Рішення № 49845005, 31.08.2015, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

31.08.2015 Провадження № 2/331/1033/15

ЄУН 331/3107/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.2015 р. м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Антоненко М.В.

за участю секретаря Рухловій М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа ОСОБА_2 про припинення договору поруки.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом в якому вказує на те, що, 02 жовтня 2006 року між ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" првонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" відповідачем по справі було укладено договір про надання споживчого кредиту № 109000, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 96750,00 доларів США в строк до 02 жовтня 2027 року зі сплатою 10,30 відсотків річних. В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним ором № 11046109000, 02 жовтня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним м "УкрСиббанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Укрсиббанк") та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 11046109000/П.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна а (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або ом (ч.1 ст. 598 ЦК України).

Відповідно до п. 1.3.1 кредитного договору № 11046109000 від 02 жовтня 2006 року за використання кредитних коштів у межах встановленого строку кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 10, 3 % річних. У випадку, якщо банк не повідомив позичальника про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць кредитування застосовується розмір процентної ставки, діючий за договором в попередньому періоді.

Згідно до п. 1.2 договору поруки № 11046109000/П від 02 жовтня 2006 року процентна ставка за кредитним договором становить 10, 3 відсотків річних.

Натомість, як вбачається із довідки - розрахунку заборгованості по процентам за користування кредитом станом на 04 березня 2015 року за весь період користування кредитними коштами процентна ставка постійно змінювалась (підвищувалась):

Дата підвищення Застосована відсоткова ставка

02.11.2009 року 20, 6 %

04.06.2014 року 20, 6 %

04.08.2014 року 20, 6 %

02.09.2014 року 20, 6 %

02.10.2014 року 20, 6 %

03.11.2014 року 20, 6 %

02.12.2014 року 20, 6 %

06.01.2015 року 20, 6 %

02.02.2015 року 20, 6 %

02.03.2015 року 20, 6 %

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням печеного нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Підставою для припинення договору поруки може бути здійснення без згоди поручителя зміни основного зобов'язання, яке забезпечене порукою, у даному випадку збільшення розміру відсотків річних за кредитним договором у два рази.

У п. 22 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від З0 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вказано, що в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється у разі основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 25 вересня 2013 року у справі 6-97 цс 13, за змістом ч.1 ст. 559 Цивільного кодексу України до припинення поруки водять такі зміни умов основного зобов'язання, здійснені без згоди поручителя, які ели до збільшення обсягу відповідальності останнього, зокрема: підвищення процентів: відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення І збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

У зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав для покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком і тягне припинення поруки.

Посилаючись на вищенаведені обставини, позивач ОСОБА_1 просить суд, визнати договір поруки № 11046109000/П від 02 жовтня 2006 року, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк") та ОСОБА_1 припиненим.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала, просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача ПАТ «Укрсиббанк» в судовому засіданні позов не визнав, вважав позовні вимоги необґрунтованими .

Третя особа ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, до суду не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Стаття 553 ЦК України передбачає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що 02 жовтня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11046109000 (а.с. 4-13), згідно з яким позичальник отримав у Банку кредит у сумі 96 750,00 доларів США. Факт отримання кредиту учасниками провадження у справі не оспорюється.

В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору 02 жовтня 2006 року між банком та ОСОБА_1 (поручителем) укладено договір поруки № 11046109000 /П (а.с. 14,15) відповідно до умов якого, поручитель зобов'язався перед банком відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного договору як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому (п. 1.1 договору поруки).

Згідно п.1.2. договору поруки, поручителю добре відомі всі умови вищезазначеного основного договору.

Умовами договору поруки встановлені обсяги відповідальності поручителя, а саме: поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за порушення боржником зобов'язання за кредитним договором як солідарний боржник, а саме щодо повернення кредиту в сумі 96 750,00 доларів США; сплату нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій.

Пунктом 10.2 кредитного договору сторони погодили, що відповідно до вимог ст.651 ЦК України протягом дії цього договору банк відповідно до умов договору може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення, в тому числі, у разі порушення позичальником кредитної дисципліни (тобто неналежного виконання умов цього договору та/або умов договорів, за якими надано забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором) банк зобов'язаний не пізніше ніж за 14 календарних днів до дня зміни розміру процентної ставки в сторону збільшення повідомити позичальника про встановлення нової процентної ставки.

Наявність заборгованості позичальника ОСОБА_2 за кредитом підтверджується розрахунком (а.с.16-21) та не заперечується сторонами.

22 лютого 2008 року банк направив на адресу ОСОБА_2 лист, яким проінформував позичальника про те, що в разі порушення кредитної дисципліни, зокрема неналежного виконання умов кредитного договору № 11046109000 від 02.10.2006 р., а саме: у випадку прострочення платежу за кредитним договором, банк дати виникнення простроченої суми основного боргу, нараховуватиме на прострочену суму основного боргу підвищені проценти, а саме в розмірі збільшеної вдвічі. Даний лист направлено рекомендованим листом (а.с.39-42).

Оцінюючи здобуті в судовому засіданні докази, в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що банк в порядку п.10.2 кредитного договору реалізував своє право на зміну відсоткової ставки на прострочену суму боргу процентною ставкою з 10,3% до подвійної ставки, не збільшуючи проценти за користування кредитом

З огляду на положення п.1.2 договору поруки та п.10.2 кредитного договору, судом не приймаються до уваги доводи позивача ОСОБА_1 про те, що він банк не повідомив поручителя про зміну процентної ставки.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України,

СУД ВИРІШИВ:

Відмовити у звязку з необґрунтованістю в задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа ОСОБА_2 про припинення договору поруки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя М.В. Антоненко