Вирок № 49804314, 09.02.2011, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 1-39/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2011 р. м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого Сидоренко Р.В.,

при секретарі Харченко Ю.А.,

за участю прокурора Вінніченка О.М.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника підсудного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, що мешкає без реєстрації у м. Охтирка, Сумської обл., по вул. Руднєва, 2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 1) 12.02.2003 р. Охтирським міськрайонним судом за ст. 289 ч. 2 КК України до 3-х років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, 2) 17.01.2005 р. Охтирським міськрайонним судом по ст. 185 ч. 2, 187 ч. 3, 357 ч. 1, 357 ч. 3, до 4 років позбавлення волі; 3) 4.04.2008 р. Охтирським міськрайонним судом по ст. 185 ч. 2 до 2 років 9 місяців позбавлення волі, звільнився 28.09.2010 р. по відбуттю строку покарання, судимості не зняті й не погашені у встановленому законом порядку,

у вчиненні злочинів, передбачених ст. 395, ч. 2 ст. 289 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 маючи не зняті й не погашені судимості за вчинення умисних злочинів на шлях виправлення не став і знову скоїв умисні злочини при наступних обставинах.

Так він 7.10.2010 р., близько 14:00 год. перебуваючи в будинку за місцем реєстрації по пров. Семеренка, 19, у м. Охтирка, Сумської обл., що належить його двоюрідному брату ОСОБА_4, умисно, протиправно, незаконно, всупереч волі власника та користувача заволодів легковим автомобілем НОМЕР_1, вартістю 845 грн., який згідно технічного паспорту належить потерпілому ОСОБА_1, перебував у володінні власника домоволодіння ОСОБА_4 та яким раніше розпоряджався за довіреністю його дідусь ОСОБА_5 Відбуксирувавши даний автомобіль на пункт прийому металобрухту, він здав його як брухт, а отримані кошти витратив на власні потреби. При цьому, ОСОБА_3 усвідомлював що даний автомобіль йому не належить, і він не має права розпоряджатись ним.

Крім того, ОСОБА_3, будучи засудженим 4.04.2008 р. Охтирським міськрайонним судом по ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років 9 місяців позбавлення волі, відбував покарання в Старобабанівській в/к № 92, с. Старі Бабани, Уманського р-ну, Черкаської обл. Під час відбування покарання засудженому ОСОБА_3 постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської обл. було встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік та встановлені наступні обмеження: - заборона виходу з будинку з 22:00 год. до 6:00 год., - заборона виїзду з особистих справ за межі міста, - реєстрація в міліції 4 рази на місяць. Звільнившись 28.09.2010 р. з місця позбавлення волі по відбуттю строку покарання ОСОБА_3 30.09.2010 р. прибув до м. Охтирка та став на облік у ОСОБА_6 УМВС України в Сумській обл.. Цього ж дня відносно нього була заведена адміністративна справа № 44/10. ОСОБА_3 був ознайомлений із порядком та умовами здійснення адміністративного нагляду, дав зобовязання не вчиняти нових злочинів, і правопорушень та був попереджений про наслідки ухилення від адміністративного нагляду. Також ОСОБА_3 був ознайомлений із графіком прибуття на реєстрацію до міськвідділу міліції. Будучи письмово ознайомленим із постановою про встановлення відносно нього адміністративного нагляду та незважаючи на надані правоохоронним органам зобовязання не порушувати його правил, ОСОБА_3 12.10.2010 р., 13.10.2010 р., 14,10.2010 р. при перевірці його за місцем проживання був відсутній, оскільки після вчинення незаконного заволодіння автомобілем ЗАЗ із метою уникнення відповідальності за вчинене протиправне діяння вирішив ухилитися від адміністративного нагляду та покинути межі міста й району. Так він із метою ухилення від адміністративного нагляду 7.10.2010 р. не повідомивши працівників міліції, які здійснюють нагляд та, не отримавши дозволу, самовільно, без поважних причин, покинув місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4. вул. Руднєва, 2, та виїхав до Лебединського р-ну, де передував у свого товариша ОСОБА_7 в с. Кулики. 19.10.2010 р. його було затримано працівниками міліції та доставлено до ОСОБА_6

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину визнав повністю та пояснив, що після відбуття покарання 30.09.2010 р. повернувся до м. Охтирки. Став проживати разом із матірю, бабусею по пров. Руднєва, 2. По прибуттю став на облік у ОСОБА_6 із приводу встановленого відносно нього за місцем відбування покарання постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської обл. адміністративного нагляду строком на 1 рік. Із постановою про встановлення нагляду, визначеними в ній обмеженнями порядком й умовами здійснення адміністративного нагляду ознайомлений під розписку. Зареєстрований він був по пров. Семеренка, 19, у будинку покійного дідуся ОСОБА_5, де на той час також проживали його батьки. Однак дізнався про те, що даний будинок у спадщину перейшов до його дядька, і на даний час перебуває у власності його двоюрідного брата потерпілого по справі ОСОБА_4. Він хотів проживати окремо й, оскільки в тому будинку ніхто не проживає, а він зареєстрований у ньому, то прохав двоюрідного брата, щоб той дозволив йому проживати. Однак він не дозволив йому це робити. Дізнавшись від правоохоронних органів, що має право проживання за місцем реєстрації, він без дозволу брата вирішив вселитись в будинок. Цього ж дня він почав прибирати в будинку, маючи намір постійно проживати в ньому. У дворі будинку знаходився автомобіль НОМЕР_1, який перебував у володінні власника домоволодіння ОСОБА_4 та яким раніше розпоряджався за довіреністю його дідусь ОСОБА_5 Він вирішив розпорядитись даним автомобілем здавши його на металобрухт, оскільки той перебував у неробочому стані, а йому необхідні були гроші на проживання. Не запитавши в будь-кого дозволу, самовільно скориставшись допомогою водія автомобіля „таксі, який викликав по телефону, близько 14:00 год. цього дня відбуксирував автомобіль ЗАЗ до пункту прийому металу та збув його там за 756 грн. Гроші в подальшому витратив на власні потреби. Увечері до нього прийшов дільничний інспектор та повідомив про те, що його брат написав заяву до міліції, і відібрав відповідні пояснення. Зрозумів, що доведеться відповідати за скоєне, і вирішив покинути місто, щоб переховатись від міліції. При цьому усвідомлював, що порушить правила адміністративного нагляду, однак це його не зупинило. Він без будь-якого дозволу з боку правоохоронних органів виїхав до с. Кулики, Лебединського р-ну, до свого знайомого ОСОБА_7. Однак 19.10.2010 р. був затриманий працівниками міліції в м. Лебедин та доставлений до ОСОБА_6 У скоєному щиро кається, прохав суворо не карати та врахувати те, що автомобіль на даний час потерпілому повернутий й у нього залишилась мати із двома сестрами які потребують допомоги.

Оскільки учасники процесу фактичні обставини справи не оспорюють, суд визнав за необхідне провести скорочений порядок дослідження доказів, обмежившись допитом підсудного.

За таких обставин, суд уважає, що винність підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочинів доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за

ст. 395 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду;

ч. 2 ст. 289 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання суд, відповідно до вимог ст. ст. 65-68 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, характер і тяжкість наслідків що настали, дані про особу винного. Зокрема, ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

До обставин, що помякшують покарання ОСОБА_3 суд відносить щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину, тяжких наслідків від вчинення суспільно-небезпечного діяння не настало, відсутність претензій із боку потерпілих, шкода відшкодована в повному обсязі.

Разом із тим до обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_3, суд відносить рецидив злочинів.

Зважаючи на викладене, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання та істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, суд уважає за необхідне застосувати ч. 1 ст. 69 КК України, призначивши ОСОБА_3 за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України покарання нижче від найнижчої межі, установленої в санкції статті за цей злочин у виді позбавлення волі.

Оскільки тяжких наслідків внаслідок вчинення зазначеного протиправного діяння не настало, автомобіль повернуто, суд не вбачає підстав для застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню тримання під вартою.

Долю речових доказів та питання про судові витрати по справі суд уважає за необхідне вирішити у відповідності до вимог ст. 81, 93 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні в скоєнні злочинів, передбачених ст. 395, ч. 2 ст. 289 КК України й призначити йому за цими законами покарання:

-за ст. 395 КК України - у виді 6 місяців арешту;

-за ч. 2 ст. 289 КК України - із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 1 рік 3 (три) місяці без конфіскації майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 3 (три) місяці без конфіскації майна.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати із часу затримання 19 жовтня 2010 року.

Речовий доказ по справі, автомобіль НОМЕР_1, що перебуває на відповідальному зберіганні в ОСОБА_1 згідно розписки про збереження, після вступу вироку в законну силу вважати повернутим власнику.

Судові витрати по справі стягнути з ОСОБА_3 на користь держави:

-за проведення товарознавчої експертизи № 165 від 29.11.2010 р. у сумі 774 гривні

на рахунок Управління Держказначейства України в Сумській області МФО 837013, код 25574892, розрахунковий рахунок 31256272210011, із приміткою „за проведення експертизи для НДКЦ при УМВС України в Сумській області.

Вирок може бути оскарженим до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 15 діб із моменту його проголошення, а для засудженого у цей же строк із часу отримання копії вироку.

Суддя

З оригіналом згідно ОСОБА_8