Рішення № 49817425, 27.08.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2015Справа №910/2838/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"

До Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна"

про відшкодування шкоди порядку регресу

Суддя Полякова К.В.

Представники сторін:

від позивача: Усенко А.М. (дов.№1 від 05.01.2015)

від відповідача: Кравченко Р.Ю. (дов.№10 від 02.01.2015)

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" про відшкодування шкоди порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв"язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 27.02.2014 порушено провадження у справі №910/2838/14 та призначено її до розгляду на 18.03.2014 року.

У судовому засіданні представником відповідача надано відзив на позовну заяву та документи у підтвердження викладених у ньому обставин.

За наслідками судовому засіданні 18.03.2014 судом винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 08.04.2014 у зв'язку із нез'явленням позивача до судового засідання.

08.04.2014 розгляд справи відкладений на 17.04.2014, про що судом винесено відповідну ухвалу.

За результатами розгляду справи 17.04.2014, судом призначена судова автотоварознавча експертиза, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (ухвала суду від 17.04.14 наявна у матеріалах справи).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2014 зупинено провадження у справі №910/2838/14 до повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва з висновком судової експертизи.

Відділом діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва отримано від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України матеріали справи №910/2838/14 без висновку через неможливість проведення такої експертизи, зокрема, через відсутність оплати.

Ухвалою суду від 21.08.2015 провадження у справі №910/2838/14 поновлено та призначено її розгляд на 27.08.2015 року.

У судовому засіданні 27.08.2015 представник позивача надав усні пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на обставини аналогічні тим, що викладені у відзиві на позов.

На запитання суду щодо наявності додаткових обставин, що мають значення для справи представники позивача та відповідача повідомили, що ними подані всі докази, які мають значення для вирішення справи по суті, судом досліджені всі обставини справи і на підставі зібраних доказів можливо прийняти рішення у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

22.11.2012 між Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія «Країна» (страховик) та Кундля Василем Петровичем (страхувальник) укладено договір №09/571/2.1.5.1. добровільного страхування наземного транспортного засобу, за яким предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки "Богдан 21104-84", державний номер АС0622ВС.

Відповідно до довідки №9232707 про дорожньо-транспортну пригоду, 17.07.2013 по вул.Боженко у м.Луцьку Волинської області, відбулась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) між транспортним засобом марки "Богдан 21104-84", державний номер АС0622ВС, під керуванням Кундля В.П. та транспортним засобом марки "Opel", державний номер АС7396АТ, під керуванням Кіпря С.Ю.

Дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Кіпря С.Ю. Правил дорожнього руху України, якого постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.08.2013 у справі №161/13344/13-п визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Як вбачається із матеріалів справи, 18.07.2013 страхувальник звернувся до позивача із повідомленням про настання страхового випадку та 29.08.2013 із заявою на виплату страхового відшкодування за договором №09/571/2.1.5.1. від 22.11.2012, у якій просив виплату страхового відшкодування здійснити на рахунок СТО.

За умовами п.18.1.1.частини 2 Договору, за рахунок страхового відшкодування при настанні страхового випадку відшкодовуються тільки реальні збитки у вигляді витрат на проведення відновлювального ремонту ТЗ в межах страхової суми, розрахованих відповідно до чинного законодавства України та цього Договору; вартості ТЗ в межах страхової суми (у разі знищення ТЗ або незаконного заволодіння ним).

Відповідно до п.7.1.частини1 та п.18.10.частини 2 Договору, визначення розміру страхового відшкодування здійснюється страховиком на підставі експертної оцінки.

Вартість матеріального збитку, спричиненого власнику ТЗ марки "Богдан 21104-84", державний номер АС0622ВС, визначена позивачем на підставі Актуалізованого звіту №KRA-130801-03170 від 02.10.2013, проведеного ТОВ «Декра Експерт», у розмірі 23744,79 грн. із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

Розмір страхового відшкодування визначений позивачем на підставі рахунку-фактури №ЛЦ-0003043 від 06.09.2013, виставленого ТОВ «Богдан-Авто Луцьк», та зазначений у страховому акті №09/29050/2.1.5.1 від 28.10.2013 у розмірі 24503,44 грн. разом із послугами евакуатора у розмірі 400,00 грн., відповідно до рахунку-фактури №МЮ-0000024 від 18.07.2013 року.

Позивач, на виконання умов договору №09/571/2.1.5.1. від 22.11.2012 та відповідно до заяви страхувальника, виплатив суму страхового відшкодування у розмірі 24503,44 грн. на рахунок ТОВ «Богдан-Авто Луцьк», що підтверджується платіжним дорученням №2418 від 29.10.2013 року.

Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність водія Кіпря С.Ю., який керував транспортним засобом марки "Opel", державний номер АС7396АТ, на момент скоєння ДТП застрахована Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна» (відповідач у справі) за полісом №АЕ/1115897, копія якого наявна у матеріалах справи.

Отже, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому позивач звернувся до відповідача із претензією вих.№7446 від 16.11.2013 на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу у розмірі 24503,44 грн.

Відповідач виплатив дану суму частково, а саме перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 16861,08 грн., що підтверджується випискою ПАТ КБ «Правекс-Банк» за особовим рахунком позивача станом на 10.12.2013 року.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зауважує на власному розрахунку розміру страхового відшкодування, визначеного на підставі Звіту №107778 від 19.11.2013, складеного аварійним комісаром Гайовим О.А. на замовлення відповідача, за яким сума матеріальної збитку складає 17371,08 грн. Виходячи із даної суми та за вирахуванням встановленої полісом №АЕ/1115897 510,00 грн. франшизи, відповідач сплатив 10.12.2013 позивачу 16861,08 грн. суми страхового відшкодування, а тому вважає позовні вимоги необґрунтованими.

З метою визначення вартості матеріального збитку спричиненого власнику ТЗ марки "Богдан 21104-84", державний номер АС0622ВС, судом призначалась у справі судова автотоварознавча експертиза.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільним кодексом України встановлено, що цивільно-правова відповідальність виникає лише за наявності вини особи. Цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішенням суду (п. 5 ст. 11 ЦК України).

Наявною у матеріалах справи постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.08.2013 у справі №161/13344/13-п встановлено вину Кіпря С.Ю. у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди під час керування транспортним засобом марки "Opel", державний номер АС7396АТ.

На момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність Кіпря С.Ю., який керував транспортним засобом марки "Opel", державний номер АС7396АТ, застрахована Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна» (відповідач у справі) за полісом №АЕ/1115897, копія якого наявна у матеріалах справи.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач - Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна» є відповідальною особою за завдані збитки власнику транспортного засобу марки "Богдан 21104-84", державний номер АС0622ВС.

Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія «Країна» - як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором №09/571/2.1.5.1. від 22.11.2012 добровільного страхування наземних транспортних засобів, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Кіпря С.Ю., як до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.

Положеннями статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов"язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Наведеною статтею також визначено, що при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

При цьому, страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Також зазначена стаття визначає, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

Виходячи з вимог ч.ч. 2, 3 ст. 22, ст.1166 та ч.2 ст.1192 ЦК України, розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.

Позивач, у відповідності до чинного законодавства, умов Договору №09/571/2.1.5.1. від 22.11.2012 та заяви страхувальника, виплатив суму страхового відшкодування у розмірі 24503,44 грн. на рахунок ТОВ «Богдан-Авто Луцьк», що підтверджується платіжним дорученням №2418 від 29.10.2013 року.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач сплатив 10.12.2013 на користь позивача 16861,08 грн. страхового відшкодування, виходячи із визначеної Звітом №107778 від 19.11.2013, вартості матеріального збитку пошкодженого ТЗ марки "Богдан 21104-84", державний номер АС0622ВС, складеного на замовлення відповідача аварійним комісаром Гайовим О.А.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач просить достягнути з відповідача невідшкодовану суму страхового відшкодування у розмірі 7132,36 грн.

Так, з метою повного та всебічного розгляду справи та визначення вартості матеріального збитку спричиненого власнику ТЗ марки "Богдан 21104-84", державний номер АС0622ВС, судом призначалась у справі судова автотоварознавча експертиза, проведення якої не відбулось внаслідок несплати позивачем рахунку на її проведення та у подальшому під час судового засідання 27.08.2015 усної відмови представника відповідача щодо понесення цих витрат у разі призначення цієї експертизи.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зауважити, що підтвердженням фактично здійснених витрат по виплаті страхового відшкодування страховиком є виставлені ТОВ «Богдан-Авто Луцьк» рахунок щодо ремонту пошкодженого ТЗ, а також платіжне доручення щодо перерахування грошових коштів (суми страхового відшкодування) на рахунок даної СТО.

У постановах Верховного Суду України від 12.03.2012 у справі №3-12гс12 та від 07.11.2011 у справі № 3-118гс11 зазначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право регресу, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого Господарського суду України від 12.11.2013 у справі №905/4194/13, у якій зауважено, що достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП, є платіжні доручення та рахунки на сплату послуг з ремонту пошкодженого ТЗ, а звіт про оцінку ТЗ є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення ТЗ. Реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення.

Окрім того, у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 №3-50гс15 зауважено, що Законами України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

Отже, позивач має право на відшкодування фактично понесених ним витрат по виплаті страхового відшкодування, які є документально підтвердженими та обґрунтованими, а тому заявлена до стягнення частина невідшкодованої відповідачем суми страхового відшкодування підлягає стягненню з останнього у повному обсязі.

З огляду на викладене, суд відхиляє викладені у відзиві на позов посилання відповідача щодо визначення суми страхового відшкодування на підставі звіту №107778 від 19.11.2013 про оцінку ТЗ марки "Богдан 21104-84", державний номер АС0622ВС.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач також посилається на відсутність підстав для відшкодування витрат на проведення авто товарознавчого дослідження у розмірі 400,00 грн.

Проте, суд вважає за необхідне зауважити, що у межах даних позовних вимог заявлена вимога про стягнення грошових коштів у розмірі 400,00 грн. за послуги евакуатора, відповідно до рахунку-фактури №МЮ-0000024 від 18.07.2013, які враховуючи приписи ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підлягають відшкодуванню.

Відповідно до приписів статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом №АЕ/1115897, виданим Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна», передбачено франшизу у розмірі 510,00 грн., відповідно до інформації МТСБУ, яка вирахувана позивачем із заявленої до стягнення у межах даного позову суми страхового відшкодування.

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" про відшкодування шкоди порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" (01054, місто Київ, вулиця Воровського, 33; ідентифікаційний код 16285602) на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (04176, місто Київ, вулиця Електриків, 29А; ідентифікаційний код 20842474) 7132 (сім тисяч сто тридцять дві) гривні 36 копійок сплаченого страхового відшкодування та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок витрат зі сплати судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 27.08.2015 року.

Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 01.09.2015 року

Суддя К.В. Полякова