Ухвала суду № 49820413, 07.09.2015, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення

справи про банкрутство

07.09.2015 Справа № 920/1425/15Суддя господарського суду Сумської області Яковенко В.В., розглянувши матеріали

за заявою ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області до боржника товариства з обмеженою відповідальністю «Елан-КМ» (42127, Сумська область, Недригайлівський район, с. Вільшана, вул. Леніна, 19, код 32107716) про порушення провадження у справі про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся кредитор ОСОБА_1 обєднана державна податкова інспекція із заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Елан-КМ».

Розглянувши подані матеріали, оцінивши надані суду докази, суд вважає, що заява про порушення справи про банкрутство з доданими документами підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав:

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі Закон), справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірними вимогами кредиторів є грошові вимоги підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обовязкових платежів) не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Відповідно до ст. 11 Закону до заяви кредитора додаються копія виконавчого документа; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; до заяви кредитора - органу доходів і зборів чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

У підтвердження безспірності грошових вимог до боржника ініціюючим кредитором до заяви надані постанова окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2015 р. у справі № 826/904/15 та копії інкасових доручень (розпоряджень) № № 4, 3 від 10.07.2015 р.

Інкасові доручення на стягнення з боржника предявлені ОСОБА_1 ОДПІ як контролюючим органом відповідно до вимог ст. 95 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючого такого платника податків здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органом у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. Відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Абзацами другим та третім пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї сумі податкового боргу.

Перебіг трьохмісячного строку, визначеного частиною 3 ст. 10 Закону, починається з моменту прийняття банком платника (боржника) інкасового доручення для примусового стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Зазначена правова позиція визначена в п. 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. №01-06/606/2013р. та постанові Вищого господарського суду України від 17.02.2015р. у справі № 925/1941/14.

Отже, встановлений трьохмісячний строк для задоволення кредиторських вимог боржником є одною із обовязкових умов яка визначає безспірність вимог кредитора.

З матеріалів справи вбачається, що інкасові доручення № № 3, 4 від 10.07.2015р. до платника ТОВ «Елан-КМ» на стягнення 478750,48 грн. та 615150,03 грн. прийнято Управлінням державної казначейської служби України у Недригайлівському районі 13.07.2015р. ТОму трьохмісячний строк виконання вимог для боржника спливає 14.10.2015р. Кредитор звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство 01.09.2015р., тобто передчасно і відповідно не має безспірних вимог до боржника в розумінні ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство.

Таким чином, заява ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області не відповідає вимогам Закону.

Керуючись ст. ст. 10, 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 4-1, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області повернути без розгляду.

Додаток: заява про порушення справи про банкрутство з додатками на 12 аркушах; поштовий конверт.

СУДДЯ В.В. ЯКОВЕНКО