Ухвала суду № 49836441, 08.09.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/932/14-ц Головуючий у І інстанції Протасов О. М. Провадження № 22-ц/780/2772/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 08.09.2015

УХВАЛА

Іменем України

08 вересня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: Сліпченка О.І.,

суддів: Іванової І.В., Олійника В.І.,

при секретарі: Якимчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,-

встановила:

У січні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (надалі Позивач) звернулось до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 07.10.2005 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого позивач надав, а позичальник отримав кредит на загальну суму 10 000 доларів США з метою придбання нерухомого майна із розрахунку 12% на рік строком з 07.10.2005 року по 07.10.2025 року. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за договорами поруки зобов'язалися відповідати перед позивачем як солідарні боржники за належне виконання ОСОБА_2 зобов'язань, що витікають з укладеного нею кредитного договору, а саме: повернути кредит; спалити відсотки за користування кредитними коштами; сплатити інші платежі, передбачені кредитним договором та можливі штрафні санкції. Банк свої зобов'язання виконав в повному обсязі, однак відповідач ОСОБА_2 своїх зобовязань не дотрималась, у зв'язку з чим станом на 28.11.2013 року за нею утворилась заборгованість в сумі 15 481,50 доларів США, в тому числі: непогашений кредит - 8 930.55 доларів США; несплачені відсотки - 1 207,80 доларів США; несплачена пеня за прострочення строків виконання зобов'язань - 4 171,37 доларів США; несплачений штраф за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу - 1 000,00 доларів США; несплачені комісії -171,78 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 28.11.2013 року становить у загальній сумі 123 743, 64 грн. які просив стягнути солідарно з відповідачів.

Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.03.2014 року позов задоволено у повному обсязі.

Ухвалою того ж суду від 05.06.2014 року зазначене заочне рішення скасоване за заявою відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у звязку з неявкою в судове засідання з поважних причин та неврахуванням судом платежів, проведених за кредитним договором.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2014 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, а саме правильність проведення розрахунків просить скасувати рішення суду першої інстанції та задоволити позов.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги не доведені належними і допустимими доказами, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, надати суду докази, якими вона обґрунтовує свої вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.

Частиною 1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.543 того ж Кодексу, у разі солідарного обовязку боржників кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо; солідарні боржники залишаються зобовязаними доти, доки їхній обовязок не буде виконаний у повному обсязі.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до кредитного договору № 673/П/2005-840 від 07.10.2005 року та меморіального ордеру від 07.10.2005 року позивач надав, а відповідач ОСОБА_2 отримала кредит на загальну суму 10000 доларів США з метою придбання нерухомого майна із розрахунку 12% на рік строком з 07.10.2005 року по 07.10.2025 року.

З договорів поруки від 07.10.2005 року вбачається, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зобов'язалися відповідати перед кредитодавцем як солідарні боржники за належне виконання ОСОБА_2 зобов'язань, що витікають з укладеного нею кредитного договору, а саме: повернути кредит; спалити відсотки за користування кредитними коштами; сплатити інші платежі, передбачені кредитним договором та можливі штрафні санкції (штраф, пеня).

На підтвердження своїх вимог позивач надав суду розрахунок, з якого вбачається, що станом на 28.11.2013 року відповідачем ОСОБА_2 у порушення пунктів 3.3.1, 3.3.2, 3.3.3 зазначеного договору допущена заборгованість у загальній сумі 15 481,50 доларів США, в тому числі: непогашений кредит - 8 930.55 доларів США; несплачені відсотки - 1 207,80 доларів США; несплачена пеня за прострочення строків виконання зобов'язань - 4 171,37 доларів США; несплачений штраф за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу - 1 000,00 доларів США; несплачена комісія в сумі 171,78 доларів США.

Яка сума є простроченою, а яка строковою заборгованістю по кредиту, визначену ним у загальній сумі 8930,55 доларів США, позивач ні у позові, ні в розрахунку не зазначив.

Пунктом 4.2.3 кредитного договору передбачено, що банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобовязань щодо повернення кредиту, сплаті нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій тільки у випадку, якщо позичальник протягом чотирнадцяти днів від дати отримання вимоги банку про надання додаткових засобів забезпечення виконання зобовязання не надасть таких засобів (шляхом укладення відповідного договору), або запропоновані засоби не влаштують банк.

Оскільки, вимагаючи від відповідачів достроково виконати зобовязання щодо повернення кредиту, сплатити нараховані проценти та можливі штрафні санкції, позивач не надав суду доказів того, що він звертався до позичальника з такою вимогою, а останній протягом чотирнадцяти днів від дати отримання вимоги банку про надання додаткових засобів забезпечення виконання зобовязання не надав таких засобів (шляхом укладення відповідного договору), або надав такі засоби, однак вони не влаштували банк суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо відмови в задоволенні цих вимог.

Відмовляючи у вимозі позивача стягнути з відповідачів проценти за користування кредитом у сумі 1207,80 доларів США та пені за прострочення виконання зобовязань у розмірі 4171,37 доларів США, суд першої інстанції виходив з того, що, відповідно до довідки №79 від 20.08.2014 р., виданої начальником відділення №2613 ПАТ КБ "Надра" Київського РУ, станом на 20.08.2014 року заборгованість по відсоткам та пені у позичальника ОСОБА_2 відсутня. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Пунктом 5.3 договору сплата штрафу у розмірі 10% від суми кредиту передбачена за порушення позичальником вимог кожного з пунктів 4.3.2, 4.3.4, 4.3.10, 4.3.12 та 4.3.13 кредитного договору, а саме: за незабезпечення банку всіма необхідними документами для здійснення останнім видачі готівки; за не укладення договору іпотеки; за здійснення будь-яких дій щодо зниження вартості засобу забезпечення виконання позичальником своїх зобовязань; за неявку до банку для підписання додаткової угоди щодо визначення процентної ставки за користування кредитом та ненадання на вимогу банку документів, що підтверджують поточний фінансовий стан позичальника.

Відмовляючи у вимозі позивача стягнути з відповідачів штраф у розмірі 1000,00 доларів США за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу та 171,78 доларів США несплачені комісії, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не зазначив, який саме з пунктів 4.3.2, 4.3.4, 4.3.10, 4.3.12 та 4.3.13 договору порушив позичальник, та не надав доказів на підтвердження такого порушення.

Окрім того, позивач не надав суду і доказів на підтвердження того, що сплата будь-якої комісії передбачена укладеним з ОСОБА_2 договором.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції обґрунтовано вважав вимоги позивача такими, що задоволенню не підлягають.

Висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на наявних у справі доказах, доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, а відтак вимоги апеляційної скарги задоволені бути не можуть.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову, рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»- відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: