ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" вересня 2015 р. Справа № 911/2470/15
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь, м. Київ
до Публічного акціонерного товариства Рокитнянський цукровий завод, Київська обл., смт. Рокитне
про стягнення 38345437,16 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (дов. №351 від 17.08.2015 р.);
від відповідача: ОСОБА_2 (дов. від 10.11.2014 р.);
Обставини справи:
публічне акціонерне товариство Банк Київська Русь (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до публічного акціонерного товариства Рокитнянський цукровий завод (далі - відповідач) про стягнення 38345437,16 грн. заборгованості за кредитним договором (в національній валюті) № 26353-20/10-1 від 09.06.2010 р., з яких 30000000,00 грн. заборгованість за кредитом, 6124199,98 грн. - заборгованість за процентами, 874935,81 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів, 1282191,78 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 64109,59 грн. три проценти річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за кредитним договором № 26353-20/10-1 від 09.06.2010 р. (в національній валюті) в частині своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати процентів за користування кредитом, в звязку з чим за відповідачем утворилась заборгованість за кредитом у сумі 30000000,00 грн. та заборгованість за процентами у сумі 6124199,98 грн. В звязку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань позивачем на підставі п. 8.1. договору нараховано відповідачу пеню за несвоєчасну сплату процентів у сумі 874935,81 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 1282191,78 грн. та на підставі ст. 625 ЦК України нараховано три проценти річних у сумі 64109,59 грн.
Представник позивача в судових засіданнях 14.07.2015 р., 28.07.2015 р. та 01.09.2015 р. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судові засідання 14.07.2015 р. та 28.07.2015 р. не з'явився, а у судовому засіданні 01.09.2015 р. заперечував проти позову та подав клопотання, у якому просив зобовязати позивача надати для огляду в судове засідання оригінали усіх наявних у позивача договорів про внесення змін до кредитного договору № 26353-20/10-1 від 09.06.2010 р. За результатами розгляду вказаного клопотання судом відмовлено у його задоволенні у звязку з необґрунтованістю, оскільки відповідачем не вказано конкретних реквізитів договорів про внесення змін до кредитного договору № 26353-20/10-1 від 09.06.2010 р., які він просить витребувати у позивача, не надано суду копій таких договорів про внесення змін, а також у звязку з тим, що оригінали договорів про внесення змін до кредитного договору № 26353-20/10-1 від 09.06.2010 р. від 03.03.2011 р., від 29.04.2011 р., від 09.08.2011 р., від 29.12.2011 р., від 31.01.2012 р., від 29.02.2012 р., від 27.04.2012 р., від 31.05.2012 р., від 26.06.2012 р., від 31.01.2013 р., від 05.06.2013 р., від 27.06.2013 р., від 30.07.2013 р., від 30.09.2013 р., від 31.01.2014 р. та від 24.02.2014 р., копії яких знаходяться в матеріалах справи, були оглянуті судом у попередніх судових засіданнях. Також відмовляючи у задоволенні зазначеного клопотання, судом взято до уваги, що строк вирішення спору у справі закінчується 01.09.2015 р. з урахуванням продовження строку розгляду спору, що унеможливлює подальше відкладення розгляду справи, крім того, розгляд справи двічі відкладався за клопотанням відповідача, а наявних матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті.
Відповідач відзив на позов до суду не надіслав.
Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд
Встановив:
09.06.2010 р. між публічним акціонерним товариством Банк Київська Русь (банк) та відкритим акціонерним товариством Рокитнянський цукровий завод (найменування якого змінено на публічне акціонерне товариство Рокитнянський цукровий завод) (позичальник) укладено кредитний договір № 26353-20/10-1 (в національній валюті) (далі-кредитний договір).
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору банк надає позичальнику кредит в грошовій формі на наступних умовах: сума кредиту 34000000,00 грн.; кінцева дата повернення кредиту - 07.06.2013 р.; ціль використання кредиту поповнення обігових коштів; процентна ставка 15,0 процентів річних.
Згідно з п. 2.3. кредитного договору строк користування кредитом починається з моменту перерахування коштів з позичкового рахунку.
Проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (п. 4.2. кредитного договору).
Пунктами 4.3., 4.4. кредитного договору визначено, що нарахування банком процентів здійснюється щомісячно 25 числа поточного місяця за період з першого числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. Сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 25-го числа по останній робочий день поточного місяця.
Відповідно до п. 6.1.3 кредитного договору позичальник зобовязаний достроково повернути всю заборгованість за цим договором, а саме: повернути всю суму кредиту, сплатити усі нараховані проценти, комісії, штрафні санкції (за наявності), а також сплатити всі ніші платежі, передбачені цим договором, у випадках, строки та в порядку, передбачених п. п. 9.1., 9.2. цього договору. Невиконання позивальником зобов'язань, передбачених цим пунктом, є підставою для здійснення банком договірного списання суми заборгованості позичальника за цим договором та/або примусового стягнення суми заборгованості за цим договором.
Кредитним договором у п. 9.2.1 визначено, що банк має право зупинити подальше кредитування позивальника та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені цим договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або іншими особами, що є поручителями позичальника, умов цього договору та або/угод (договорів), укладених у забезпечення виконання позичальником зобов'язань за цим договором, а позичальник зобовязаний протягом 10 календарних днів, а у випадку, якщо зобовязання позичальника за цим договором забезпечується заставою майнових прав на грошові кошти, розміщені на депозитному рахунку в АБ «Київська Русь» - не пізніше наступного робочого дня, з дати надіслання банком відповідної вимоги, повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії інші платежі за цим договором та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані банку, у разі порушення позичальником строків (термінів) платежів, що встановлені цим договором.
Згідно положень п. 10.1. кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє по дату повного виконання позичальником зобов'язань за цим договором.
Позивачем та відповідачем, шляхом підписання договорів від 03.03.2011 р., від 29.04.2011 р., від 09.08.2011 р., від 29.12.2011 р., від 31.01.2012 р., від 29.02.2012 р., від 27.04.2012 р., від 31.05.2012 р., від 26.06.2012 р., від 31.01.2013 р., від 05.06.2013 р., від 27.06.2013 р., від 30.07.2013 р., від 30.09.2013 р., від 31.01.2014 р. та від 24.02.2014 р. про внесення змін до кредитного договору № 26353-20/10-1 від 09.06.2010 р., було внесено зміни до кредитного договору щодо розміру процентної ставки за користування кредитом, кінцевої дати повернення кредиту, термінів сплати відсотків за користування кредитними коштами.
Зокрема, договором про внесення змін до кредитного договору № 26353-20/10-1 від 09.06.2010 р. від 24.02.2014 р. було викладено п. 1.1. договору у наступній редакції: 1.1. Банк надає позичальнику кредит в грошовій формі на наступних умовах: сума кредиту 30000000,00 грн.; кінцева дата повернення кредиту - 05.06.2015 р.; ціль використання кредиту поповнення обігових коштів; процентна ставка 22,0% річних.
На виконання умов кредитного договору позивачем було надано відповідачу кредит у сумі 34000000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 09.06.2010 р. №CR006003.
Вищезазначене свідчить про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором в частині надання кредиту.
З моменту надання кредиту та за період дії договору відповідач неналежним чином виконував свої зобовязання за кредитним договором щодо сплати процентів за користування кредитом за період з 01.06.2014 р. по 26.05.2015 р., в зв'язку з чим станом на 27.05.2015 р. за відповідачем утворилась заборгованість за процентами у сумі 6124199,98 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.
Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Частиною 1 ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У звязку з неналежним виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитом, позивачем на адресу відповідача було надіслано повідомлення про відкликання кредиту від 20.04.2015 р. №3016/23, яке отримано відповідачем 22.04.2015 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №04071 2323695 8, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
У звязку з надісланням 20.04.2015 р. позивачем відповідачу повідомлення про відкликання кредиту, у відповідача на підставі п. 9.2.1. кредитного договору та ч. 2 ст. 1050 ЦК України виник обовязок повернути позивачу до 30.04.2015 р. включно суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом.
Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем позивачу суми кредиту та сплати процентів.
Отже, оскільки на момент прийняття рішення заборгованість відповідача за кредитним договором, а саме заборгованість за кредитом у сумі 30000000,00 грн. та заборгованість за процентами у сумі 6124199,98 грн. відповідачем не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то господарський суд дійшов висновку, що вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 874935,81 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахованої за загальний період з 01.07.2014 р. по 26.05.2015 р., та 1282191,78 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, нарахованої за загальний період з 01.05.2015 р. по 26.05.2015 р.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 10 січня 2002 року за N 2921-III у ст.ст. 1, 3 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 8.1. кредитного договору встановлено, що у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожний день прострочення.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що вказаний розрахунок є арифметично вірним, період нарахування пені відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України, у звязку з чим суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 874935,81 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів та 1282191,78 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача три проценти річних у сумі 64109,59 грн. за період з 01.05.2015 р. по 26.05.2015 р., нарахованих на суму кредиту.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За наслідками перевірки наданого позивачем розрахунку трьох процентів річних у сумі 64109,59 грн. суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок відповідає вимогам ст. 625 ЦК України, у звязку з чим позовна вимога про стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 64109,59 грн. підлягає задоволенню.
Згідно ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діяла на момент звернення позивача з позовом до суду, від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
Згідно з п. 4.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р., у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору, зокрема, у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.
Таким чином, витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються судом на відповідача та підлягають стягненню в доход Державного бюджету України.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити повністю.
Стягнути з публічного акціонерного товариства Рокитнянський цукровий завод (09600, Київська обл., Рокитнянський район, смт Рокитне, вул. Ентузіастів, буд. 6, код 00372434) на користь публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 11-А, код 24214088) 30000000,00 грн. (тридцять мільйонів грн. 00 коп.) заборгованості за кредитом, 6124199,98 грн. (шість мільйонів сто двадцять чотири тисячі сто девяносто дев'ять грн. 98 коп.) заборгованості за процентами, 874935,81 грн. (вісімсот сімдесят чотири тисячі девятсот тридцять п'ять грн. 81 коп.) пені за несвоєчасну сплату процентів, 1282191,78 грн. (один мільйон двісті вісімдесят дві тисячі сто девяносто одна грн. 78 коп.) пені за несвоєчасне повернення кредиту та 64109,59 грн. (шістдесят чотири тисячі сто дев'ять грн. 59 коп.) три проценти річних.
2.Стягнути з публічного акціонерного товариства Рокитнянський цукровий завод (09600, Київська обл., Рокитнянський район, смт Рокитне, вул. Ентузіастів, буд. 6, код 00372434) в доход Державного бюджету України 73080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят грн. 00 коп.) судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.О. Рябцева
Рішення підписано 07.09.2015 р.
Судове рішення № 49818079, Господарський суд Київської області було прийнято 01.09.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 911/2470/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: