Ухвала суду № 49803231, 05.12.2013, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження № 22-ц/785/9089/13

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гончаренко В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.12.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі головуючого Гончаренко В.М.

суддів Комаровської Н.В., Калараш А.А.

з участю секретаря Стадніченка А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2012 року за нововиявленими обставинами по справі за позовом ОСОБА_3 В»ячеславовича до ОСОБА_2 про стягнення боргу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_4 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2013 року, -

встановила:

ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про перегляд рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, посилаючись на те, що вищезазначеним рішенням з неї стягнуто на користь позивача ОСОБА_3 591 903,75 грн., позов вона не визнала, так як розписку нею складено іншу /за іншою датою/, ніж та, що являлася предметом огляду у суді першої інстанції.

Раніше вона складала розписку під тиском ОСОБА_3 та розцінює її як примус для співмешкання з ним. Після надання згоди на співмешкання, розписка ОСОБА_3 у її присутності була спалена.

10.01.2013 року вона звернулася до Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області із заявою про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст. 190 КК України.

В межах кримінальної справи 08.07.2013 року проведена експертиза, із висновків якої вбачається, що вирішити питання чи виконаний текст і підпис у борговій розписці від імені ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_6 від 23.10.2008 року, самою ОСОБА_5 або іншою особою, не виявилось можливим, у зв'язку з тим, що ідентифікаційна значимість встановлених співпадаючих та розрізнюючих ознак мала, що не може бути положено в основу категоричного вірогідного висновку.

Тобто, зазначеним висновком експерта встановлено, що розписка від 23.10.2008 року, відповідно до якої за рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 14.11.2012 року стягнуто з неї на користь ОСОБА_6 суму боргу у розмірі 591 903, 75 грн. написана не нею, а невідомою особою.

Вищезазначене вважає істотною обставиною, яка могла суттєво вплинути на результати розгляду справи Суворовським районним судом м. Одеси. Ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення та вплинути на висновки суду.

27.08.2013 року вона звернулася до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, посилаючись на вищезазначені обставини.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 7 жовтня 2013 року заява ОСОБА_2 залишена без задоволення.

29.10.2013 року ОСОБА_2, вважаючи ухвалу такою, що не відповідає вимогам матеріального та процесуального права і суперечить обставинам справи, надала до суду апеляційну скаргу про скасування її, переглянути рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14.11.2012 року та відмовити у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на них, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне її задовольнити частково з наступних підстав.

Частиною 1 статті 361 ЦПК України встановлено, що рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Однією з підстав для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п.п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України).

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. З постанови від ЗО березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 7 цієї постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що наведені заявником обставини не являються нововиявленими обставинами.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується та вважає їх помилковими, виходячи з наступного.

Як на нововиявлені обставини заявниця посилається на висновок експерта від 08.07.2013 року № 138-П Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, відповідно до якого вирішити питання, чи виконаний текст і підпис у борговій розписці від імені ОСОБА_5 на ім»я ОСОБА_7 від 23.10.2008 року самою ОСОБА_5 або іншою особою не виявилось можливим.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає їх такими, що заслуговують на увагу.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу у розмірі 399 650 грн., посилаючись на те, що між ними 23.10.2008 року укладено договір позики, за умовами якого відповідач отримав від позивача 50 000 доларів США на строк до 10.11.2008 року, однак борг не повертає.

При цьому, представник відповідача заперечувала проти складення цієї розписки, зазначаючи, що її було складено іншою датою та що відповідач шантажував її цією розпискою з примусом спільного співмешкання.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 591 903,75 грн. з урахуванням основної суми боргу, трьох відсотків річних від простроченої суми, процентів за користування позикою та судових витрат.

10.01.2013 року ОСОБА_2 звернулася до Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області із заявою про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст. 190 КК України.

В межах кримінальної справи 08.07.2013 року проведена експертиза, із висновків якої вбачається, що вирішити питання чи виконаний текст і підпис у борговій розписці від імені ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_6 від 23.10.2008 року, самою ОСОБА_5 або іншою особою, не виявилось можливим, у зв'язку з тим, що ідентифікаційна значимість встановлених співпадаючих та розрізнюючих ознак мала, що не може бути положено в основу категоричного вірогідного висновку.

Тобто, зазначеним висновком експерта встановлено, що розписка від 23.10.2008 року, відповідно до якої за рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 14.11.2012 року стягнуто з неї на користь ОСОБА_6 суму боргу написана невідомою особою, оскільки не можливо встановити виконавця рукописного тексту /а.с.51-58/.

Відповідно до ст. 53 ЦПК України експерт є процесуальною особою, а його висновок відповідно до ст. 57 ЦПК України є одним із доказів у цивільній справі .

Відповідно до ст.ст. 384, 385 КК України експерт несе особисту кримінальну відповідальність за дачу ним завідомо неправдивого висновку і ніхто не має права втручатись в проведення судової експертизи. Також експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов»язків у суді або під час провадження досудового слідства, розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України чи дізнання.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що вказані заявником обставини можуть бути підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

При цьому, відсутність у суді першої інстанції висновку експерта від 08.07.2013 року про неможливість встановити виконавця тексту та підпису у борговій розписці від 23.10.2008 року вплинув на його висновок про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми боргу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що по справі виявились нові обставини, які є істотними для справи, про їх наявність стало відомо тільки після постановлення рішення судом першої інстанції.

Таким чином, з огляду на наведене, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами.

Керуючись п.4 ч.2 ст.307, п.п.1, 4 ч. 1 ст. 311, ст.. 365 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_4 задовольнити частково.

Заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2012 року за нововиявленими обставинами по справі за позовом ОСОБА_3 В»ячеславовича до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2013 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.М.Гончаренко

Судді: Н.В.Комаровська

ОСОБА_8