Постанова № 49822966, 21.02.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2012 р. Справа № 5004/1397/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю від 20.04.2010р.

від відповідача: - ПАТ "Західінкомбанк": ОСОБА_2 - адвоката, договір від 10.01.2012р.

ОСОБА_3 - представника за довіреністю №1421-19 від 23.03.2010р.

- ПП "ТВВ": не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", м.Луцьк та Приватного підприємства "ТВВ", м. Київ

на рішення господарського суду Волинської області

від 23.08.11 р. у справі № 5004/1397/11 (суддя Слупко В.Л.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецуправління Дорсервіс", м.Луцьк

до

- Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", м.Луцьк

- Приватного підприємства "ТВВ", м.Київ

про визнання недійсним договору суборенди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 23.08.2011р. у справі №5004/1397/11 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецуправління Дорсервіс" до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" та Приватного підприємства "ТВВ" про визнання недійсним договору суборенди №01-04/11 від 01.04.2011р.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачі звернулися до суду з апеляційними скаргами, в яких просять оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити.

Мотивуючи апеляційну скаргу, ПАТ "Західінкомбанк" зазначає, зокрема, наступне:

- судом неправомірно використано рішення господарського суду Волинської області від 22.07.2010р. у справі №9/24-77 в частині встановлення факту, що вимоги власника майна не виконані, договір оренди не укладений. В даному рішенні встановлено, що банк не надав доказів про наявність договору оренди, що могло б підтвердити правомірність займання спірного приміщення, тому суд безпідставно і необґрунтовано стверджує, що договір оренди від 01.02.2010р. є неукладеним;

- договір оренди від 01.02.2010р. недійсним в судовому порядку не визнавався, також він не був предметом розгляду в жодній судовій справі В позовній заяві ТОВ "Спецуправління Дорсервіс" не ставить вимоги про визнання його недійсним, хоча будь-який договір суборенди носить похідний характер від договору оренди. Пунктом 5.2 договору оренди від 01.02.2010р. встановлено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання;

- позивач у своїй позовній заяві просить визнати договір суборенди недійсним саме у зв"язку з його фіктивністю, проте, суд у мотивувальній частині рішення не відобразив свою позицію з даного питання. Тобто, не зрозуміло, чи взяті судом до уваги доводи позивача про фіктивність договору суборенди, хоча відповідно до п.9 Роз"яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996р. у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду;

- ПАТ "Західінкомбанк" визнає заборгованість по орендних платежах перед позивачем, яка утворилась через важке фінансове становище. 26.08.2011р. ПАТ "Західінкомбанк" сплатило орендний платіж в розмірі 704,00 грн. на користь ТОВ "Спецуправління Дорсервіс" (меморіальний ордер №1733 від 26.08.2011р.);

- суд першої інстанції розглянув справу за відсутності представника ПП "ТВВ", відхиливши клопотання останнього про відкладення розгляду справи, чим порушив норми процесуального права.

ПП "ТВВ" у своїй апеляційній скарзі вказує, зокрема, наступне:

- висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, через недоведеність обставин, що мають значення для справи та судом порушено норми матеріального й процесуального права;

- у відповідності зі ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. В свою чергу укладений сторонами договір оренди від 01.02.2010р. в судовому порядку недійсним не визнавався та не був розірваний в установленому законом порядку (ст.ст.652, 783 ЦК України);

- відповідачами під час укладення договору суборенди виконано всі вимоги чинного законодавства, тому рішення суду про визнання його недійсним винесено з порушенням норм матеріального права;

- з рішення господарського суду Волинської області від 22.07.2010р. у справі №9/24-77 не зрозуміло, про який саме договір оренди в ньому вказано та щодо яких приміщень;

- суд першої інстанції розглянув справу за відсутності представника ПП "ТВВ", відхиливши клопотання останнього про відкладення розгляду справи, що призвело до порушення норм процесуального права.

Позивач у письмовому відзиві №11/10 від 11.10.2011р. на апеляційні скарги та письмових доповненнях заперечив проти доводів та вимог скарг, вказавши, що суд дійшов обґрунтованого висновку, що існування договору оренди від 01.02.2010р. спростовується рішенням суду від 22.07.2010р. у справі №9/24-77. З огляду на викладене, просить рішення суду першої інстанції від 23.08.2011р. залишити без змін.

Представник відповідача - ПП "ТВВ" в засідання суду не з"явився, заявив клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги та відкладення розгляду справи, яке судом відхилене за безпідставністю.

Представники ПАТ "Західінкомбанк" підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та надали пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважають рішення господарського суду Волинської області від 23.08.2011р. незаконним та необгрунтованим, у зв'язку з чим просять його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким у позові відмовити.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційних скарг та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 23.08.2011р. є законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача - ПП "ТВВ", належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційні скарги за відсутності представника відповідача - ПП "ТВВ".

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача - ПАТ "Західінкомбанк", обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.4) ТОВ "Спецуправління дорсервіс" (позивач у даній справі) є власником частини адмінбудинку загальною площею 227,6 кв.м., розташованого у м.Луцьк, пр.Перемоги, 15.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Волинської області від 22.07.2010р. у справі №9/24-77, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2010р., з урахуванням ухвали господарського суду Волинської області від 24.01.2011р. про виправлення описки та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 02.03.2011р., якою залишено без змін зазначену ухвалу у справі №9/24-77 (а.с.20-22, 144-145, 157-160), задоволено позов ТОВ "Спецуправління дорсервіс" до ПАТ "Західінкомбанк" про усунення порушення прав власника: зобовязано ПАТ "Західінкомбанк" звільнити: кабінет під №15 площею 16,3кв.м.; кабінет під №16 площею 11,7кв.м.; кабінет під №18 площею 21,7кв.м.; кабінет під №19 площею 11,7кв.м.; кабінет під №20 площею 16,4кв.м.; коридор під №15 площею 5,5кв.м.; частину коридору під №225 площею 8,0кв.м., розташовані за адресою: м.Луцьк, пр.Перемоги, 15.

На примусове виконання даного рішення 20.12.2010р. господарським судом Волинської області видано наказ №9/24-1 (а.с.26).

23.12.2010р. ТОВ "Спецуправління дорсервіс" подано заяву про відкриття виконавчого провадження (а.с.24-25).

Як вбачається з постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 02.03.2011р. у справі №9/24-77 (а.с.144-145), постановою відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 18.01.2011р. ВП №23769878 у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу №9/24-1 від 20.12.2010р. відмовлено на підставі п.3 ч.1 чт.19 Закону України "Про виконавче провадження", а ухвалою господарського суду Волинської області від 31.01.2011р. виправлено помилку в абз.2 наказу суду від 20.12.2010р., тобто приведено наказ господарського суду у відповідність з вимогами ст.19 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно постанови заступника начальника Головного управління юстиції у Волинській області начальника відділу державної виконавчої служби від 09.06.2011р. №08/3/2011, винесеної за результатами перевірки скарги ПАТ "Західінкомбанк" на дії посадових осіб Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції при виконанні наказу господарського суду Волинської області від 31.01.2011р. №9/24-1 станом на 28.03.2011р. рішення суду у встановлений державним виконавцем строк не виконано.

Під час примусового виконання наказу господарського суду Волинської області №9/24-1 державним виконавцем складено акт від 14.07.2011р., згідно якого державний виконавець встановив, що ПАТ "Західінкомбанк" спірні приміщення не займає, оскільки останній вказані приміщення передав в оренду ПП "ТВВ" за договором суборенди №01-04/11 від 01.04.2011р. (а.с.39).

За вказаних обставин, ТОВ "Спецуправління дорсервіс" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом про визнання договору суборенди №01-04/11 від 01.04.2011р. недійсним (а.с.3-7).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач, посилаючись на ст.ст.203, 215, 234, 761 ЦК України, заперечуючи існування договору оренди від 01.02.2010р., зазначає, що ПАТ "Західінкомбанк", не виконавши наказ господарського суду Волинської області від 31.01.2011р. №9/24-1 про звільнення приміщення загальною площею 96,3 кв.м. в адміністративному будинку №15 по проспекту Перемоги у м.Луцьку, що належать позивачеві на праві власності, у зв"язку із закінченням 01.01.2010р. строків договорів оренди, пред"явив державному виконавцю договір суборенди №01-04/11 від 01.04.2011р., укладений ним з ПП "ТВВ", згідно якого ПАТ "Західінкомбанк", не будучи власником і не маючи будь-яких повноважень, передав в суборенду ПП "ТВВ" нежитлове приміщення площею 96,3 кв.м.

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Волинської області від 23.08.2011р. позов задоволено (а.с.70-71).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Стаття 641 ЦК України встановлює, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Згідно ч.1 ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Як встановлено ч.2 ст.644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.

Відповідно до ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Згідно п.1.2 спірного договору суборенди майно знаходиться у володінні та користуванні орендаря у відповідності до договору оренди від 01.02.2010р., укладеного між орендарем і Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецуправління дорсервіс", пунктом 1.3 якого орендареві надано право передавати майно в суборенду.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2010р. (вх. №1529) ТОВ "Спецуправління дорсервіс" вручило ПАТ Західінкомбанк лист від 16.03.2010р. №001 (а.с.13), в якому просило у зв"язку із закінченням строку оренди й у зв"язку з тим, що останнім не звільнено приміщення, розташоване у м.Луцьку, пр.Перемоги, 15, та неотриманням відповіді щодо підписання раніше надісланого договору, підписати договір оренди приміщення, в якому розміщені кабінети банку і оплатити заборгованість.

З тих же підстав, позивач повторно звернувся до ПАТ Західінкомбанк з листом від 15.04.2010р. (вх. №3062), у якому просив у семиденний строк погасити заборгованість по сплаті орендної плати за використання приміщення площею 96,3 кв.м. в будинку 15 по проспекту Перемоги у м.Луцьку, та у цей же термін підписати надісланий банку договір оренди або звільнити приміщення. До листа додано 2 примірники проекту договору (а.с.14, 64-66, 195-198).

Проте, як стверджується матеріалами справи, у визначений позивачем семиденний строк, та і у передбачений ст.181 ГК України 20-денний строк ПАТ Західінкомбанк оформлений у встановленому порядку примірник договору позивачу не повернуло, відповідно, договір оренди від 01.02.2010р. сторонами не укладено.

Судом критично оцінюється пояснення тимчасового адміністратора ПАТ Західінкомбанк ОСОБА_4, надані в.о. голови правління ОСОБА_5 щодо підписання договору оренди від 01.02.2010р., оскільки вони не підкріплені належними доказами.

Як свідчать матеріали справи, пояснення ПАТ Західінкомбанк, останній орендну плату за договором від 01.02.2010р. не сплачував, а перший платіж в сумі 704,00 грн. здійснив згідно меморіального ордера №1733 від 26.08.2011р., тобто після порушення 22.07.2011р. провадження у даній справі. Зазначену суму позивач відповідачу повернув.

Крім того, доводи відповідача про укладення договору оренди 01.02.2010р. спростовуються наявними у справі доказами, зокрема, пропозицією ПАТ Західінкомбанк укласти договір оренди приміщення у м.Луцьку, пр.Перемоги, 15 в його редакції, два примірники якого були надіслані позивачу з листом від 14.04.2010р. №1846-19 (а.с.15-19, 219-221).

Опосередковано факт укладення 01.02.2010р. вказаного договору спростовується письмовим відзивом ПАТ Західінкомбанк від 14.07.2010р. на позов ТОВ "Спецуправління дорсервіс" про звільнення приміщень у справі №9/24-77 (а.с.218), у якому останній зазначає, що приміщення у м.Луцьку, пр.Перемоги, 15, площею 11,7 кв.м. та 84,6 кв.м., відповідно, займає на підставі укладеного з ТОВ "Спецуправління дорсервіс" договору оренди від 01.02.2008р., строком до 31.12.2008р. та укладеного з СПД ОСОБА_6 договору оренди від 01.01.2009р., строком до 31.12.2009р.

Таким чином, заперечуючи проти позову, ПАТ Західінкомбанк не послався на договір оренди від 01.02.2010р.

Факт відсутності будь-якого договору оренди підтверджується рішенням господарського суду Волинської області від 22.07.2010р. у справі №9/24-77, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду віл 28.10.2010р. (а.с.20-22, 157-158), яким встановлено, що позивачу на праві власності належить частина адміністративного будинку №15 по пр.Перемоги в м.Луцьку площею 227,6кв.м., що стверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29.11.2006р. реєстраційний номер 159380007, технічним паспортом станом на 28.11.2006р. (а.с. 9-15). Частина приміщень загальною площею 91,3кв.м. орендувалися ТзОВ КБ Західінкомбанк (в даний час ПАТ Західінкомбанк). Проте, на час звернення з позовом договори оренди припинили свою дію, ПАТ Західінкомбанк фактично користується приміщенням, що належить на праві власності позивачу, але не сплачує орендну плату за користування приміщенням з початку 2010 року. Судом визнано, що посилання відповідача на правомірне користування приміщенням на підставі договору оренди частки майнового комплексу від 01.02.2008р., згідно якого передано в оперативну оренду приміщення площею 11,7 кв.м., є безпідставними. Згідно п.8.1. договору, зазначено судом, цей договір укладений на строк з 01.02.2008р. по 31.12.2008р. без умови продовження дії договору. Суд встановив, що позивач листами від 16.03.2010р. та 02.04.2010р. повідомив відповідача про невиконання ним умов договору оренди, по закінченню терміну оренди відповідач не звільнив приміщення і не передав орендодавцю обєкт та вимагав припинення договору, проте вимоги власника майна орендарем не виконані, договір оренди не укладений, орендна плата не сплачується, хоча фактично орендар користується приміщенням.

Рішенням у справі №9/24-77 суд також визнав безпідставними посилання відповідача на договір суборенди частини майнового комплексу від 01.01.2009р. загальною площею 84,6 кв.м., згідно п.8.1 якого строк його дії - з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., даний строк сплив, умови про продовження дії договору відсутні.

Відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на те, що при вирішенні спору у справі №9/24-77 не досліджувався договір оренди від 01.02.2010р., судова колегія вважає, що встановленому рішенням господарського суду Волинської області від 22.07.2010р. факту про неукладення між ТОВ "Спецуправління дорсервіс" та ПАТ "Західінкомбанк" договору оренди не можна надавати преюдиціального значення, однак, керуючись ст.43 ГПК України, судова колегія враховує його наряду з іншими доказами.

Як вказує відповідач, договір оренди укладено сторонами 01.02.2010р., проте під час розгляду справи №9/24-77, на дату прийняття 22.07.2010р. рішення у даній справі, примірник вказаного договору оренди суду не було надано.

Враховуючи, що ПАТ "Західінкомбанк" не надано належних доказів на підтвердження факту укладення у встановленому законом порядку договору оренди від 01.02.2010р., судова колегія дійшла висновку, що такий договір укладений не був.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України регламентовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.3 зазначеної статті, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч.1 ст.774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки судами встановлено, що договір оренди від 01.02.2010р. сторонами не укладався, ПАТ Західінкомбанк не мало відповідних повноважень для укладення договору суборенди нежитлового приміщення, розташованого в м.Луцьку по проспекту Перемоги, 15 загальною площею 96,3 кв.м., оскільки вказані приміщення не перебували в його законному користуванні.

Наданий відповідачем примірник договору оренди від 01.02.2010р. на підтвердження наявності повноважень на укладення договору суборенди не приймається судовою колегією до уваги, оскільки ПАТ "Західінкомбанк" не надало доказів направлення підписаного ним примірника договору позивачу в установлений ст.181 ГК України 20-ти денний строк.

Крім того, в матеріалах справи відсутній підписаний сторонами акт прийому передачі приміщень в оренду, як це передбачено п.2.1 наданого договору оренди від 01.02.2010р.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За вказаних обставин, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову ТОВ "Спецуправління дорсервіс", який скористався наданим йому ч.3 ст.215 ЦК України правом, та визнав договір суборенди від 01.04.2011р. №01-04/1 недійсним, оскільки укладенням вказаного договору порушуються права позивача як власника нерухомого майна, переданого за спірним договором в суборенду.

Стосовно доводів ПАТ "Західінкомбанк", з посиланням на п.9 Роз"яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996р., що у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог. які були предметом судового розгляду, однак суд не відобразив свою позицію щодо доводів позивача про фіктивність договору суборенди, слід зазначити, що доводи відповідача безпідставні, оскільки в резолютивній частині, відповідно до п.4 ч.1 ст.84 ГПК України, міститься висновок суду першої інстанції про задоволення позову - визнано недійсним договір суборенди №01-04/11, укладений 01.04.2011р. між відповідачами у даній справі.

Мотивуючи оскаржене рішення, суд першої інстанції не посилався на ст.234 ЦК України, а зіславшись на ст.ст.203, 215, 774 ЦК України, ст.181 ГК України, зазначив, що оскільки факт відсутності орендних правовідносин на спірні приміщення між ТОВ "Спецуправління дорсервіс" та ПАТ "Західінкомбанк" з 01.01.2010р. встановлено, договір суборенди від 01.04.2011р. підлягає визнанню недійсним.

Решта доводів апеляційних скарг спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Волинської області від.23.08.2011р. прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101,103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Волинської області від.23.08.2011р. у справі №5004/1397/11 залишити без змін, а апеляційні скарги ПАТ «Західінкомбанк» та Приватного підприємства «ТВВ», м. Київ - без задоволення.

2. Справу №5004/1397/11 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Віддрук. 5 прим.:

1 до справи,

2-4 сторонам,

5 в наряд.