Ухвала суду № 49821530, 07.09.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7110/15 Справа № 203/5843/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Тамакулова В.О.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2015 року м. Дніпропетровськ

07 вересня 2015 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Тамакулової В.О.

суддів: Болтунової Л.М., Козлова С.П.

при секретарі: Безрукавому Є.О.

яка розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МТ-1" на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "МТ-1" про стягнення боргу, інфляційних витрат та трьох відсотків річних, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року позивач звернулась до суду з позовом про стягнення боргу, інфляційних витрат та трьох відсотків річних до відповідача.

В обґрунтування вимог посилалась на те, що 25 грудня 2013 року між нею та відповідачем був укладений договір № 612А щодо будівництва житлової забудови ІІI черги.

Виконуючи умови договору позивач інвестувала в будівництво 264997 грн. 75 коп.

31 квітня 2014 року між нею та відповідачем було укладено додаткову угоду № 2 до договору № 612А, згідно якої вони домовились про розірвання основного договору за її ініціативи зі сплатою нею штрафу в сумі 10% від вже сплаченої суми та поверненням їй не пізніше 150 календарних днів решти коштів в сумі 238497 грн. 97 коп.

Посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобовязань, не повернення коштів, позивач просила суд стягнути на її користь заборгованість в сумі 238497 грн. 97 коп., а також згідно ст.625 ЦПК України інфляційні витрати в сумі 1907 грн. 98 коп. та три відсотки річних в сумі 274 грн. 45 коп.- всього 240680 грн. 40 коп.

Під час розгляду справи позивач збільшила заявлені вимоги, остаточно просила стягнути на її користь суму основного боргу в розмірі 238497 грн. 97 коп., інфляційні витрати в сумі 126165 грн. 43 коп. та три відсотки річних в сумі 5273 грн. 09 коп., а всього 369936 грн. 49 коп.

Відповідач позов не визнав вказував, що вимоги заявлені передчасно, а період розрахунку сум заявлених до стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних, проведено не вірно.

Рішенням суду І інстанції позов задоволено.

В скарзі апелянт посилається на порушення норм матеріального та про цесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення й постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог та закрити провадження по справі.

У запереченні на скаргу, позивач просить залишити рішення суду І інстанції - без змін.

Колегія суддів перевірила законність, обґрунтованість рішення суду, в межах заяв-лених вимог та апеляційної скарги і дійшла до висновку, що скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав

Судом встановлено, що 25 грудня 2013 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «МТ-1» було укладено договір № 612А з будівництва будинку жилої забудови ІІІ черги на земельній ділянці за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Миронова в районі будинку № 7.

За умовами договору позивач внесла кошти на фінансування будівництва в сумі 264997 грн. 75 коп, що підтверджується квитанціями( а.с. 31-36) та не заперечувалось відповідачем в судовому засіданні. . 31 березня 2014 року за ініціативи позивача сторони уклали додаткову угоду № 2 додоговору № 612А від 25 грудня 2013 року про його розірвання з 31 березня 2014 року.

Пунктом 2 вказаної додаткової угоди сторони погодили, що не пізніше ніж через 150 календарних днів з дня розірвання договору, відповідач зобовязується повернути позивачу внесені за договором кошти за виключенням штрафу в розмірі 10% від суми перерахованих коштів. Загальна сума внесених ОСОБА_2А, коштів станом на 31 березня 2014 року склала 264997 грн. 75 коп. Сума коштів, що підлягає поверненню дорівнює 238497 грн. 97 коп.

Відповідно до ст.ст.6, 627 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства,а за відсутності таких умовта вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом( ч.1 ст.527 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що додатковою угодою №2 від 31 березня 2014 року сторони погодили розірвати основний договір № 612А від 25 грудня 2013 року з 31 березня 2014 року та п.2 цієї угоди було встановлено обовязок відповідача повернути внесені позивачем за основним договором кошти, за виключенням штрафу в розмірі 10%, в сумі 238497 грн. 97 коп. не пізніше ніж через 150 календарних днів з дня розірвання договору.

Отже відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України додатковою угодою №2 сторони встановили строк повернення коштів позивачу до 28 серпня 2014 року включно.

В зазначений в угоді строк та станом на час розгляду справи відповідач кошти не повернув тому судстягнув боргу в сумі 238497 грн. 97 коп.

За ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач у визначений в додатковій угоді строк до 28 серпня 2014 року свої зобовязання щодо повернення коштів не виконав, суд обґрунтовано стягнув інфляційні витрати та три відсотків річних за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобовязань.

Сума боргу складає 238497 грн. 97 коп., інфляційні витрати - 126165 грн. 43 коп., три відсотки річних - 5273 грн. 09 коп., а всього підлягає стягненню -369936 грн. 49 коп.

Посилання представників відповідача на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «МТ-1» на адресу позивача направлявся гарантійний лист, яким відповідач гарантував повернення згідно додаткової угоди №2 коштів в сумі 238497 грн. 97 коп. в строк до 15 жовтня 2014 року, а тому звернення позивача в вересні 2014 року до суду з позовом до закінчення вказаного строку є передчасним, а розрахунок інфляційних витрат та трьох відсотків річних починаючи з 29 серпня 2014 року, а не після 15 жовтня 2014 року є безпідставними, оскільки позивач згоди на зміну терміну повернення коштів, визначеному в додатковій угоді №2 на термін, що зазначений в гарантійному листі, не надавала, зазначений у гарантійному листі строк повернення коштів протирічить умовам п.2 додаткової угоди та не відповідає умовам п.14.1 основного договору №612А щодо порядку внесення змін до нього.

Аналогічні доводи в апеляційній скарзі протирічать умовам укладених сторонами угод та Закону, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

При розгляді спору, суд І інстанції в повному обсязі з'ясував права та обов'язки сто рін, перевірив доводи, обставини справи, надав їм належну оцінку і постановив рішення, яке відповідає вимогам Закону.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МТ-1"-відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "МТ-1" про стягнення боргу, інфляційних витрат та трьох відсотків річних - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий: Тамакулова В.О

С у д д і: ОСОБА_3

ОСОБА_4