Рішення № 49802733, 19.08.2015, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/5332/15

Справа № 522/5330/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2015 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі - Шевчик В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБіБанк» про розірвання договорів і стягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

Позивач в березні 2015 року звернувся до суду з позовом, який 20.05.2015 року уточнив, до Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБіБанк»» про розірвання договору №844601/2014 від 16.09.2014р. про банківський вклад (депозит) і про стягнення залишку вкладу у сумі 2484,84 грн. .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 16.09.2014 року уклав з ПАТ «ВіЕйБіБанк» договір №844601/2014 банківський вклад (депозит) в гривнях, згідно якого передав банку кошти у сумі 13 000 грн., на строк до 16.10.2015р. за процентною ставкою у розмірі 23,7% річних.

Позивач звернувся до банку із заявою про розірвання договору та повернення вкладу та видачу готівки, однак банк не виплатив його депозитний вклад у повному обсязі, а лише повернув грошові кошти у сумі 10500 грн., однак не повернувши залишок у сумі 2484,84 грн.

Крім того між ним та банком було також укладено 29.05.2014р. договір банківського вкладу (депозиту) №590233/2013 в національній валюті, згідно якого він передав банку кошти у сумі 10 700 грн. на строк до 29.05.2015р. під 22,5 % річних. Згідно ст.1061 ч.6 п.2 ЦК України повинні бути сплачені усі проценти за вкладом.. та відповідно до ст..1075 ЦК України договір розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Позивач, у судове засідання не з'явився, проте надав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність. В минулих судових засіданнях позивач пояснив також, що він отримав від через банк «Михайлівський» 10515 грн., але ще є залишок 2484,84 грн., проте він не згодний з комісією. Він повинен був отримати 11 500 грн.

Представник відповідача ПАТ «ВіЕйБіБанк» в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому порядку (згідно ст. 74 ЦПК України).

Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ухвалив слухати справу у його відсутність сторін, згідно ч. 2 ст. 169 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч.2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 16.09.2014 року ОСОБА_1 уклав з ПАТ «ВіЕйБіБанк» договір №844601/2014 банківського вкладу (депозит) в національній валюті, згідно якого передав банку кошти у сумі 13 000 грн., на строк до 16.10.2015р. за процентною ставкою у розмірі 23,7% річних.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 року № 733/БТ «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.11.2014 року прийнято рішення № 123 про запровадження з 21.11.2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК» (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк"), код ЄДРПОУ 19017842, МФО 380537, місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 27 Т, м. Київ, 04119, Україна.

Національний банк України, продовжуючи розпочату процедуру виведення з ринку неплатоспроможного ПАТ "ВіЕйБі Банк", 19 березня 2015 року ухвалив рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію цього банку.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) від 27.08.2015 р. № 205/15 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» розпочато задоволення вимог кредиторів третьої черги, відповідно до статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Судом встановлено, що договір був розірваний 16.12.2014р. та Банк повернув позивачу кошти у розмірі 10515 грн. 16 коп.

Згідно п.1.6. зазначеного Договору, при достроковому закритті вкладу проценти за вкладом нараховуються/перераховуються у повному обсязі згідно Договору за кожні три повних місяці дії вкладу, за кожні неповні 3 місячний строк дії вкладу - за процентною ставкою для випадків дострокового закриття у розмірі, що діє на день закриття вкладу за цим видом вкладу у відповідній валюті, за відповідним строком, відповідною сумую початкового вкладу та відповідною періодичністю виплати процентів, оголошені на Інтернет-сайті - Банку - www.vab.ua. Умови дострокового повернення вкладу зазначені в Правилах, окрім випадків звернення клієнта до Банку в усній формі в перший день після закінчення кожного три місячного періоду дії вкладу.

Як вбачається з п.21. договору,сторони досягли згоди за усіма істотними умовами які викладені в цьому договорі та Правилах.

Згідно п.2.5. Договору вбачається, що тим самим клієнт підтверджує, що ознайомлений з умовами, передбаченими ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та до нього доведено перелік зобов'язань на які не поширюється гарантії Фонду гарантування вкладів.

При достроковому закритті вкладу за ініціативою клієнта, останній погоджується зі сплатою комісії Банку згідно тарифів, що діють на день закриття вкладу за цим видом вкладу у відповідній валюті, за відповідним строком, відповідною сумою вкладу та відповідною періодичністю виплати процентів, оголошені на Інтернет сайті банку www.vab.ua.

П. 4.12.4. Правил вбачається, що При достроковому закритті Вкладу проценти за Вкладом перераховуються/нараховуються за неповний строк розміщення Вкладу за процентною ставкою, зазначеною в пункті 1.6 Договору. Переплачена сума процентів утримується Банком із суми Вкладу при в

Згідно п.1.2 договору вкладнику було відкрито вкладний рахунок за вкладом «для виплат» НОМЕР_1.

Як вбачається з виписки з вкладного рахунку по договору від 16.09.2014р. НОМЕР_2 (за гривневим вкладом) станом на 13.03.2015р. позивач отримав 24.10.2014р. достроково вклад у сумі 11 513,74 грн. та зписано проценти 206,95 грн., та з нього знята комісія за дострокове розірвання договору у розмірі 1 279,31 грн., та залишок на рахунку відсутній(а.с.12). Згідно ж заяви на видачу готівки від 10.02.2015р. позивачу видано 10 515,16 грн.(а.с.13).

Таким чином вбачається що банк кошти у сумі 11513,74 грн. перерахував для видачі.

Будь-яких доказів та звернень позивача щодо невидачі йому 1000 грн. (11513,74-10515,16) на час розгляду суду позивачем не надано.

Як вбачається з п..4.12.4. Правил відкриття та обслуговування вкладних та поточних рахунків фізичних осіб ПАТ встановлено, що при достроковому закритті вкладу проценти за вкладом перераховуються/нараховуються за неповний строк розміщення вкладу за процентною ставкою, зазначеною в п.1.6. Договору.

Виходячі з наведеного суд вважає необґрунтованими вимоги позивача щодо невиплати йому 2484,84 грн., оскільки за вкладом було знята комісія 1279,31 грн. та 206,95 грн.=1486,26 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

З огляду на закріплене в ЦК України та інших нормативно-правових актах визначення договору банківського вкладу: банківський вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку, які підлягають виплаті вкладнику відповідно до законів України та умов договору (стаття 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, з за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з частиною другою статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Також судом встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року N 733 «Про віднесення ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк» до категорії неплатоспроможних» було віднесено Публічне акціонерне товариство " Всеукраїнський Акціонерний банк " до категорії неплатоспроможних, а рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 листопада 2014 року N 123 було розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства " Всеукраїнський Акціонерний банк " з ринку та запровадження в ньому тимчасової адміністрації з 21 листопада 2014 року та призначено уповноваженою особою -Славкінй Марину Анатоліївну..

З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку «Всеукраїнський Акціонерний банк» , запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 35 від 17.02.2015 про продовження строку тимчасової адміністрації у «Всеукраїнський Акціонерний банк» до 20.03.2015 включно .

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває усі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Відповідно до ч.5 ст.36 закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом;

5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Згідно п.6 цієї статті Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо: 1) виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті;

Таким чином виходячи з того, що банк виплатив позивачу за депозитним доларовим вкладом 10515,16 гривень, та враховуючи що згідно ст..36 ч.5 п.5 закону виплата процентві не здійснюється, суд не вбачає підстав для стягнення 2484,84 грн.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.ст.192, 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, грошові кошти- є річчю (майном). Відповідно до ст..317 ЦК України власникові належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до п.22 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються: уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку (пункт 22);

Керуючись ст.ст.. 1, 3, 4, 10, 11, 15, 57, 60, 64, 88, ст. 169 , 197, 208, 209, 212- 215, 218, ЦПК України; ст.ст.. 16, 386 509, 524-526, 610-612, 625, 629, 638, 1058, 1066-1068, 1070, 1074 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення., згідно ч.1 ст. 294 ЦПК України.

Суддя: Домусчі Л.В.

19.08.2015