8 ст. 294 КУпАП суд апеляційної інстанції через порушення судом першої інстанції норм процесуального права та враховуючи закінчення строку застосування до ОСОБА_2 адміністративного стягнення, вважає за необхідним скасувати постанову суду першої інстанції та відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі.

Інші доводи скарги ОСОБА_2, зокрема щодо закриття провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст. 247 КУпАП залишаю поза увагою, оскільки правових підстав для закриття справи саме за цими обставинами, не вбачаю.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2013 року, якою ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 гривні скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП у звязку із закінчення строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1