Рішення № 49821982, 31.08.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2015 р.Справа № 922/5101/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Васильєву А.В.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки (Луганська область) про стягнення 12735, 00 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 26 від 01.01.2015 року;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.01.2015 р. (суддя Жигалкін І.П.) позов залишено без розгляду на підставі ст. 75, п. 5 ст. 81 ГПК України.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2015р. повернуто апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" у зв'язку з тим, що позивачем не надано доказів направлення копії апеляційної скарги відповідачу у справі.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2015 р. касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" задоволено частково, ухвалу Харківського апеляційного господарського суду України від 04.02.2015р. скасовано, справу направлено до Харківського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 р. апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 12.01. 2015 року у справі № 922/5101/14 скасовано, матеріали справи № 922/5101/14 передано на розгляд до господарського суду Харківської області.

Автоматизованим розподілом справи між суддями, головуючим суддею (суддя - доповідач) призначено суддю Жиляєва Є.М., про що керівником апарату господарського суду Харківської області складено та підписано Протокол від 16.06.2015 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.06.2015 року справу № 922/5101/14 призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.07.2015 року о 15:00год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.07.2015 року усне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволено та розгляд справи № 922/5101/14 відкладено на 28 липня 2015 р. об 11:20год., відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 липня 2015 року клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору (вх. № 30198) задоволено, строк розгляду справи продовжено на пятнадцять днів, до 31 серпня 2015 року, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх. №№ 30083, 30147) задоволено та розгляд справи № 922/5101/14 відкладено на 31 серпня 2015 р. о 10:30 год.

31.08.2015 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву (вх. № 34333), в яких останній клопоче про залишення позову без розгляду в порядку приписів п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Позивач в призначене судове засідання з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився.

Щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду в порядку п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, яке мотивоване недотриманням позивачем при поданні даного позову до господарського суду вимог ст. 56 ГПК України, суд звертає увагу відповідача про те, що вказаним обставини дана оцінка, яка відображені в Постанові Вищого господарського суду України від 07.04.2015 року у даній справі.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд відмовляє відповідачу в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду в порядку п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Приймаючи до уваги, що відповідач, з урахуванням приписів п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі, у зв'язку з чим, господарська справа № 922/5101/14 розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, - за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, дослідивши матеріали господарської справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

У червні 2014 року зі станції Фащівка Донецької залізниці за залізничною накладною № 48811475 на адресу одержувача ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" до станції призначення Ігрень Придніпровської залізниці відповідач відправив вантаж антрацит. За накладною вага у вагоні № 62197942 маса нетто 70000 кг, маса брутто не зазначено, маса тари 2300кг.

При прибутті вагону на станцію Ігрень Придніпровської залізниці, на підставі ст. 52 Статуту, за заявкою одержувача № 309 залізницею було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні, яка зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні яка вказаній відправником у накладній (т.с. І а.с. 15).

При контрольному переважуванні вагону з вантажем на 150-тонних вагонних вагах, тобто тим самим способом, що й на станції відправлення, виявлено, що у вагоні № 62197942 маса вантажу фактично склала 66550 кг, що на 3450 кг менше проти маси вантажу, вказаної у накладній № 48811475, а саме 70000 кг.

Невідповідність фактичної маси вантажу масі вантажу, яка зазначена у накладній засвідчено комерційним актом АА № 004015/267 від 07.06.2014 (т.с. І а.с. 10), в якому зафіксовано розбіжності та зазначено, що завантаження рівномірне нижче бортів на 30-40см, без скосів та виїмок, люки та двері зачинені.

Правильність відомостей, внесених у залізничну накладну № 48811475 підтверджена підписом представника відправника ОСОБА_2 02.06.2014.

Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду, я в кому наголошує, що пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Контрольне переважування спірного вагону проводилось на 150- тонних вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення, про що було складено комерційний акт АА № 004015/267 від 07.06.2014 (т.с. І а.с. 10).

Позивачем наголошено, що підставою для покладання на відповідача (відправника) відповідальності, згідно з ст.122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту (п. 3.15 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 р. за № 04-5/225) та Оглядового листа Вищого Господарського суду України від 29.11.07 № 01-8/917, щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту.

Відповідно до ст. 122, 118 Статуту залізниць України за невірно зазначені відомості у накладній, з відправника стягується штраф в розмірі 5-кратної провізної плати.

За розрахунком позивача, сума штрафу за невірно вказану у накладній масу вантажу складає 12 735,00 грн. (2547,00 х 5 = 12 735,00 грн., де 2547,00 - провізна плата за вагон згідно накладної від станції Фащівка Донецької залізниці до станції Ігрень Придніпровської залізниці).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про залізничний транспорт" залізничний транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв'язки і потреби населення у перевезеннях. Діяльність залізничного транспорту як частини єдиної транспортної системи країни сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціальному і економічному розвитку та зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України.

Залізниці у взаємодії з іншими видами транспорту повинні своєчасно і якісно здійснювати перевезення пасажирів і вантажів, забезпечувати безпеку руху, розвивати сферу транспортного обслуговування народного господарства та населення.

У зв'язку з такими обставинами, на підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати, що й стало підставою для звернення з позовом до суду.

Відповідно до ст.37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, а згідно з п.2.3. Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 правильність внесених у накладну відомостей своїм підписом підтверджує представник відправника, вказуючи свою посаду.

Згідно зі ст.24 Статуту залізниць України залізниця має право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній, тобто вправі перевіряти правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станцій відправлення, під час перевезення та на станції призначення, однак не зобов'язана перевіряти ці відомості по всіх вантажах на станції відправлення.

Підпунктом 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів унормовано, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі, передбаченому статтею 118 Статуту залізниць України.

Згідно з приписами ст. 129 Статуту залізниць України для засвідчення невідповідності обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, під час залізничних перевезень фіксуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

При цьому, в силу вимог ч.ч.1, 2 ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до ст.908 ЦК України, ст.306 ГК України загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються у встановленому порядку. Чинним законодавством України (ст. 306, 307 ГК України, ст. 908,920 ЦК України) передбачено, що відповідальність суб'єкта господарювання у сфері здійснення перевезень залізничним транспортом України визначається, в тому числі, транспортним Статутом залізниць України, який згідно ст. З Закону України "Про залізничний транспорт" затверджує Кабінет Міністрів України. Таким чином, запровадження Статутом залізниць України спеціальних правил перевезення вантажів залізничним транспортом, в тому числі, встановлення відповідальності за невиконання вимог Статуту, не суперечить чинному законодавству України.

Згідно з ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що штраф встановлено з метою попередження порушень, які призводять до ускладнень і порушень процесу перевезення, які можуть призвести до тяжких наслідків, у тому числі, до втрати вантажу чи аварії на транспорті. Він стягується також у разі, коли виявлені порушення відправник виправив до початку перевезення, і незалежно від того, чи призвели ці порушення до негативних наслідків.

Отже, стягнення штрафних санкцій згідно ст. 118, ст. 122 Статуту залізниць України не залежить від настання збитків у залізниці та видачі вантажу одержувачу.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.4-3 ГПК України).

В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, з огляду на доведеність позивачем обставин неправильного зазначення відповідачем маси вантажу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 12735,00 грн. штрафу законні, обґрунтовані, доведені документально матеріалами справи, такі, що не спростовані відповідачем, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до якої судові витрати у даній справі за майновий характер спору в розмірі 1827,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" (94700, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Комуністична, 6, код ЄДРПОУ: 37713861) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ: 01073828) - 12735,00 грн. штрафу, 1827 грн. судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 07.09.2015 р.

Суддя ОСОБА_3