Рішення № 49815730, 07.09.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 вересня 2015 р. Справа № 903/845/15

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гербор-холдінг"

про стягнення 18 805 898,13 гн. заборгованості із виплати частки в сатутному капіталі

Суддя: Дем'як В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2І, ОСОБА_3 ( довіреності у справі)

від відповідача: ОСОБА_4 ( довіреність у справі)

Суть спору:

позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдіг» та просить стягнути на його користь 11 073 723,28 грн. - вартості частини майна Відповідача, з урахуванням його дійсної (ринкової) вартості, пропорційно частці у статутному капіталі у розмірі 16,66%, у зв'язку з його виходом із складу учасників товариства, 2 166 241,49 грн. - частини прибутку, з урахуванням утриманого податку з доходів фізичних осіб, одержаного Відповідачем у 2013 році, 247 058,28 грн. - 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті вартості частини майна Відповідача, 5 318 875,08 грн. - збитків від інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по вартості частини майна Відповідача, а всього 18 805 898,13 грн.

В підтвердження позовних вимог посилається на те, що він як учасник ТОВ «Гербор-холдінг» вклав до статутного капіталу 49 980,00 грн., що становило 16,66% .

25 грудня 2013 року він звернувся до загальних зборів товариства із заявою про вихід зі складу учасників Відповідача. В даній заяві зазначив, що всі майнові права та належну частку у статутному капіталі у розмірі 16,66%, відступає на користь Відповідача. У зв'язку з чим, відповідно до ст.54 Закону України «Про господарські товариства», просив виплатити у грошовій формі частину майна Відповідача, пропорційну належній йому частці у статутному капіталі товариства, а також частину прибутку Відповідача за період з 01.01.2013 року по 25.12.2013 року.

Як доводить позивач, рішенням загальних зборів товариства від 21.03.2015р. його було виключено із числа учасників та вирішено виплатити грошову суму у розмірі 19 421 728,00 грн., яка складає частину у грошовій формі чистих активів товариства від 122 577 000 грн., пропорційно належній йому частці у статутному капіталі на момент виходу зі складу учасників даного товариства, крім того збори вирішили нарахувати та виплатити учасникам товариства дивіденди у розмірі 6 000 000 грн. в тому числі і йому у розмірі 999 600 грн. Дане рішення загальних зборів учасників Відповідача було оформлено протоколом №1 від 21 .03.2014 року.

В період з травня 2014 року по квітень 2015 року Відповідач здійснив зазначені нарахування.

Однак, позивач не погоджується із визначеним та виплаченим розміром частини майна Відповідача, пропорційно його частці у статутному капіталі даного товариства, оскільки вважає, що розрахунок його частки слід було здійснювати виходячи не з балансової вартості майна товариства, а ринкової.

При цьому посилається на:

- ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» відповідно до якої, при виході учасника товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі товариства. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства, в строк до 12 місяців з дня виходу.

- п.3.5 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28.12.2007р. №04-5/14 відповідно до змісту якого вартість майна та розмір частини прибутку товариства, належні до виплати учаснику, який виходить, повинні обчислюватись на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства (25.12.2013р.)

Позивач доводить, що загальними зборами учасників Відповідача при визначені вартості частини майна, що підлягає виплаті йому у зв'язку з виходом зі складу учасників товариства, за основу було взято показники балансу Відповідача на 31.12.2013 рік (тобто на час подання заяви про вихід зі складу учасників Відповідача), а саме показники рядку 1495 розділу «Власний капітал» в сумі 122 577 000,00 грн. (різницю між балансовою вартістю активів Відповідача у розмірі 244 533 000,00 грн. та зобов'язань у розмірі 121 956 000,00 грн.). Із суми 122 577 000,00 грн. було вирахувано суму нарахування дивідендів у розмірі 6 000 000,00 грн. та визначено, що частина майна Відповідача пропорційна частці 16,66% у статутному капіталі даного товариства складає 19 421 728,00 грн.

Проте, вважає. що на час його виходу, балансова вартість активів Відповідача, показники якої враховувались загальними зборами учасників товариства при визначенні вартості частини майна, що підлягає виплаті, суттєво відрізнялись від дійсної (ринкової) вартості активів Відповідача.

Так, загальна балансова вартість основних засобів товариства (рядок 1010 балансу Відповідача на 31.12.2013 року) складає 53 980 000,00 грн., з яких за його даними:

- балансова вартість адміністративних, складських та інших приміщень відповідача складала 16 112 529,00 грн.;

- балансова вартість земельних ділянок - 894 511,82 грн.;

- балансова вартість транспортних засобів Відповідача складала 15 820 381,00 грн.;

- балансова вартість обладнання, верстатів та деякого іншого майна складала 53 213 438,00 грн.

З метою визначення дійсної (ринкової) вартості земельних ділянок, які належать Відповідачу, позивач звернувся до суб'єкта оціночної діяльності - ПП «СВ Девелопмент».

З метою визначення дійсної (ринкової) вартості адміністративних, складських та інших приміщень, транспортних засобів, обладнання, верстатів та деякого іншого майна Відповідача, позивач звернувся до суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «Міжрегіональна агенція незалежної оцінки».

Звітом про експертну грошову оцінку земельних ділянок, складеним ПП «СВ Девелопмент», було визначено, що станом на 25 грудня 2013 року дійсна (ринкова) вартість земельних ділянок, що належать Відповідачу, складає 11 989 260,00 грн.

Звітом про експертну грошову оцінку нерухомого майна, складеним ТОВ Міжрегіональна агенція незалежної оцінки», було визначено, що станом на 25 грудня 2013 року дійсна (ринкова) вартість адміністративних, складських та інших приміщень Відповідача складає 55 159 118,00 грн.

Звітом про експертну грошову оцінку транспортних засобів, складеним ТОВ Міжрегіональна агенція незалежної оцінки», було визначено, що станом на 25 грудня 2013 року дійсна (ринкова) вартість транспортних засобів, що належать Відповідачу, складає 18215 826,00 грн.

Звітом про експертну грошову оцінку обладнання, верстатів та деякого іншого майна, складеним ТОВ «Міжрегіональна агенція незалежної оцінки», було визначено, що станом на 25 грудня 2013 року дійсна (ринкова) вартість обладнання, верстатів та деякого іншого майна Відповідача (179 одиниць) складає 61 145 645,00 грн.

Отже, позивач доводить, що різниця між балансовою та дійсною (ринковою) вартістю земельних ділянок Відповідача станом на 25 грудня 2013 року складала 11 094 748,18 грн.; різниця між балансовою та дійсною (ринковою) вартістю адміністративних, складських та інших приміщень Відповідача станом на 25 грудня 2013 року складала 39 046 526,00 грн.; різниця між балансовою та дійсною (ринковою) вартістю транспортних засобів Відповідача станом на 25 грудня 2013 року складала 2 395 445,00 грн.; різниця між балансовою та дійсною (ринковою) вартістю обладнання, верстатів та деякого іншого майна Відповідача станом на 25 грудня 2013 року складала 7 932 207,00 грн.

Таким чином, загальна різниця між балансовою вартістю основних засобів Відповідача та їх дійсною (ринковою) вартістю складає 60 468 926,10 грн.

Позивач цитує п.3.7 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28.12.2007р. №04-5/14 яким передбачено, що майно товариства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів товариства та джерел їх формування. Тому, в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, має братись балансова вартість майна товариства. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 35. 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200. 210, 230, 240, 250. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610. Будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з них розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства. Положеннями стандартами) бухгалтерського обліку передбачено можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові і поточні біологічні активи. Враховуючи наведене, господарським судом може бути задоволено клопотання учасника, який вийшов з товариства з обмеженою відповідальністю, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних біологічних активів для обчислення вартості частини майна, належної до слати такому учаснику.

Отже, відповідно до положень вищезазначених норм законодавства та рекомендацій Президії Вищого господарського суду України, враховуючи те, що балансова вартість активів Відповідача суттєво відрізняється від їх дійсної (ринкової) вартості, позивач вимагає від Відповідача здійснення розрахунків у зв'язку з виходом зі складу учасників Відповідача виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна Відповідача.

При цьому посилається на аналогічну правову позицію викладену у постановах Вищого господарського суду України від 16.10.2012р. по справі №16-15/76-08-1663; від 10.06.2010р. по справі №7/275/09; від 11.11.2010р. по справі №2-23/5630-2009.

ОСОБА_1 вважає, що вартість частини майна Відповідача, що підлягає виплаті йому у зв'язку з виходом зі складу учасників даного товариства, має розраховуватись наступним чином:

244 533 000,00 грн. (балансова вартість активів) + 60 468 926,10 грн. (різниця між балансовою та дійсною (ринковою) вартістю основних засобів) - 121 956 000,00 грн. «зобов'язання товариства) = 183 045 926,10 грн. (вартість майна Відповідача з урахуванням дійсної (ринкової) вартості основних засобів).

183 045 926,10 грн. х 16,66% (розмір моєї частки у статутному капіталі Відповідача) = 30 495 451,28 грн. (вартість частини майна товариства, пропорційно моїй частці, з урахуванням його ринкової вартості).

Оскільки йому вже виплачена його частка виходячи із балансової вартості майна товариства у сумі 19 421 728,00 грн., то просить суд стягнути з товариства різницю вартості частини майна у розмірі 11 073 723,28 грн.

Крім того, останній не погоджується із розміром нарахованих та виплачених Відповідачем дивідендів (прибутку Відповідача) за 2013 рік в сумі 999 600,00 грн. (з урахуванням утримання ПДФО 949 620,00 грн.).

Відповідно до звіту про фінансові результати за 2013 рік чистий фінансовий результат прибуток) Відповідача за звітній період складає 19 687 000,00 грн. (код рядка 2350).

Таким чином, частина прибутку Відповідача, пропорційна моїй частці у розмірі 16,66%, що підлягає виплаті у зв'язку з виходом зі складу учасників Відповідача, складає 3 279 854,20 грн. (з урахуванням утримання ПДФО 5% - 3 115 861,49 грн.).

Однак йому було виплачено лише 999 600,00 грн. (з урахуванням утримання ПДФО 949 620,00 грн.). Тому, вважає, що йому належить доплатити різницю у розмірі 2 280 254,20 грн. (з урахуванням утримання ПДФО 2 166 241,49 грн.).

12.06.2015р. позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій я просив протягом одного місяця доплатити :

-11 073 723,28 грн. - вартість частини майна Відповідача, з урахуванням його дійсної (ринкової) вартості, пропорційно частці 16,66% у статутному капіталі даного товариства;

-2 280 254,20 грн. (з урахуванням утримання ПДФО 2 166 241,49 грн.) - частину прибутку, пропорційно частці 16,66% у статутному капіталі, одержану Відповідачем у 2013 році.

Між тим, відповідач у листі відповіді №182 від 30.06.2015р. зазначив, що виконав зобовязання із виплати частки та дивідендів у повному обсязі і відмовив у доплаті вартості частини майна товариства та частини прибутку .

Оскільки повний розрахунок по оплаті вартості частини майна у зв'язку з виходом зі складу учасників, Відповідач зобов'язаний був здійснити в строк до 25.12.2014 року, однак його не здійснив, позивач відповідно до ст. 625 ЦК нарахував 3% річних, сума яких складає 247 058,28 грн. та збитки від інфляції, які складають 5 318 875,08 грн.

Представники позивача у судовому засіданні предявлені вимоги підтримали в повному обсязі, уточнили, що індекс інфляції та 3 % річних за несвоєчасну виплату частки включають також прострочення з виплати здійсненої по балансовій вартості.

Відповідач у поданому на адресу суду відзиву та представник у судовому засіданні проти позову заперечує, вважає, що розрахунки з учасником товариства - позивачем по справі здійснені правомірно відповідно до вимог Закону України «Про господарські товариства» та Статуту ТзОВ «Гербор-холдінг» посилаючись на таке:

- сума дивідендів, яка підлягала виплаті кожному з учасників товариства за період у якому вийшов позивач з числа учасників товариства визначена та затверджена на зборах засновників, оформлених протоколом №1 від 21.03.2014р. відповідно до п.4.7. Статуту, де визначено, що прибуток товариства, вирахуваний відповідно до діючого законодавства, залишається у повному розпорядженні товариства. Доходи від діяльності товариства розподіляються між учасниками, пропорційно їх часткам у статутному фонді товариства в порядку і на умовах, передбачених рішенням зборів;

- станом на 31.12.2013р., тобто на момент виходу позивача зі складу учасників товариства, чисті активи ТОВ «Гербор-холдінг» відповідно до балансу ( рядок 1495) становили 122 577 000грн. і загальна вартість майна визначалась на рівні активів підприємства за вирахуванням його зобовязань, тобто відповідає поняттю власного капіталу підприємства згідно з його балансом. Згідно розрахунку та на підставі рішення зборів засновників частка позивача у грошовому виразі становила 19 421 728 грн. та 999 600 грн. дивідендів, які позивачу повністю виплачені;

- правомірність здійснення розрахунку частки учаснику товариства при його виході виходячи із балансової вартості статутного капіталу відповідач підтверджує судовою практикою по справі 911/847/15, справі № 910/22082/13, справі № 924/980/14, Постановою ВСУ у справі № 3-131 тс 11 від 12.12.2011 року, Постановою ВСУ у справі № 3-182тс14 від 18.11.2014 року.

Здійснення позивачем експертного дослідження спростовує наступними обставинами: ОСОБА_1 неправомірно було здобуто копії документів, які підтверджують право власності на майно Товариства. Оскільки, до 25.12.2013 року жодні копії правовстановлюючих документів йому не надавалися. Як учаснику Товариства ОСОБА_1 було надано фінансову звітність Товариства: звіт про фінансові результати за перше півріччя 2013 року.

21.03.2014 року ОСОБА_1 звернувся із заявою надати йому перелік всього нерухомого майна, транспортних засобів та інших активів, які обліковуються на балансі та належать ТОВ «Гербор-холдінг».

Однак, з моменту написання заяви про вихід, а саме 25.12.2013 року, учасник ОСОБА_1 втратив права, якими згідно Статуту наділені учасники Товариства. Оскільки, подання заяви про вихід є односторонньою дією, спрямованою на припинення корпоративних відносин, такий правочин є дійсним з моменту його вчинення. У звязку з цим ОСОБА_1 не було надано жодних копій правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на будь - яке майно ТОВ «Гербор-холдінг».

Щодо звітів про оцінку майна Товариства, наданих як доказ ОСОБА_1П, вважає їх такими, які складені з порушенням норм чинного законодавства, оскільки дані звіти виконані на підставі наявних документів та усної інформації Замовника (ОСОБА_1П.).

Відносно обєктів нерухомого майна у звіті зазначається, що експерт особисто не проводив огляд обєкту, так як Замовник не надав доступу до обєкту. Технічний стан та внутрішнє оздоблення прийняті Виконавцем зі слів Замовника оцінки, тому не засвідчується факт вірогідності.

Відносно колісних транспортних засобів існує ряд факторів, які впливають на недостовірність даного звіту. Як зазначають особи, які складали звіт та проводили оцінку - ними був здійснений огляд даних ТЗ, в процесі оцінки проводилася безпосередня інспекція обєкту та його обстеження. Однак, дані транспортні засоби не оглядалися експертами, це підтверджується довідкою ТОВ «Гербор-холдінг». Також зазначає, що 13 одиниць техніки згідно нарядів були передані військовому комісару Володимир - Волинського ОРВК, також наявні автомобілі, що продані Товариством чи здані в оренду, що унеможивило їх будь-який огляд. Також на сьогодні є техніка, яка була знищена в районі проведення АТО.

Відносно звіту про оцінку обладнання експерт стверджує, що обладнання ТОВ «Гербор-холдінг» перебуває в робочому стані та ним проводилося його безпосереднє обстеження. Відповідно до довідки ТОВ «Гербор-холдінг» ТОВ «Міжрегіональна агенція незалежних оцінок» не проводила жодного огляду та обстеження будь-якого майна Товариства.

Виходячи з звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок ТОВ «Гербор-холдінг», виконаного ПП «СВ Девелопмент», у п.6 даного звіту зазначено, що строком використання дійсного звіту є термін у 6 місяців з дати оцінки в п.1.1. «Резюме», де датою оцінки є 25 грудня 2013 року, отже, термін використання даного звіту сплинув 25 червня 2014 року, що унеможливлює використання даної оцінки як доказ у справі;

- доводить, що здійснений позивачем розрахунок вартості його частки у майні товариства, виходячи із ринкової вартості належного підприємству майна, не ґрунтується на законі, а також, Статутом ТОВ "Гербор-холдінг" не' конкретизований порядок та спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, якого виключено з Товариства.

Враховуючи зазначені обставини просить у позові відмовити повністю.

В судовому засіданні представники позивача заявили клопотання про витребування доказів, а саме повний перелік основних засобів Відповідача, які є складовою частиною активів Відповідача, які обліковуються на балансі Відповідача, станом на 25.12.2013р. із зазначенням:

- для земельних ділянок - адреси, площі, кадастрового номеру, цільового призначення та балансової вартості земельної ділянки;

- для будівель, споруд та іншого нерухомого майна - адреси, площі та балансової вартості кожного об'єкта;

- для транспортних засобів - марки (моделі), державного номера, року випуску та балансової вартості кожного транспортного засобу;

- для обладнання, верстатів та інших основних засобів - детальної назви та балансової вартості кожного основного засобу.

- витребувати у Відповідача копії правоустановчих документів на земельні ділянки, будівлі та інше нерухоме майно, а також транспорті засоби, які належали Відповідачу та обліковувались на його балансі станом на 25.12.2013р.

- витребувати у Відповідача інформацію та документи, які свідчать про проведення переоцінки основних засобів Відповідача, зокрема, земельних ділянок та іншого нерухомого майна, із зазначенням дати проведення останньої переоцінки даних об'єктів.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні заявив усне клопотання та просив оголосити перерву для підготовки його подання у письмовому вигляді про призначення у справі судової експертизи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 був учасником та володів часткою у статутному капіталі відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-холдінг» у розмірі 49 980грн., що становить 16,66 % статутного фонду.

Дана обставина підтверджується копією Статуту ТзОВ «Гербор-холдінг» в редакції від 25.01.2012р. ( а.с.26, т.1).

25.12.2013р. ОСОБА_1 подав до товариства нотаріально засвідчену заяву про вихід зі складу учасників ( а.с.35, т.1).

21.03.2014 р. на зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю прийнято рішення:

- виплатити дивіденди з прибутку підприємства в розмірі 6 000 000, 00 грн. (шість мільйонів гривень 00 копійок) і розподілити його між учасниками пропорційно їх часткам у статутному фонді, а саме ОСОБА_1 16,66%- 999 600,00 грн.

- виключити зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-холдинг» ОСОБА_1 на підставі поданої ним заяви про вихід від 25 12.2013 року з прийняттям його частки в розмірі 16,66% самим ТОВ «Гербор-холдінг». Подальша доля частки буде вирішуватися зборами учасників Товариства, згідно чинного законодавства України на протязі календарного року.

- грошову суму 19 421 728 грн., яка складає частку ОСОБА_1 у грошовій формі чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-холдінг», пропорційну належній йому частці у статутному капіталі (фонді) товариства на момент виходу з учасників Товариства виплатити ОСОБА_1 на протязі року, згідно Статуту товариства,

- встановити кінцевою датою виплати вартості частки ОСОБА_1 у грошовій формі частини майна товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-холдінг», пропорційну належній йому частці у статутному капіталі товариства на момент виходу з учасників Товариства - « 25» грудня 2014 року.

Як встановлено, рішення загальних зборів засновників прийняте у визначений спосіб, з дотриманням процедури та в межах повноважень відповідно до вимог Закону України «Про господарські товариства», Статуту товариства та приписів Цивільного і Господарського кодексів України, якими врегульовано порядок проведення загальних зборів товариства .

На момент розгляду справи дане рішення є чинним та в судовому порядку позивачем на оспорювалось.

Судом досліджено про те, що згідно затвердженого загальними зборами засновників розрахунку, у січні - квітні 2015 року позивачу здійснено виплати грошової частки чистих активів в сумі 19 421 728 грн. та дивідендів в сумі 999 600,00 грн.

Дана обставина підтверджується картками по рахунку 671 та 672 за період з 01.01.2014р. по 28.08.2015р. та копіями платіжних розрахункових документів (оригінали оглянуто в судовому засіданні).

Стаття 54 Закону України "Про господарські товариства" встановлює, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Відповідно до ст.148 Цивільного кодексу України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Статутом товариства не встановлено порядок і спосіб обчислення вартості частини майна товариства, яка підлягає виплаті учаснику при його виході з товариства. Законом це питання також не врегульовано.

Разом з тим, у Статуті ( п.7.6.) визначено, що виключною компетенцією зброрів учасників товариства є розподіл прибутку та виключення учасника з товариства ( а.с.28, т.1).

Як уже зазначено вище, рішення зборів засновників, на яких вирішено про розподіл прибутку та розраховано грошову частку активів учаснику при його виході позивачем не оспорено та є чинним на день розгляду справи, кошти позивачу виплачені повністю.

Між тим, позивач вважає, що розмір дивідендів обраховано невірно, оскільки у звіті про фінансові результати за 2013 рік ( код рядка 2350) зазначено суму прибутку 19 687 000 грн. виходячи із якої слід обраховувати виплату йому дивідендів та грошову частку чистих активів слід обраховувати виходячи не з балансової вартості, як це зробило товариства, а з ринкової. За таких обставин йому належить доплатити дивіденди в сумі 2 166 241,49 грн. та 11 073 723,28 грн. вартості частини майна. При цьому в обґрунтування матеріально-правової вимоги ним процитовано п.3.7 рекомендацій Вищого господарського суду України від 28.12.2007 №04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин", за яким будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства та на підтвердження розміру ринкової вартості подано експертні звіти про оцінку майна .

Водночас, пунктом 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" розяснено, що при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

З урахуванням ст.8 ЦК України слід звернути увагу на ст.149 ЦК України, за якою частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату предявлення вимог кредиторами. Про вартість частини майна, пропорційну частці учасника товариства, йдеться і в ст.148 ЦК, і в ст.149 ЦК, які підлягають виплаті відповідно учаснику чи кредитору. В цих нормах йдеться про одну і ту ж вартість частини майна товариства, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, при різних її одержувачах.

Подібними є відносини, врегульовані ст.71 Закону України "Про господарські товариства" щодо виходу учасника з повного товариства. Відповідно до ч.3 ст.71 Закону якщо при виході учасника з повного товариства це товариство зберігається, то учаснику виплачується вартість його внеску відповідно до балансу, складеного на день виходу.

Застосування різних підходів до визначення вартості частини майна товариства, оскільки в даному випадку це питання не врегульовано статутом і законом, буде суперечити загальним принципам господарювання в Україні, зокрема, рівному захисту державою усіх субєктів господарювання за ст.6 Господарського кодексу України.

Крім того, здійснення виплати учасникам вартості частини майна за розрахунком ринкової вартості майна на дату виходу поставить інших численних учасників товариства, які залишаються в товаристві, в нерівне становище з учасниками, які вийшли з нього.

Така правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України по справі № 911/847/15, справі № 910/22082/13, справі № 924/980/14, постанові ВСУ у справі № 3-131 тс 11 від 12.12.2011 року, Постановою ВСУ у справі № 3-182тс14 від 18.11.2014 року, постанові ВГСУ №12/13-К від 09.04.2013р., 917/1816/13 від 26.03.2015р.,

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що суперечностей в частині визначення балансової вартості активів у сторін не має.

Станом на 31.12.2013 року, тобто на момент виходу Позивача із складу учасників товариства, чисті активи ТОВ «Гербор-холдінг» відповідно до балансу товариства (рядок 1495 балансу) становили 122 577 000,00 грн

Відповідно із ст. 66 ГК України, ст.ст. 115,148, 190 ІІК України та п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.08р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", загальна вартість майна товариства визначається на рівні активів підприємства за вирахуванням його зобов'язань, тобто відповідає поняттю власного капіталу підприємства згідно з його балансом.

Згідно абзацу № 1, 2, 3 п. 3.7. Рекомендацій Президії Вищого Господарського суду України від 28.12.2007 р. №04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» відповідно до статей 54 і 64 Закону учасник товариства з обмеженої або додаткової відповідальності, що виходить або був виключений з товариства, має право на одержання вартості частини майна товариства пропорційно розміру його частки у статутному капіталі товариства. У вирішенні спорів щодо розрахунків з учасником, що вийшов (був виключений) з товариства, господарським судам необхідно враховувати таке. Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності, (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства. Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства. Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610».

Такі рекомендації відповідають визначенню чистих активів наведеного у Методичних рекомендаціях щодо визначення вартості чистих активів акціонерних товариств, схваленими рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 листопада 2004 р. № 485.

Так, відповідно до п. 1, 2, 3 останніх під вартістю чистих активів акціонерного товариства розуміється величина, яка визначається шляхом вирахування із суми активів, прийнятих до розрахунку, суми його зобов'язань, прийнятих до розрахунку. Для визначення вартості чистих активів складається розрахунок за даними бухгалтерської звітності відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку N 2 «Баланс», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.03.99 р. N 87 зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.99 р. N 396/3689.

До складу активів, які приймаються до розрахунку, включаються: (а) необоротні активи (код рядка балансу - форма 1, далі - р.): нематеріальні активи (залишкова вартість), незавершене будівництво; основні засоби (залишкова вартість); довгострокові фінансові інвестиції; інші фінансові інвестиції , довгострокова дебіторська заборгованість; інші необоротні активи, включаючи відстрочені податкові активи; (б) Оборотні активи (розділ 2 балансу): запаси; векселі одержані; дебіторська заборгованість; поточні фінансові зобов'язання; грошові кошти; (в) інші оборотні активи - витрати майбутніх періодів. До складу зобов'язань, що приймаються до розрахунку, включаються: (а) довгострокові зобов'язання; (б) поточні зобов'язання, в т. ч. (короткострокові кредити банків; поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями; видані векселі; кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; поточні зобов'язання за розрахунками: з одержаних авансів, з бюджетом з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, із внутрішніх розрахунків; інші поточні зобов'язання); (в) забезпечення наступних виплат і платежів; (г) доходи майбутніх періодів.

Розрахунок частки, яка виплачена учаснику товариства, який вийшов, де відображенні активи, прибуток та все інше з чого підлягає виплата, баланс товариства, завірений контролюючими органами та аналітика відповідних бухгалтерських розрахунків, підтверджують правомірність визнання частки ОСОБА_1

Доводи позивача про те, що товариство повинно було здійснити переоцінку основних засобів ( індексацію) спростовується пунктом 16 Положення бухгалтерського обліку № 7 Основні засоби, затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р., яким визначено, що підприємство може переоцінювати обєкт основних засобів, якщо його залишкова балансова вартість суттєво відрізняється від справедливої на дату балансу. Може, і тільки відносно основних засобів, а не всього майна. Можливість переоцінки визначена також Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку для нематеріальних активів (стандарт № 8, наказ МФУ від 18.10.99 N242) і довгострокових та поточних біологічних активів (стандарт № 2, наказ МФУ від 31.03.99 N87).

Отже, при встановлених обставинах справи підстави для стягнення додаткових сум відсутні.

Доводи позивача, що до неправомірності розподілення прибутку товариства, а відтак і визначення його частки дивідендів не можуть бути взяті до уваги суду виходячи з такого.

Виключно до компетенції загальних зборів належить розподіл прибутку товариства від діяльності за звітний рік ( п.7.6. Статуту товариства), господарському суду не надано право підміняти вищий орган управління товариства і втручатися у його господарську діяльність.

Правом оспорити рішення загальних зборів від 21.03.2014р. в частині розподілу прибутку товариства позивач як учасник товариства не скористався.

Заявлені представниками позивача клопотання про витребування доказів та проведення експертизи відхилені , як необґрунтовані та не доведені про те, які саме обставини зазначені документи можуть підтвердити або спростувати та можуть вплинути на оцінку доказів уже наявних у матеріалах справи .

При цьому як зазначено у п.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , господарський суд витребовує за клопотанням сторони документи у разі, якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми.

Крім того, позиваючись до суду , ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача 3 % річних 247 058,28 грн. та 5 318 875,08 грн. збитків від інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобовязання по оплаті вартості частини майна.

Даючи правову оцінку заявленій вимозі, суд дійшов висновку про її задоволення частково. При цьому виходив із такого.

Відповідно до ч.4 ст.11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, крім неустойки, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Пунктом 7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 №11-06/249 «Про Постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів» від 27.02.2012р. № 01-06/224/2012 визначено, що з моменту повідомлення учасником товариства про вихід із складу його учасників з виплатою належної йому частки вартості майна у товариства виникає обов'язок сплатити вартість цієї частки у строки, визначені ст. 54 Закону України «Про господарські товариства», невиконання якого тягне передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Оскільки грошове зобовязання в сумі 19 421 728 грн. по оплаті ОСОБА_1 частини майна товариства відповідачем виконано 08.04. 2015р. з простроченням строку, встановленого рішенням загальних зборів, а саме після 25.212.2014р. , то за період прострочення ( з 26.12.2015р. по 08.04.2015р.) згідно уточненого розрахунку, здійсненого судом , з відповідача слід стягнути 30 855,53 грн. 3% річних та 425 170 грн. індексу інфляції. В решті заявленої суми слід позивачу відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 8,11,149, 625 Цивільного кодексу України, ст. 139, 190 Господарського кодексу України, ст.54 Закону України "Про господарські товариства" , господарський суд,-

вирішив:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гербор-холдінг" ( м.Володимир-Волинський, вул.Луцька,211 А, код ЄДРПОУ 30088756) 30 855,53 грн. - 3 % річних, 425 70 грн. - індексу інфляції, а всього 456 025,53 грн. заборгованості та 6 840,38 грн. в повернення витрат по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( 44702, м.Володимир-Волинський, вул.Н.Курченко,4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

3.В решті позову відмовити.

Повний текст рішення складено

07.09.2015

СуддяВ. М. Дем`як