Ухвала суду № 49820555, 07.05.2014, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1956/14-к

Провадження № 1-кс/191/205/14

У Х В А Л А

іменем України

07 травня 2014 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді Гречко Ю.В.

при секретарі Борисовій О.В.

за участю прокурора Чеботарьова О.І.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши в режимі відеоконференції у судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області клопотання слідчого Синельниківського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючому, неодруженому, не військовозобовязаному, зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимому:

1) 06.04.2005 року Новомосковським районним судом Дніпропетровської області, за ч.3 ст.187, 69 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі; та на підставі ст.107 КК України постановою Полтавського районного суду від 07.02.2014 року, від відбування покарання був звільнений 14.02.2007 року умовно-достроково на 5 місяців 27 днів;

2)15.07.2008 року Новомосковським районним судом Дніпропетровської області, за ч.1 ст.122 КК України, призначивши покарання у вигляді 1 року 6 місяців обмеження волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій інспекції;

3)21.11.2008 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області, за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ч.1 ст.70 КК України, до 7 років 10 днів позбавлення волі; та ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.03.2009 року на підставі ч.4 ст.70 КК України змінити вирок шляхом поглинання за попереднім вироком Новомосковського мр/с від 15.07.2008 року та призначити остаточне покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.391 КК України, а також перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах та заслухавши думку прокурора, підозрюваного,-

В С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12014040390000644 від 15.04.2014 року відповідає вимогам ст.ст.177, 184 КПК України.

Підозрюваний знаходиться в Синельниківській ВК-94, в порядку ст..208 КПК України не затримувався.

Документами, які підтверджують надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, є розписка про вручення зазначених документів.

ОСОБА_2 підозрюється у тому, що систематично порушував встановлений режим відбування покарання, не підкорявся законним вимогам представників адміністрації установи з виконання покарань, на виховні заходи адміністрації СВК-94 не реагував.

За весь час відбування покарання в СВК № 94, засуджений систематично порушував встановлений режим відбування покарання, не підкорявся законним вимогам представників адміністрації установи з виконання покарань, на виховні заходи адміністрації СВК-94 не реагував.

За весь час відбування покарання в СВК № 94, засуджений ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, за різні порушення режиму відбування покарання має 42 (сорок два) стягнення, з яких 18 (вісімнадцять) разів поміщався в дисциплінарний ізолятор, 2 (два) рази був переведений в приміщення камерного типу, перший раз строком на 3 (три) місяці, в період часу з 05.01.2012 року по 06.04.2012 року, та протягом останнього року був піданний переведенню до ПКТ строком на 1 (один) місяць, в період часу з 04.11.2013 року по 04.02.2013 року, а також за порушення режиму має 16 (шістнадцять) доган, та 6 (шість) суворих доган.

Але не дивлячись на це, засуджений ОСОБА_2 відбуваючи покарання в СВК-94, на шлях виправлення не став, і умисно свідомо та систематично допускає порушення режиму утримання та правил внутрішнього розпорядку, де відкрито та в категоричній грубій формі неодноразово відмовлявся від виконання вимог режиму утримання, хоча за станом здоровя був здоровий, звільнень не мав, про що свідчать медичні довідки, чим саме і висловив злісну непокору вимогам адміністрації Синельниківської виправної колонії № 94.

Так, 15 квітня 2014 року приблизно о 08 годині 00 хвилин виконуючий обовязки начальника дільниці посиленого контролю - начальник відділення соціально-психологічної служби №11 старший лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_4, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, ознайомлювався з графіком чергувань засуджених дільниці посиленого контролю, де виявив, що 15.04.2014 року черговим є ОСОБА_2, після чого ОСОБА_4 прийшов до камери №8, в якій утримується засуджений ОСОБА_2, та о 08 годині 15 хвилин повідомив йому, що він є черговим, вказавши засудженому територію для прибирання, та забезпечив його усім необхідним господарчим інвентарем. Однак, засуджений приступити до прибирання вказаної йому території (коридору першого поверху дільниці посиленого контролю) відкрито в категоричній формі та неодноразово відмовився, хоча за станом здоровя був здоровий, звільнень не мав, про що свідчать медичні довідки від 15.04.2014 року, чим висловив злісну непокору законним вимогам адміністрації Синельниківської виправної колонії №94.

Після цього 15 квітня 2014 року приблизно о 08 годині 35 хвилин виконуючим обовязки начальника дільниці посиленого контролю - начальником відділення соціально-психологічної служби №11 старшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_4, в присутності інших начальників відділень, неодноразово були проведені із засудженим ОСОБА_2 профілактичні бесіди, в ході яких засудженому було роз'яснено вимоги ст. 391 КК України, і попереджено його про кримінальну відповідальність за цією статтею, але засуджений ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, належних висновків для себе не зробив, та продовжуючи свій злочинний намір, відкрито, умисно, в присутності інших представників адміністрації СВК № 94, з неповажних причин, відмовлявся виконувати законні вимоги адміністрації СВК № 94, про виконання вимог режиму утримання в Синельниківській виправній колонії № 94, котра є місцем відбування покарання у виді позбавлення волі.

Дії ОСОБА_2 кваліфікуються як вчинення злісної непокори вимогам адміністрації установи виконання покарань, особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання, була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу, (одиночну камеру), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України.

06 травня 2014 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.391 КК України.

Слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_2 раніше судимий, маючи не зняту та не погашену судимість, що вказує на те, що він схильний до скоєння злочинів, та відбуваючи покарання в місцях позбавлення волі, а саме в Синельниківській виправній колонії №94, знову скоїв кримінальне правопорушення, за ознаками ст.191 КК України та належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний злочин, а саме висловив злісну непокору законним вимогам адміністрації установи виконання покарань Синельниківської виправної колонії №94.

Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав.

Підозрюваний та захисник проти задоволення клопотання не заперечували.

Суд, дослідивши надані докази, заслухавши підозрюваного, з урахуванням думки прокурора, захисника, вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити з наступних підстав.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом , який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Підозрюваний ОСОБА_2 на даний час відбуває покарання у вигляді позбавлення волі в Синельниківській ВК №94, а застосування до нього більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою може призвести до порушення виконання вироку та унеможливити подальшу доставку підозрюваного до приміщення суду з метою розгляду даного кримінального провадження.

При обранні підозрюваному запобіжного заходу суд враховує вищезазначене, а також те, що докази про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ст.391 КК України, є вагомими, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, є середньої тяжкості, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, раніше ОСОБА_2 неодноразово судимий, вчинив умисний злочин, відбуваючи покарання в місцях позбавлення волі, за місцем відбування покарання характеризується негативно, повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, керуючись ч.3 ст.183 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне у даному випадку визначити розмір застави, який повинен складати десять розмірів мінімальної заробітної плати, тобто 12180,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 7, 176-178, 183, 193, 194,196-198 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обовязків на строк шістдесят днів.

Визначити розмір застави, який складає десять розмірів мінімальної заробітної плати, тобто 12180,00 грн. і у разі внесення якої підозрюваним чи іншою особою на депозитний рахунок суду: р/р: 37312022006709, одержувач ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, ОКПО: 26239738 в ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012, підозрюваний ОСОБА_2 підлягає звільненню з-під варти.

Ухвала припиняє свою дію 06 липня 2014 року о 14 годині 00 хвилин.

Копія ухвали негайно направити для вручення підозрюваному.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Суддя: Ю. В. Гречко