Ухвала суду № 49812167, 07.09.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 вересня 2015 року Справа № 910/26648/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівЄвсікова О.О. Кролевець О.А., Попікової О.В.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Екорадіоконтроль"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 14.05.2015р.у справі№ 910/26648/14 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк "доТовариства з обмеженою відповідальністю "Екорадіоконтроль"простягнення 46 372,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екорадіоконтроль" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2015р. у справі № 910/26648/14. Вказана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України виходячи з наступного.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Проте заявником до касаційної скарги не додано жодних доказів на підтвердження направлення копії скарги іншій стороні у справі та доказів сплати судового збору.

Пунктами 3 та 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі та документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили

Оскаржувану ухвалу Київського апеляційного господарського суду було винесено 14.05.2015р., двадцятиденний строк на оскарження якої закінчився 03.06.2015р. Разом з тим, заявник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою 16.06.2015р., тобто поза межами строку визначеного процесуальним законодавством. При цьому скаржником не було подано клопотання про відновлення процесуального строку, встановленого для подання касаційної скарги.

Пунктом 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Пунктом 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Пунктом 62 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено наступне: за приписом пункту 4 частини першої статті 111 ГПК у касаційній скарзі має бути зазначена суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Недодержання цієї вимоги тягне за собою повернення скарги на підставі пункту 6 частини першої статті 1113 названого Кодексу. Отже, якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

Тобто в касаційній скарзі має чітко викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм з зазначенням конкретних статей та пунктів.

Згідно з положеннями частини другої статті 1115 та частин першої та другої статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судом при розгляді спору не застосований Закон, який підлягає застосуванню, або застосований Закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма Закону.

Проте в касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Екорадіоконтроль" не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм процесуального права судом апеляційної інстанцій, не вказано, які норми були не застосовані, застосовані неправомірно або порушені судом при винесенні ухвали Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2015р..

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Відповідно до частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

На підставі наведеного, керуючись статтею 86, пунктами 3, 4, 5, 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екорадіоконтроль" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2015р. у справі № 910/26648/14 повернути скаржнику.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді: О.А. Кролевець

О.В. Попікова