Ухвала суду № 49830821, 07.09.2015, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

У Х В А Л А

Справа № 285/2791/15-ц

провадження № 2/0285/1102/15

07 вересня 2015 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді………………..ОСОБА_1

при секретарі…………….………Сарган О.А.

за участю: представника ІІІ особи…………..ОСОБА_2

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду цивільну справу

за позовом ОСОБА_3

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь»

ІІІ особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнік Фарма» (далі Юнік-Фарма)

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

20.07.2015 року позивач звернувся до суду з даним позовом.

Сторони в судове засідання не прибули. Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Від відповідача клопотання про передачу справи за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва.

Представник ІІІ особи в попередньому судовому засіданні заперечила щодо передачі справи за підсудністю за місцезнаходженням відповідача, мотивуючи тим, що підсудність не порушена, оскільки позов поданий за місцем виконання договору.

Заслухавши пояснення учасника судового процесу, вивчивши подану заяву та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

22.07.2015 року ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду по справі було відкрито провадження та призначено попередній судовий розгляд.

Як слідує з матеріалів справи, 24.04.2013року між відповідачем - Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь»(далі Банк) та ІІІ особою по справі Юнік-Фарма, в особі її директора ОСОБА_3,був укладений кредитний договір № 13/2013-Ю на відкриття відновлювальної кредитної лінії, за умовами якого Банк зобовязався надати позичальнику Юнік-Фарма кредитні кошти. В якості забезпечення зобовязання перед Банком зі сторони позивача ОСОБА_3 був укладений договір поруки, відповідно до якого він взяв на себе зобовязання перед банком відповідати по борговим зобовязанням Юнік-Фарма, які виникають з умов кредитного договору. 30.05.2014 року Додатковими угодами внесено зміни до договорів кредиту та поруки, у звязку з чим позивачем було подано позов до суду про визнання їх недійними. При цьому позов був поданий позивачем за місцем його проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ч. 2 ст. 109 ЦПК України позови до юридичної особи предявляються в суд за їхнім місцезнаходженням, яким є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (ст. 93 ЦК України).

Чинним законодавством передбачена також альтернативна підсудність справ за вибором позивача, зокрема, позови про захист прав споживачів предявляються за місцем виконання договору.

На думку суду, Закон України «Про захист прав споживачів» (далі Закон) не поширюється на правовідносини, що виникли між сторонами, з огляду на наступне.

Закон регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров'я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики.

Кредит це один з видів договірних зобовязань, за яким фінансова установа зобовязується надати грошові кошти позичальникові на визначений строк і під відсоток, і спеціальним законом, який регулює кредитні відносини в Україні, є цивільний кодекс. Відносини, які виникають з умов кредитування, не підпадають під предмет регулювання Закону і його положення не застосовуються до них. У разі, якщо договори кредиту та поруки спрямовані на задоволення особистих потреб особи, такі правовідносини регулюються Законом лише в частині, не врегульованій нормами цивільного законодавства, наприклад, порушення права на інформацію при ненаданні для ознайомлення правил кредитування тощо.

Через неоднакову судову практику при вирішенні спорів про фінансові послуги Конституційний Суд України у Рішенні від 10.11.2011 року у справі № 15-рп/2011 розяснив, що дія положень Закону поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту. Згідно з п. 22 ст. 1 Закону споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не повязаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обовязків найманого працівника. Відтак, якщо громадянин (покупець, замовник) у правовідносинах виступає як підприємець, або фактично використовував чи мав намір використовувати придбаний товар у підприємницькій діяльності, то на його відносини з продавцем Закон не поширюється.

Слід відмітити, що спір між сторонами виник з приводу кредитних договірних відносин між двома юридичними особами та договору поруки між юридичною особою та фізичною особою, позивачем по справі, і не для задоволення особистих потреб. Зокрема, ціль використання кредиту Юнік-Фармою погашення поточної заборгованості перед іншим банком та поповнення обігових коштів.

Відтак, оскільки розгляд справи по суті не розпочинався, вказана цивільна справа має бути передана на розгляд до Подільського районного суду м. Києва.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилось, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 109, 116, 117, 208-210, 294 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Цивільну справу № 285/2791/15-ц за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» про визнання недійсним договору передати до Подільського районного суду м. Києва (вулиця Хорива, 21 м. Київ).

Передачу справи здійснити на підставі даної ухвали суду після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена протягом пяти днів з дня її проголошення або з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області.

Головуюча О.О.Літвин