Постанова № 49852938, 07.10.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/386/14

Єдиний унікальний № 328/2946/14-п Головуючий в 1-й інстанції Ушатий І.Г.

Категорія - ст. 130 ч.1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 року м. Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Гріпас Ю.О., за участю особи, що притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Токмацького районного суду Запорізької області від 05 вересня 2014 року,

в с т а н о в и в:

постановою судді Токмацького районного суду Запорізької області від 05 вересня 2014 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, притягнуто ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, із застосуванням стягнення у виді штрафу в розмірі 4 600 гривень.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 36, 54 грн.

Як зазначено в постанові, 16 червня 2014 року о 00 год. 30 хв., по вул. Поштова в с. Приморський посад Приазовського району Запорізької області, ОСОБА_2, керував автомобілем НОМЕР_1 в стані алкогольного спяніння. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного спяніння за допомогою технічного засобу «Drager Alkotest» відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не погоджуючись із постановою через неповноту, однобічність зясування усіх обставин справи, порушення його процесуальних прав, зокрема права на захист зазначає, що незважаючи на його клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з хворобою, суд розглянув справу у його відсутність, чим позбавив його можливості надати пояснення по суті правопорушення, подати докази у непричетності до його вчинення, заявити клопотання, зокрема щодо опиту в судовому засіданні свідків. Крім того не піддав аналізу та оцінці наведеним ним у протоколі про адміністративне правопорушення поясненням стосовно того, що він не керував транспортним засобом, а тільки сидів на задньому сидінні. Також при визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, не надав уваги тому, що в матеріалах справи відсутні дані, які б підтверджували його місце роботи, професію, характеристику, сімейний стан тощо, через що, не врахував вказані обставини. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити у звязку з відсутністю в його діях складу та події правопорушення.

В засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтримав свою апеляційну скаргу і просив скасувавши оскаржену постанову, закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Заслухавши ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог частини 1 статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

На неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників зазначено і в пункті 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».

В матеріалах провадження містяться клопотання ОСОБА_2 щодо відкладення розгляду справи, зокрема призначеного на 05.09.2014 року у звязку з перебуванням на лікуванні в медичному закладі (а.с. 9, 13).

Однак, незважаючи на наявність клопотання ОСОБА_2, яке унеможливлювало розгляд справи у його відсутність, суддя між тим, 05.09.2014 року розглянув справу, за наслідками якої притягнув ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУПАП, у відсутність останнього, чим порушив його права, передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП. Про що в свою чергу свідчать і надані апелянтом в засіданні апеляційної інстанції довідки з медичного закладу КУ «Центральна районна лікарня» щодо перебування ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні в період з 26.08.2014 року по 29.08.2014 року, з 01.09.2014 року по 05.09.2014 року, з 08.09.2014 року по 09.09.2014 року.

За таких обставин, суддя дійшов необґрунтованого висновку щодо зловживання ОСОБА_2 своїми процесуальними правами, позбавивши фактично можливості останнього надати докази на підтвердження поважності його відсутності в судовому засіданні.

Виходячи з вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Нормами пункту 2 частини 1 статті 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує зокрема чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Згідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, суддя при розгляді справи зазначених вимог закону не виконав.

Так, виходячи з фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серія АБ2 № 017444 від 16.06.2014 року, які суддя визнав доведеними і поклав в основу постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, останній 16.06.2014 року о 00 год. 30 хв. в Приазовському районі с. Приморський посад по вул. Поштова керував автомобілем НОМЕР_2 в стані алкогольного спяніння. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного спяніння за допомогою технічного засобу «Drager Alkotest» відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

Відповідно до частини 2 статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків.

Частиною 3 наведеної вище статті передбачено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоровя.

Згідно пункту 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок) «водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється уповноваженою особою Державтоінспекції для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоровя».

Виходячи з пункту 8 вказаного Порядку «у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоровя уповноважена особа Державтоінспекції в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки спяніння і дії водія щодо ухилення від огляду».

Відповідно до пункту 1.7 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоровя України 09 вересня 2009 року № 400/666, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 жовтня 2009 року за № 931/16947 (далі Інструкція) «у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан спяніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції МВС, огляд на стан спяніння проводиться в найближчому закладі охорони здоровя, якому надано право на проведення такого огляду відповідно до статті 266 КУпАП».

Між тим, з огляду на фактичні обставини справи, які суддя визнав доведеними, то вони є досить неконкретними та суперечливими, оскільки незрозуміло, за що ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності, чи то за керування транспортним засобом у стані алкогольного спяніння, що встановлено висновком щодо результатів медичного огляду на стан спяніння № 88 від 16.06.2014 року, чи то за відмову від проходження огляду за допомогою технічного засобу «Drager Alkotest», що є різними складами альтернативних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП. Враховуючи при цьому, що для настання адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду, однієї відмови особи пройти огляд за допомогою технічного приладу на місці зупинки транспортного засобу є недостатнім, оскільки потребує наявність другої ознаки відмови від проходження огляду в закладі охорони здоровя.

Згідно до вимог частини 4 статті 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоровя не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Відповідно до частини 5 наведеної вище статті огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Виходячи з абзацу 2 пункту 4 Порядку та абзацу 2 пункту 2.6 Інструкції «не можуть бути залучені, як свідки працівники міліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви».

Як вбачається з матеріалів справи та висновків судді, факт керування ОСОБА_2 автомобілем у нетверезому стані та відмови від проходження медичного огляду (останнє з незрозумілих підстав зазначено в постанові) на стан спяніння, засвідчено у протоколі свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які є працівниками міліції, що є неприпустимим.

Крім того, згідно до протоколу про адміністративне правопорушення та постанови судді Уманським М.А. вчинено правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП о 00 год. 30 хв. 16.06.2014 року, однак медичний огляд на стан спяніння виходячи з висновку № 88 проведено лише о 04 год. 59 хв. 16.06.2014 року, тобто поза межами двох годин, для проведення такого огляду (а.с. 2, 7).

Таким чином, огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного спяніння проведено з порушеннями вимог статті 266 КУпАП, а тому вважається недійсним.

Розглядаючи справу, суддя не надав уваги вказаним обставинам, та й сам навів у своїй постанові помилкові, суперечливі висновки, то щодо керування ОСОБА_2 у стані алкогольного спяніння, то щодо відмови від проходження огляду за допомогою технічного засобу «Drager Alkotest», а в подальшому взагалі щодо відмови від проходження медичного огляду.

За таких обставин, достовірні, допустимі докази, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 8 статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право прийняти рішення про скасування постанови та закрити провадження у справі.

Таким чином, враховуючи, що під час розгляду наведеної справи суддею порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що постанова судді суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_2 ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Токмацького районного суду Запорізької області від 05 вересня 2014 року, якою ОСОБА_2, притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП із застосування стягнення у виді штрафу в розмірі 4 600 гривень скасувати, а провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП закрити за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до вимог частини 1 статті 296 КУпАП повернути ОСОБА_2 посвідчення водія ВАЕ № 866440.

Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1