Постанова № 49826256, 03.09.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2015 р.Справа № 916/1276/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів: Ярош А.І., Ліпчанської Н.В.

(склад колегії змінено відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.09.2015р.)

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю від 01.08.2014р.

ОСОБА_2, за довіреністю від 02.01.2015р.

від відповідача: ОСОБА_3, за довіреністю від 05.01.2015р.

від третьої особи: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_4

на рішення господарського суду Одеської області від 28 квітня 2014 року

у справі №916/1276/14

за позовом Приватного малого підприємства Лоцмен

до відповідача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство Аквавінтекс

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_4

про стягнення 7863312,11 грн.

В С Т А Н О В И В:

ПМП Лоцмен звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ Спільне підприємство Аквавінтекс про стягнення 7863312,11 грн. заборгованості.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28 квітня 2014 року у справі №916/1276/14 (суддя Власова С.Г.) позов задоволено: з відповідача на користь позивача стягнуто 7863312,11 грн. заборгованості та 73080 грн. судового збору.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням господарського суду першої інстанції, ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_4 звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в повному обсязі, з посиланням при цьому на не повне зясування судом обставин справи, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

02.09.2014р. Одеським апеляційним господарським судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_4, про що винесено відповідну ухвалу.

Представник скаржника у судових засіданнях підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі та наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача (ТОВ Спільне підприємство Аквавінтекс) у судових засіданнях надав пояснення, відповідно до яких просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_4 без задоволення.

Представники позивача (ПМП Лоцмен) у судових засіданнях надали пояснення, відповідно до яких просять залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_4 без задоволення.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін та третьої особи, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 20.07.2010 року між ПМП Лоцмен (позивач, постачальник) та ТОВ Спільне підприємство АКВАВІНТЕКС (відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 20-07/10, відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний поставити і передати у власність покупця: комплектуючі для розливу та упаковки вина, інші непродовольчі товари (надалі іменується "товар"), а покупець зобов'язаний прийняти і оплатити товар на умовах цього договору.

За п.1.2 договору найменування, асортимент, кількість, ціна, якість, розміри, комплектація та інші дані товару, що поставляється, вказуються у видаткових накладних. Характеристику товару та строки поставки сторони погоджують в усній заявці.

Пунктом 1.3 договору сторони погодили, що покупець зобов'язаний прийняти поставлений товар у порядку, визначеному розділом 2 цього договору, у день в який поставлений товар.

Моментом постачання товару є дата приймання товару покупцем, яка вказана у видатковій вкладній ( п.2.1. Договору).

Згідно з п. 2.2. договору постачальник передає товар на склад покупця протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту надання/узгодження заявки на умовах п. 1.2. цього договору. Вартість доставки включаться до ціни товару.

Відповідно до п.п.4.1, 4.2, 4.3 договору ціна товару вказується в видаткових накладних. Загальна вартість товару за цим договором дорівнює сумарно вартість всіх видаткових накладних. Розрахунки за цим Договором за отриманий Товар здійснюється в національній валюті. України в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або в іншій формі, передбаченій чинним законодавством України. Умови оплати за Товар: надається відстрочка платежу протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту передачі Товару згідно п 2.1. цього Договору.

Згідно з п. 5.1. договору в разі порушення зобов'язання, яке виникає з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором і (або) чинним законодавством України.

Порушення Договору є його невиконання або неналежне виконання порушенням умов, визначених змістом цього Договору (п. 5.2. Договору).

За п.5.4 договору покупець несе відповідальність за цим договором за несвоєчасну оплату отриманого товару згідно п. 4.3. цього договору, і виплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день затримки оплати, що діє в період, за який стягується пеня.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2012р.

На виконання умов договору № 20-07/10 від 20.07.2010р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 2080420,86 грн., що підтверджується видатковими накладними № L-00508606 від 05.06.2012р. на суму 21920,40 грн., L-00508626 від 06.06.2012р. на суму 11511,50 грн., L-00540430 від 08.06.2012р. на суму 4974,28 грн., L-00590780 від 28.08.2012р. на суму 12760,71 грн., L-00590786 від 28.08.2012р. на суму 19756,77 грн., L-00590787 від 28.08.2012р. на суму 20808,00 грн., 10/53916 від 18.10.2012р. на суму 18125, 00 грн., 1/72816 від 29.01.2013р. на суму 15144, 00 грн., 3/80522 від 20.03.2013р. на суму 4620,00 грн., 3/82893 від 29.03.2013р. на суму 457643,04 грн., 6/92082 від 11.06.2013р. на суму 562526,40 грн., 7/97304 від 30.07.2013р. на суму 9100,00 грн., 9/93493 від 18.09.2013р. на суму 389920,86 грн., №10/7242 від 18.10.2013р. на суму 530417,90 грн., №10/97205 від 18.10.2013р. на суму 1192,00 грн.

Відповідачем поставлений товар оплачено частково на суму 245106,71 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку відповідача.

Як стверджує позивач, товари на суму 1835314,15 грн., які поставлені позивачем, залишилися неоплаченими відповідачем.

01.01.2011р. між ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс" (відповідач, постачальник) та ПП "ЛОЦМЕН" (позивач, покупець) укладено договір поставки №623/11, відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний поставити і передати у власність покупця: алкогольні напої (надалі іменується "Товар"), а покупець зобов'язаний прийняти і оплатити товар на умовах цього договору.

Партія товару: найменування, асортимент, кількість, ціна, якість, та інші дані товару, що поставляється та вказуються у видаткових накладних. Характеристику товару та строки поставки сторони погоджують в усній заявці. Покупець зобов'язаний прийняти поставлений товар у порядку, визначеному Розділом 2 цього договору, у день в який поставлений товар (п.п.1.2, 1.3. Договору).

За п.п.2.1, 2.2 договору за дату постачання товару вважається дата приймання Товару покупцем, яка вказана у видатковій накладній. Постачальник поставляє Товар на склад покупця в м.Одеса протягом 10 (десяти) календарних днів з дати оплати коштів за Товар згідно п.4.3. цього Договору. Вартість доставки включаться до ціни Товару.

Відповідно до п.п.4.1, 4.2, 4.3 договору ціна товару вказується в видаткових накладних. Загальна вартість Товару за цим Договором дорівнює сумарно вартість всіх видаткових накладних. Розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок. Постачальника або в іншій формі, передбаченій чинним законодавством України. Умови оплати за Товар: передоплата 100 % за кожну партію Товару.

Згідно з п.п.5.1, 5.2 договору в разі порушення зобов'язання, яке виникає з цього Договору, Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором і (або) чинним законодавством України. Порушення Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

Пунктом 8.1. договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і скріплення печатками Сторін і діє до 31 грудня 2013р.

Згідно з п. 8.2. договору якщо за місяць до закінчення терміну дії цього Договору жодна із сторін, у порядку встановленому цим Договором, не заявить про припинення або зміну даного Договору, термін дії Договору продовжується на кожний наступний календарний рік.

Згідно з додатковою угодою № 3 від 19.11.2012р. сторони виклали пункт 6.2. Договору у наступній редакції:"Дійсний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2013р. У випадку відсутності повідомлення від 1 із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії даного договору, він автоматично пролонгувався на той же строк та на тих же умовах".

Як стверджує позивач, на виконання умов вищезазначеного договору поставки від 01.01.2011р. №623/11 позивач здійснив передплату за кожну партію Товару відповідно до п. 4.3 договору, що підтверджується платіжними дорученнями №11197 від 19.09.2013р. на суму 20 000, 00 грн., №11251 від 23.09.2013р. на суму 20 000,00 грн., №11375 від 27.09.2013р. на суму 70 000,00 грн., 11386 від 30.09.2013р. на суму 505 000,00 грн., № 11661 від 09.10.2013р. на суму 175 000, 00 грн., №485 від 18.09.2013р. на суму 150 000,00 грн., №493 від 19.09.2013р. на суму 40 000,00 грн., №494 від 19.09.2013р. на суму 130 000,00 грн.,№ 496 від 20.09.2013р. на суму 150 000,00 грн., №499 від 23.09.2013р. на суму 130 000,00 грн., №500 від 24.09.2013р. на суму 100 000,00 грн., №508 від 25.09.2013р. на суму 150 000,00 грн., №515 від 26.09.2013р. на суму 150 000, 00 грн., №523 від 27.09.2013р. на суму 330 000,00 грн., № 524 від 30.09.2013р. на суму 95 000,00 грн., №525 від 01.10.2013р. на суму 450 000,00 грн., №526 від 02.10.2013р. на суму 150 000,00 грн., №547 від 07.10.2013р. на суму 275 000,00 грн., № 548 від 08.10.2013р. на суму 250 000,00 грн., №550 від 09.10.2013р. на суму 75 000,00 грн., №551 від 10.10.2013р. на суму 300 000,00грн., №559 від 14.10.2013р. на суму 150 000,00 грн., №11701 від 10.10.2013р. на суму 500 000,00 грн., №11730 від 11.10.2013р. на суму 200 000,00 грн., №11759 від 14.10.2013р. на суму 50 000, 00 грн., 11878 від 18.10.2013р. на суму 265 000,00 грн., №11894 від 21.10.2013р. на суму 250 000,00 грн., № 11931 від 22.10.2013р. на суму 250 000,00 грн., №585 від 23.10.2013р. на суму 250 000,00 грн., №591 від 24.10.2013р. на суму 150000,00 грн., №596 від 25.10.2013р. на суму 150 000,00 грн. №12031 від 28.10.2013р. на суму 150 000,00 грн., на загальну суму 6080000 грн., банківськими виписками та неодноразово підтверджувалось у судових засіданнях сторонами.

Відповідач свої зобов'язання за договором поставки від 01.01.2011р. №623/11 виконав частково та поставив товар лише на суму 52002,04 грн., а товар на суму 6027997,96 грн., за який, як стверджує позивач, було внесено передплату, на час розгляду справи відповідачем поставлено не було.

Вищенаведене стало підставою для звернення ПМП Лоцмен до місцевого господарського суду з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

Статтею 175 ГК України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором № 20-07/10 від 20.07.2010р., апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище, на виконання умов договору №20-07/10 від 20.07.2010р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 2080420,86 грн., що підтверджується видатковими накладними № L-00508606 від 05.06.2012р. на суму 21920,40 грн., L-00508626 від 06.06.2012р. на суму 11511,50 грн., L-00540430 від 08.06.2012р. на суму 4974,28 грн., L-00590780 від 28.08.2012р. на суму 12760,71 грн., L-00590786 від 28.08.2012р. на суму 19756,77 грн., L-00590787 від 28.08.2012р. на суму 20808,00 грн., 10/53916 від 18.10.2012р. на суму 18125, 00 грн., 1/72816 від 29.01.2013р. на суму 15144, 00 грн., 3/80522 від 20.03.2013р. на суму 4620,00 грн., 3/82893 від 29.03.2013р. на суму 457643,04 грн., 6/92082 від 11.06.2013р. на суму 562526,40 грн., 7/97304 від 30.07.2013р. на суму 9100,00 грн., 9/93493 від 18.09.2013р. на суму 389920,86 грн., №10/7242 від 18.10.2013р. на суму 530417,90 грн., №10/97205 від 18.10.2013р. на суму 1192,00 грн.

Оригінали вказаних накладних колегією суддів було оглянуто у судових засіданнях. Вказані накладні відповідають вимогам чинного законодавства, а отже оцінюються як належні та допустимі докази.

Відповідачем поставлений товар оплачено частково на суму 245106,71 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку відповідача та не спростовується сторонами.

Апеляційний господарський суд зауважує, що відповідачем не надано доказів, в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України, на підтвердження відсутності заборгованості за договором № 20-07/10 від 20.07.2010р. у розмірі 1835314,15 грн., або на підтвердження погашення відповідної заборгованості.

За вимогами ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПМП Лоцмен в частині стягнення з відповідача 1835314,15 грн. заборгованості за договором № 20-07/10 від 20.07.2010р., з огляду на обґрунтованість, доведеність та правомірність таких вимог.

Щодо позовних вимог ПМП Лоцмен в частині стягнення заборгованості за договором поставки від 01.01.2011р. №623/11, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як стверджує позивач, на виконання умов вищезазначеного договору поставки від 01.01.2011р. №623/11 позивач здійснив передплату за кожну партію Товару відповідно до п. 4.3 договору, що підтверджується платіжними дорученнями №11197 від 19.09.2013р. на суму 20 000, 00 грн., №11251 від 23.09.2013р. на суму 20 000,00 грн., №11375 від 27.09.2013р. на суму 70 000,00 грн., 11386 від 30.09.2013р. на суму 505 000,00 грн., № 11661 від 09.10.2013р. на суму 175 000, 00 грн., №485 від 18.09.2013р. на суму 150 000,00 грн., №493 від 19.09.2013р. на суму 40 000,00 грн., №494 від 19.09.2013р. на суму 130 000,00 грн.,№ 496 від 20.09.2013р. на суму 150 000,00 грн., №499 від 23.09.2013р. на суму 130 000,00 грн., №500 від 24.09.2013р. на суму 100 000,00 грн., №508 від 25.09.2013р. на суму 150 000,00 грн., №515 від 26.09.2013р. на суму 150 000, 00 грн., №523 від 27.09.2013р. на суму 330 000,00 грн., № 524 від 30.09.2013р. на суму 95 000,00 грн., №525 від 01.10.2013р. на суму 450 000,00 грн., №526 від 02.10.2013р. на суму 150 000,00 грн., №547 від 07.10.2013р. на суму 275 000,00 грн., № 548 від 08.10.2013р. на суму 250 000,00 грн., №550 від 09.10.2013р. на суму 75 000,00 грн., №551 від 10.10.2013р. на суму 300 000,00грн., №559 від 14.10.2013р. на суму 150 000,00 грн., №11701 від 10.10.2013р. на суму 500 000,00 грн., №11730 від 11.10.2013р. на суму 200 000,00 грн., №11759 від 14.10.2013р. на суму 50 000, 00 грн., 11878 від 18.10.2013р. на суму 265 000,00 грн., №11894 від 21.10.2013р. на суму 250 000,00 грн., № 11931 від 22.10.2013р. на суму 250 000,00 грн., №585 від 23.10.2013р. на суму 250 000,00 грн., №591 від 24.10.2013р. на суму 150000,00 грн., №596 від 25.10.2013р. на суму 150 000,00 грн. №12031 від 28.10.2013р. на суму 150 000,00 грн., на загальну суму 6080000 грн., відповідними банківськими виписками та не спростовується сторонами.

Відповідач свої зобов'язання за договором поставки від 01.01.2011р. №623/11 виконав частково та поставив товар лише на суму 52002,04 грн., а товар на суму 6027997,96 грн., за який було внесено передплату, на час розгляду справи відповідачем поставлено не було.

Водночас, третя особа на стороні відповідача стверджує, що фактично за договором від 01.01.2011р. №623/11 відповідач ніяких коштів не отримував, а надані позивачем копії з платіжних доручень не мають необхідних реквізитів, встановлених вимогами чинного законодавства, а отже не є належними та допустимими доказами факту перерахування за спірним договором грошових коштів на користь відповідача.

За ст.ст.32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки у колегії суддів виникли сумніви стосовно вказаних платіжних доручень та факту переведення грошових коштів, Одеський апеляційний господарський суд витребував у сторін відповідні докази.

На вимогу суду позивачем було надано відповідні банківські виписки, які підтверджують факт перерахування спірних грошових коштів на заявлену у позові суму.

Окрім того, за ч.1 ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Враховуючи факт визнання як позивачем, так і відповідачем факту переведення спірних грошових коштів, приймаючи до уваги надані позивачем банківські виписки по рахунку, які також підтверджують факт переведення грошових коштів (здійснення передплати), апеляційний господарський суд приходить до висновку, що обставини справи, а саме переведення передплати грошових коштів позивачем на користь відповідача у розмірі 6080000 грн. на виконання умов договору №623/11 від 01.01.2011р., є встановленими та не потребують доказування.

Апеляційний господарський суд зауважує, що відповідачем не надано доказів, в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України, на підтвердження відсутності заборгованості за договором № 623/11 від 01.01.2011р. у розмірі 6027997,96 грн., або на підтвердження погашення відповідної заборгованості, чи поставки товару на вказану суму.

Дослідивши доводи скаржника, колегія суддів прийшла до висновку, що скаржником не обґрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог ПМП «Лоцман» та скасування рішення місцевого господарського суду.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення на обґрунтовано та на законних підставах було задоволено позовні вимоги ПМП «Лоцман» у повному обсязі.

Решта доказів, наданих сторонами, не стосуються предмету спору та не спростовують вищенаведених висновків апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_4 - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 28 квітня 2014 року у справі №916/1276/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_4 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8