Рішення № 49849093, 25.06.2015, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 25.06.2015

Справа № 334/1193/15-ц

Провадження № 2/334/1042/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 року Ленінський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді Лисенко Л.І.,

при секретарі Ветлугіній Г.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на вклад,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання права на вклад, вказавши, що 03 жовтня 2014 року її чоловік, ОСОБА_2, уклав Договір банківського вкладу на вимогу «Для виплат» № 26201070403330 та Договір банківського вкладу «НВУ» № 850882/2014 в ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк».

Відповідно до договору банківського вкладу «ПВУ» №850882/2014 ОСОБА_2 було відкрито Відповідачем вкладний рахунок №26.303070404840. На цей рахунок було переведено 15000 доларів США, про що зазначено в п. 1.3. цього договору. Дата вимоги вкладником вкладу - до 03.04.2015 року.

06 жовтня 2014 року її чоловік подарував їй майнове право на депозитний вклад. Цей договір було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за №7664.

Відповідно до умов цього договору нею було прийнято в дарунок майнові права на депозитні вклади за зазначеними договорами.

На підставі зазначеного договору дарування від 06 жовтня 2014 року між нею, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ПАТ «ВіЕйБі Банк» були укладені Додатковий договір №1 до договору банківського вкладу «НВУ» №850882/2014 (в доларах США) від 03 жовтня 2014 року (у випадку зміни Вкладника) та Додатковий договір №1 до Договору банківського вкладу на вимогу «Для виплат» № 262010704033.30 (в доларах США) від 03 жовтня 2014 року, в яких змінено вкладника - вкладником зазначена ОСОБА_1

У звязку із тим, що грошові кошти на її рахунку відсутні, банківський вклад обліковується за ОСОБА_2, просить визнати за нею право на банківський вклад в розмірі 15 000 доларів США за договором банківського вкладу «НБУ» № 850882/2014 від 03.10.2014 року та договором банківського вкладу на вимогу «Для виплат» № 26201070403330 від 03.10.2014 року.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 03 жовтня 2014 року ОСОБА_2 уклав Договір банківського вкладу на вимогу «Для виплат» № 26201070403330 та Договір банківського вкладу «НВУ» № 850882/2014 в ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк».

Відповідно до договору банківського вкладу «ПВУ» №850882/2014 ОСОБА_2 було відкрито Відповідачем вкладний рахунок № 26.303070404840. т

На цей рахунок було переведено 15000 доларів США, про що зазначено в п. 1.3. цього договору. Дата вимоги вкладником вкладу - до 03.04.2015 року.

06 жовтня 2014 року ОСОБА_2 подарував ОСОБА_1 майнове право на депозитний вклад. Цей договір було посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за №7664 (а.с.6).

На виконання договору дарування банк уклав Додаткові договори - №1 до договору банківського вкладу «НВУ» № 850882/2014 (в доларах США) від 03 жовтня 2014 року (у випадку зміни Вкладника) та Додатковий договір № 1 до Договору банківського вкладу на вимогу «Для виплат» № 262010704033.30 (в доларах США) від 03 жовтня 2014 року, в яких змінено вкладника - вкладником зазначена ОСОБА_1

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст.722 ЦК України право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.

За змістом статті 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Звернення з позовом про визнання права власності можливе лише за умови, що особи, які не визнають, заперечують та/або оспорюють право власності, не перебувають із власником у зобов'язальних відносинах, оскільки передумовою для застосування зазначеної статті 392 Цивільного кодексу України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Таким чином, на теперішній час позивачка набула право власності на договори № 26201070403330 та № 850882/2014 в ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» на підставі договору дарування і в подальшому визнанні такого права немає необхідності.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.328, 392, 722 ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 212, 213 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на вклад - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Лисенко Л. І.