Рішення № 49849404, 31.08.2015, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

31 серпня 2015 рокуСправа № 322/890/15

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Блажко О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом: публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»

до: ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості.

10 серпня 2015 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд: стягнути з відповідача - ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 39 071,70 грн. за кредитним договором б/н від 16.10.2007, яка складається з наступного: 6 995,20 грн. - заборгованість за кредитом; 22 449,20 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 7 528,65 - заборгованість за пенею та комісією; 250,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1848,65 грн. - штраф (процентна складова).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Відповідно до укладеного договору б/н від 16.10.2007 відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, складає між ним та банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

У порушення умов договору відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим станом на 30.06.2015 відповідач має заборгованість у розмірі 39 071,70 грн., яка складається з наступного: 6 995,20 грн. - заборгованість за кредитом; 22 449,20 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 7 528,65 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 250,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1848,65 грн. - штраф (процентна складова).

Виходячи з наведеного та з посиланнями на норми ст.ст. 509, 525 - 527, 530, 598, 599, 610, 1050, 1054 ЦК України, позивач просив задовольнити заявлені вимоги.

31.08.2015 судом отримано клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, в якому також зазначається, що позовні вимоги підтримуються позивачем у повному обсязі, а також, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник позивача у судове засідання не прибув.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття та не надіслав до суду будь-яких заяв та заперечень проти позову.

Рекомендоване поштове відправлення, яке містило судову повістку, та надсилалось відповідачу за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому порядку, було повернуто до суду з відміткою відділення поштового зв'язку про відсутність адресата за зазначеною адресою, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, вважається врученим відповідачу належним чином.

Враховуючи неявку в судове засідання відповідача, який належний чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, згідно з ч. 1 ст. 224 ЦПК України та з огляду на відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

З огляду на неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, згідно з ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою суду від 31.08.2015 провадження в даній справі було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України в частині позовних вимог про стягнення: 6 995,20 грн. заборгованості за кредитом; 9 846,22 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом станом на 31.10.2013; 6 528,65 грн. заборгованість за пенею та комісією станом на 31.10.2013. Щодо решти позовних вимог продовжено судовий розгляд справи.

В судовому засіданні 31.08.2015 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини цивільної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

встановив:

16.10.2007 відповідач отримав кредит у розмірі 7000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,9 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та щомісячної комісії в розмірі 1 %, що підтверджується заявою відповідача від 16.10.2007.

Як вбачається із зазначеної заяви, відповідач підтвердив свою згоду на те, що дана заява разом із Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Згідно з п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання, а у випадку, якщо протягом цього строку ні одна зі сторін не проінформує іншу сторону о припиненні договору, він автоматично продовжується на такий самий строк.

Відповідно до зазначеної заяви відповідача від 16.10.2007 у разі порушення позичальником строків платежів за будь-яким з грошових зобов'язань, передбачених даним договором більш ніж на 120 днів, у зв'язку з чим банк змушений буде звернутися до суду, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 250 гривень + 5% від суми позову.

Вищенаведені обставини були встановлені заочним рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 08.01.2014 по справі № 322/1236/13-ц (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 36616079), яке набрало законної сили 26.03.2014 (реєстраційний номер рішення суду апеляційної інстанції в ЄДРСР 37960308), відтак не підлягають доказуванню, відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України.

Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості за вищевказаним договором станом на 30.06.2015 відповідач має загальну заборгованість за договором в розмірі 39 071,70 грн.

Разом з цим, стягнення частини вказаної заборгованості, що станом на 31.10.2013 становила 24 788,57 грн., вже було предметом судового розгляду у вищезазначеній цивільній справі № 322/1236/13-ц, що і стало підставою для закриття провадження у даній справі за цією частиною позовних вимог.

Доказів повідомлення відповідачем про розірвання договору від 16.10.2007 суду не надано.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову в частині вимог, що розглядається, тобто щодо заборгованості за кредитним договором, яка виникла після 31 жовтня 2013 року і становить: 39 071,70 - 24 788,57 = 14 283,13 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, як це передбачено ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

За визначенням ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).

Підстави припинення зобов'язань зазначені в ст. ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України та не передбачають можливість припинення зобов'язання у зв'язку з ухваленням судом рішення про задоволення вимог кредитора.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Саме по собі ухвалення рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого фактично не здійснено, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів, передбачених договором.

Відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за договором від 16.10.2007, внаслідок чого, згідно з доданим до позовної заяви розрахунком, у нього виникла заборгованість:

- за кредитом у розмірі 6 995,20 грн., яка була стягнута повністю за рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 08.01.2014 по справі № 322/1236/13-ц;

- за комісією за користування кредитом в розмірі 7528,65 грн., частина якої, в розмірі 6528,65 грн., була стягнута за рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 08.01.2014 по справі № 322/1236/13-ц. Тобто розмір заборгованості за комісією становить: 7528,65 - 6528,65 = 1000,00 грн.

Також, у розрахунку зазначається про наявність у відповідача заборгованості за процентами в розмірі 22 449,20 грн., частина з якої, в розмірі 9 846,22 грн., була предметом судового розгляду у справі № 322/1236/13-ц. Отже, у даній справі судом розглядається питання про стягнення заборгованості по процентах в розмірі 12 602,98 грн. (сума показників рядків з 01.11.2013 по 30.06.2015 графи «Нараховані на прострочену заборгованість за кредитом проценти» розрахунку заборгованості).

Водночас, суд зазначає про помилковість визначеної позивачем суми заборгованості по процентах, виходячи з наступного.

Як зазначено вище, розмір процентів за користування кредитом становить 1,9% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, тобто 22,8% річних. Проте, з доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що при нарахуванні процентів на заборгованість за кредитом, позивачем з 01.01.2013 застосована ставка у 30 % річних, що не відповідає умовам кредитного договору від 16.10.2007.

Згідно з частиною першою статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Пунктом 5.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачено право банку проводити зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не пізніше ніж за сім днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку згідно з п. 4.9 цього договору, яка надається у спосіб, що зазначений у заяві клієнта. Якщо протягом 7 днів Банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови.

Проте, позивач не надав суду доказів належного інформування відповідача про зміну розміру процентної ставки за кредитом в порядку та в строки, передбачені кредитним договором.

Одностороння зміна банком розміру фіксованої процентної ставки за кредитом не допускається, згідно з ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України.

Таким чином, розмір нарахованих відповідачу процентів за кредитним договором за період з 01.11.2013 по 30.06.2015 мав визначатися позивачем, виходячи зі ставки 22,8 % річних.

Отже розмір відсотків за цей період за ставкою 22,8% становить: 12 602,98 грн./30*22,8 = 9 578,26 грн.

Відтак, загальна заборгованість відповідача за комісією та процентами становить: 1000,00 грн. + 9 578,26 грн. = 10 578,26 грн., відповідно розмір передбаченого договором штрафу у 5 % становить: 10 578,26 грн.*5 % = 528,91 грн.

З огляду на викладене, загальна сума заборгованості відповідача складає: 9 578,26 грн. + 1000,00 грн. + 250 грн. + 528,91 грн. = 11 357,17 грн.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню на суму 11 357,17 грн.

Відповідно до частини першої статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

До позовної заяви додано платіжні доручення від 23.07.2015, яким підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 390,72 грн., отже, враховуючи часткове задоволення позову на суму 11 357,17 грн., сума судових витрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: 11 357,17 грн.* 1% = 113,57 грн.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 212 - 215, 218, 223 - 226, 294, 296 ЦПК України, суд

вирішив:

1. Позов публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (ідентифікаційний код 14360570) заборгованість у розмірі 11 357,17 грн. (одинадцять тисяч триста п'ятдесят сім гривень 17 коп.) за кредитним договором від 16 жовтня 2007 року, а саме: 9 578,26 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 1000,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 778,91 грн. - штрафи.

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (ідентифікаційний код 14360570) судовий збір в сумі 113,57 грн. (сто тринадцять гривень 57 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Новомиколаївський районний суд Запорізької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.С. Гасанбеков