Ухвала суду № 49828947, 07.09.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13296/15-к

Провадження № 11-сс/779/180/2015

Категорія ст. 183 КПК України

Головуючий у 1 інстанції Татарінова О.А.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Повзло В.В.,

суддів Томенчука Б.М., Стефурака Є.М.

з участю секретаря судового засідання Перегінця О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.09.2015 року щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований та фактично проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3 «б», українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст. 89 КК України несудимого, одруженого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, за кримінальним провадженням №22015090000000046, -

за участю: прокурора Чемеринського Л.Я.

захисника ОСОБА_2

в с т а н о в и л а :

В апеляції захисник ОСОБА_2 просить ухвалу слідчого судді скасувати як необґрунтовану, обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Вважає, що стороною обвинувачення не подано жодного доказу тих обставин, на які вона посилається, і які б свідчили, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Посилається на те, що слідчим суддею, при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4, не були взяти до уваги вимоги, передбачені ст. 194 КПК України, зокрема щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень. Вважає, що жодний із наданих до клопотання слідчого документів, не підтверджують наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст.310 КК України, як і існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зазначає, що слідчим суддею не дано оцінку всіх обставин в сукупності та не враховано, що ОСОБА_4 раніше несудимий, має постійне місце мешкання, позитивно характеризується, одружений, займається підприємницькою діяльністю, є інвалідом 2 групи, має ряд хронічних захворювань. Також вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірний для підозрюваного.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.09.2015р. задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Івано-Франківській області ОСОБА_5, погодженого з старшим прокурором відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_6 щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, за кримінальним провадженням №22015090000000046.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, тяжкість злочину, та те, що дані злочини скоєні в сфері обігу наркотичних речовин, що є суспільно небезпечним діянням, яке вкрай негативно впливає на суспільство в цілому, в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі, який перевищує її розмір, передбачений у п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме - 822 (вісімсот двадцять два) розміри мінімальної заробітної плати, тобто в сумі 1001196 грн., що, на думку слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Під час апеляційного розгляду:

- захисник просила задовольнити вимоги апеляційної скарги, обрати відносно підозрюваного міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а у разі неможливості зменшити розмір застави;

- прокурор заперечував з приводу поданої апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Органом досудового розслідування встановлено, що впродовж 2014-2015 років ОСОБА_4, керуючись корисливим мотивом, з метою отримання незаконного доходу від систематичного незаконного виробництва, зберігання та перевезення особливо небезпечних наркотичних засобів та незаконного вирощування конопель у яких міститься особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуана), діючи за попередньою змовою з громадянином ОСОБА_7 Ріцердасом (Ічїогуаізаз Шсегсіаз), та громадянами ОСОБА_8, ОСОБА_9 надав останнім з цією метою у користування та розпорядження нежитлове приміщення за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, с.Рожнів, вул. Андрійчука Василя 1-6, яке належить йому на праві приватної власності.

Так, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у зазначений період здійснювали незаконне вирощування конопель у яких міститься особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуана).

У ході проведення обшуку за вказаною адресою співробітниками Управління СБ України в Івано-Франківській області було виявлено та вилучено предмети та речовини,, які в сукупності являють собою штучно виготовлене обладнання призначеного для вирощування конопель. Крім цього, було вилучено вказані живі рослини у горщиках з ґрунтом в кількості 231 одиниць, а також два поліетиленових мішки у яких наявна суха рослинна речовина вагою 8541.28 гр. та 8259,68 гр.

Згідно з висновком експерта НДЕКІД при УМВС України в Івано-Франківській області № 23/5997 від 31.08.2015 вказана суха рослинна речовина загальною 8541,28 гр. та 8259,68 rp. містить особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуану), обіг якої заборонено.

31.08.2015 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України (а.п. 24).

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту, слідчий суддя встановив, що надані сторонами кримінального провадження докази, доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.307, ч. 2 ст. 310 КК України.

Доводи апелянта щодо відсутності по справі обґрунтованої підозри є неспроможними та безпідставними, оскільки матеріали провадження містять достатні докази для підозри ОСОБА_10 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.

Так, під час проведення санкціонованого обшуку 03.08.2015 року у нежитловому приміщенні, що знаходиться за адресою по вул. Андрійчука Василя, 1-б, с. Рожнів Косівський район Івано-Франківської області знайдені та вилучені речі та рослинна речовина, зокрема два поліетиленові мішки з зеленою сухою масою рослинного походження 9,882 кг та 9,594 кг, що відповідно до висновку експерта №09/12-1120 від 31.08.2015 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабісом (марихуаною), кількість якого в перерахунку на суху речовину становить 8541,28 гр та 8259,68 гр (а.п. 7-9, 15-18).

Відповідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта від 26.08.2015 року, власником приміщення, що розташоване по вул. Андрійчука Василя, 1-б, с.Рожнів Косівський район Івано-Франківської області є ОСОБА_4 (а.п. 19).

Кримінальне провадження містить пояснення свідка ОСОБА_11 від 31.08.2015 року, підозрюваних ОСОБА_4 від 31.08.2015 року та ОСОБА_9 від 01.09.2015 року (а.п. 10-14, 28-29, 33-37)

Відповідно до ст. 12 КК України вказані кримінальні правопорушення відноситься до тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоровя населення.

Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею було встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які може здійснити ОСОБА_4, та на які вказує слідчий у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі, вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, у яких підозрюється, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, знищити, сховати або спотворити докази, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У відповідності до п. «с» ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.

Питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту вирішено в судовому засіданні за встановленою законом процедурою, в порядку передбаченому законом та відповідає ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та з урахуванням вимог ст. 12 КПК України.

Обираючи відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя достатньо врахував обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, що передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 має вищу освіту, одружений, не працює, джерело його доходів не встановлено, є інвалідом 2 групи, а також ті обставини, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які за ступенем тяжкості є тяжкими злочинами, що вчинені у сфері обігу наркотичних речовин, що вкрай негативно впливає на суспільство в цілому, та дійшов правильного висновку про відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність обрати запропонований органами досудового розслідування запобіжний захід, оскільки вказані підстави є наявними і достатніми для обрання саме запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

На даний час підстав для обрання щодо підозрюваного ОСОБА_4 інших більш м'яких запобіжних заходів, зокрема домашнього арешту, колегія суддів не вбачає, що не перешкоджає у подальшому прийняття такого рішення в порядку передбаченому КПК України.

Згідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Чинним законодавством ч. 5 ст. 182 КПК України визначена можливість у винятко-вих випадках за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину визначати розмір застави, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів заробітної плати відповідно.

Отже, слідчий суддя, дійшовши висновку про виключність підстав, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України та з урахуванням вказаних вимог закону, визначив конкретну грошову суму застави, враховуючи розмір вилученого наркотичного засобу, а саме 9,882 кг та 9,594 кг, кількість якого в перерахунку на суху речовину становить 8541,28 гр та 8259,68 гр, обставин кримінального правопорушен¬ня, дані про особу підозрюваного, а також можливості настання ризиків, пов'язаних із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження у будь-яких формах.

Враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, колегія суддів погоджується, що вказані обставини кримінального правопорушен¬ня свідчать про виключність випадку, при яких підозрюваному ОСОБА_4 слід застосувати заставу у розмірі, який перевищує зазначений у п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, та вважає заставу у розмірі 822 мінімальних заробітних плат, тобто 1001196 грн.

На думку колегії суддів, застава в меншому обсязі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється покладених на неї процесуальних обовязків.

Визначений слідчим суддею розмір застави є справедливим, не порушує права підозрюваного, відповідає тим матеріалам, які були надані для вивчення апеляційному суду та підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.

З викладеного вбачається, що слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість тримання особи під вартою, оцінив ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні та своїм рішенням забезпечив високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Доводи захисника про необґрунтованість застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та спростовуються вищенаведеним.

Наявність позитивної характеристики, постійного місця мешкання, сімейного стану та тяжких захворювань підозрюваного тощо, з урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення, не переконують апеляційний суд у належності процесуальної поведінки підозрюваного у майбутньому та самі по собі не можуть бути підставами для зміни ОСОБА_4 міри запобіжного заходу та зменшенню розміру застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 12, 176-178, 182, 183, 194, 376, 404, 407, 419 КПК України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.09.2015 року щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, за кримінальним провадженням №22015090000000046, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий В.В. Повзло

Судді Б.М. Томенчук

ОСОБА_12