Ухвала суду № 49837518, 02.09.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/799/15 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 307 (229-1) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2 Е. Й.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2015 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Новіцького Е.Й.,

суддів Лещенка Р.М., Широкоряда Р.В.,

із секретарем Яременко З.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальне провадження № 12015120000000147 за апеляційними скаргами прокурора та захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 17 липня 2015 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого водієм вантажного автотранспорту ПП «Агрофірма «Панчеве»», одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_5, такого, що не має судимості,

повернуто прокурору прокуратури Кіровоградської області, як такий, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Суворова О.Л.,

захисника адвоката ОСОБА_4

ВСТАНОВИЛА:

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів у великих розмірах та психотропних речовин, а також у незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненого повторно.

У підготовчому судовому засіданні суд першої інстанції прийняв рішення повернути обвинувальний акт прокуророві відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_5, як такий, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, для усунення порушень вимог КПК України.

Своє рішення суд обґрунтував тим, що в порушення п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті відсутні анкетні відомості обвинуваченого, оскільки органи досудового слідства посилаючись на те, що встановлено достатньо доказів для підозри ОСОБА_3 у вчиненні йому інкримінованих йому злочинів, залишили йому статус підозрюваного. Також, зазначає, що всупереч вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, в обвинувальному акті належним чином не викладено фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Зокрема, в обвинувальному акті не зазначені час, місце, спосіб та інші обставини систематичного збуту ОСОБА_3 наркотичних засобів: опію ацетильованого, канабісу (марихуани), макової соломи та психотропної речовини амфетаміну наркозалежним особам; не визначено дані про предмет злочину за кожним епізодом та його ідентифікаційні ознаки. Окрім цього, обвинуваченому інкриміновано скоєння злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, проте, на думку суду, не зазначено, з яких міркувань та на підставі яких нормативних актів органи досудового розслідування прийшли до висновку про наявність кваліфікаційних ознак, що предметом діяння були особливо небезпечні наркотичні засоби, а також з якого розрахунку було встановлено великий розмір особливо небезпечних наркотичних засобів.

Разом з тим вказав, що в порушення ч. 3 ст. 291 КПК України обвинувальний акт затверджений прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_5, однак із постанови про призначення групи прокурорів від 08.07.2015 р. вбачається, що старшим цієї групи було призначено старшого прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6, якому також доручено керувати діями інших прокурорів.

У апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні, не погоджуючись з прийнятим рішенням, просить ухвалу суду першої інстанції від 17.07.2015 року скасувати в частині повернення обвинувального акту та доданих до нього документів прокурору відділу прокуратури Кіровоградської області у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та призначити новий розгляд у суді першої інстанції..

В обґрунтування вимог зазначив, що посилання суду на невідповідність обвинувального акта вимогам п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України не відповідають дійсності, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 314 КПК статус обвинуваченого (підсудного) особа набуває після направлення обвинувального акту до суду. Крім того, вказує на те, що висновки суду про відсутність обвинувачення стосовно ОСОБА_3 є помилковим, та полягають у субєктивному розширювальному тлумаченні вимог норм КПК України.

Також зазначив, що всупереч вимог ч. 3 ст. 314 КПК України суд необґрунтовано на стадії підготовчого судового засідання вдався до дослідження доказів, висловив сумніви у повноваженнях осіб, які приймали участь у кримінальному провадженні, винуватості особи, що на цій стадії процесу є неприпустимим.

Крім того, вважає безпідставними висновки суду, що в порушення ч. 3 ст. 291 КПК України обвинувальний акт затверджений прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_5, оскільки відповідно до постанови заступника прокурора Кіровоградської області від 08.07.2015 року призначено групу прокурорів, до якої входить прокурор відділу прокуратури області ОСОБА_5, а старшим групи призначено старшого прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6

У звязку з чим, на переконання апелянта, судом не наведено жодної правової підстави, передбаченої кримінальним процесуальним законодавством України для повернення обвинувального акта прокурору, а тому вважає, що ухвала районного суду не є законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Захисник адвокат ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить ухвалу районного суду про повернення обвинувального акту стосовно її підзахисного та продовження йому строку тримання під вартою на 60 днів, до 18 годин 15 хв. 18 вересня 2015 року скасувати. Також просить відмовити в задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою шодо ОСОБА_7 та скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний обвинуваченому 22.05.2015 року по кримінальному провадженні № 12015120000000157 і залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в сумі 36540 грн., обраний йому по кримінальному провадженні № 12015120000000147, яка ним внесена і діє з 15.05.2015 року, звільнивши його з під варти негайно. Своє прохання обґрунтовує тим, що суд не має права у підготовчому судовому засіданні давати оцінку доказам, а тому вважає, що обвинувальний акт повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Разом з тим стверджує, що до суду наданий прокурором обвинувальний акт у кримінальному № 12015120000000147, по якому її підзахисному обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в сумі 36540 грн., який діє з 15 травня 2015 року, однак невідомо з яких підстав, по кримінальному провадженні №12015120000000157 слідчим обрано ОСОБА_3 запобіжний захід тримання під вартою з 22 травня 2015 року, а тому вважає, що районний суд не надав оцінку тому, що по одній справі обвинуваченому обрано два запобіжні заходи, а також не навів переконливих доводів, чому надав перевагу суворішому запобіжному заходу і не скасував інший запобіжний захід.

Заслухавши доповідача, в дебатах прокурора, котрий підтримав доводи своєї апеляційної скарги і просив ухвалу суду першої інстанції скасувати в частині повернення обвинувального акту прокурору та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, захисника адвоката ОСОБА_4, яка підтримала свою апеляційну скаргу, просила ухвалу суду скасувати повністю, дослідивши матеріали кримінального провадження, зваживши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, апеляція сторони захисту задоволенню не підлягає, а ухвала суду в частині повернення обвинувального акта прокурору - скасуванню з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції, з таких підстав.

Згідно положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд першої інстанції у підготовчому судовому засіданні має право прийняти рішення, зокрема, про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу.

Частиною 2 ст. 291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акта та вказано вичерпний перелік відомостей, які обовязково він повинен містити.

Дослідженням матеріалів кримінального провадження, колегією суддів встановлено, що в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 12015120000000147 містяться всі відомості, визначені ч. 2 ст. 291 КПК України, а тому висновок суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України є помилковим, виходячи з наступного.

Так, посилання суду першої інстанції, що в обвинувальному акті відсутні анкетні відомості обвинуваченої є безпідставними та надуманими. Колегією суддів встановлено, що в обвинувальному акті вказані анкетні відомості обвинуваченого ОСОБА_3, а саме: прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство, тобто анкетні відомості, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 291 КПК України. Що стосується твердження суду про те, що органи досудового слідства залишили ОСОБА_3 статус підозрюваного, а не обвинуваченого, то на переконання колегії суддів наведене не може бути підставою для повернення обвинувального акту.

Крім того, відповідно до ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченомустаттями 276-279цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченомустаттею 291цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія судів зазначає, що на момент складення обвинувального акту слідчим, та затвердження його прокурором, особа, перебуває в статусі підозрюваної, а лише після направлення обвинувального акту до суду вона набуває статус обвинуваченого, що відповідає ч. 2 ст. 42 КПК України.

Також колегія суддів вважає, що безпідставним є твердження суду першої інстанції, що в обвинувальному акті, в порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, зокрема, не зазначені час, місце, спосіб та інші обставини систематичного збуту ОСОБА_3 наркотичних засобів: опію ацетильованого, канабісу (марихуани), макової соломи та психотропної речовини амфетаміну наркозалежним особам; не визначено дані про предмет злочину за кожним епізодом та його ідентифікаційні ознаки.

Як слідує зі змісту обвинувального акту стосовно ОСОБА_3, прокурором у даному процесуальному рішенні зазначено фактичні обставини кримінального провадження (час, місце, спосіб та інші обставини), що їх встановлено досудовим розслідуванням, вказано, які, кримінальні правопорушення вчинено ОСОБА_3 правову кваліфікацію цих кримінальних правопорушень з посилання на відповідну частину статті закону України про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 307 КК України). Також, прокурором зазначено й кваліфікуючі ознаки злочинних діянь, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції вказуючи на неконкретність висунутого органом досудового слідства обвинувачення, вийшов за межі тих питань, які підлягають вирішенню під час підготовчого судового засідання, оскільки фактичні обставини кримінального правопорушення підлягають встановленню виключно під час судового розгляду шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів.

Що стосується твердження суду першої інстанції, що в порушення ч. 3 ст. 291 КПК України обвинувальний акт затверджений прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_5, однак відповідно до постанови про призначення групи прокурорів від 08.07.2015 р. - старшим цієї групи було призначено старшого прокурора відділу ОСОБА_6, то наведене, на переконання колегії суддів, є хибним, та не може бути підставою для повернення обвинувального акту, з таких підстав

Відповідно до ч. 1 ст. 37 КПК України, прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів

Як вбачається з постанови заступника прокурора Кіровоградської області від 08.07.2015 року у даному кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 призначено групу прокурорів, до якої входить прокурор відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_5 та прокурор прокуратури Новомиргородського району ОСОБА_8, а старшим групи призначеного старшого прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6, якому доручено керувати діями інших прокурорів (а.п. 30).

Таким чином, останній, наряду із іншими прокурорами групи, уповноважений здійснювати процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні. Разом з тим, оскільки КПК України не містить вимог щодо затвердження обвинувального акту саме старшим групи прокурорів, а тому колегія суддів вважає, що обвинувальний акт затверджено повноважною посадовою особою.

Вимоги захисника адвоката ОСОБА_4, викладені в апеляційній скарзі, як підстави для скасування ухвали суду першої інстанції в повному обсязі, колегія суддів визнає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 331 КПК України регламентоване право суду під час судового розгляду за клопотанням сторони обвинувачення або захисту змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також, право суду за клопотанням учасників судового провадження обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого під час підготовчого судового засідання, передбачене ч. 3 ст. 315 КПК України.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, у підготовчому судовому засіданні суду першої інстанції прокурором заявлено клопотання про продовження стоку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, оскільки строк тримання останнього під вартою спливав 20.07.2015 року.

Судом першої інстанції вказане клопотання, відповідно до наведених вище норм кримінального процесуального закону України, розглянуто та прийнято рішення про доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3

В той же час, відмовлено в задоволенні клопотанні захисника адвоката ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченого з під варти у звязку з внесенням визначеної суми застави, мотивуючи тим, що 29.05.2015 року прокурор обєднав матеріали досудових розслідувань за трьома кримінальними провадження в одне провадження, що наразі розглядається судом.

Разом з тим, статтею 392 КПК України визначено вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

При цьому, у відповідності до цього переліку судових рішень, законодавцем не передбачена можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо продовження тримання під вартою обвинуваченого, постановленої в підготовчому судовому засіданні у порядку ст. ст. 315, 331 КПК України.

У даному випадку кримінальним процесуальним законом встановлено право на апеляційне оскарження ухвали суду саме про повернення обвинувального акту, проте не у частині вирішення питання про доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченого, оскільки ухвали про обрання, зміну, продовження запобіжного заходу підлягають оскарженню в окремому процесуальному порядку, як ухвали слідчих суддів відповідно до вимог 309 КПК України.

За вказаних обставини та враховуючи, що у своїй апеляційній скарзі сторона захисту фактично оскаржувала безпідставність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо її підзахисного, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повернув обвинувальний акт щодо ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України без передбачених кримінальним процесуальним законом України підстав, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції в цій частині - скасуванню з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції, який постановив ухвалу в тому ж складі суду.

В частині продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3В ухвала суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів.

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити, апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 17 липня 2015 року в частині повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12015120000000147 щодо ОСОБА_3, обвинуваченого за ч. 2 ст. 307 КК України, прокурору прокуратури Кіровоградської області, - скасувати та призначити новий судовий розгляд даного кримінального провадження зі стадії підготовчого судового засідання в суді, який постановив ухвалу в тому ж складі суду.

Ухвалу в частині продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2