Рішення № 49799523, 31.08.2015, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

31.08.2015

Справа № 2/489/11/15

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31 серпня 2015 року Ленінський районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого - судді Спінчевської Н.А.,

при секретарі - Ковальовій С.В.,

за участю представника позивачів ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідачки ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_5, який діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, до ОСОБА_7, ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2014 року ОСОБА_5, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до договору купівлі-продажу від 03.12.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_8, йому та його малолітньому сину - ОСОБА_6 на праві власності у рівних частках належить 20/100 часток житлового будинку №11 по вул. Л. Сталь в м.Миколаєві. Зазначену частку житлового будинку вони придбали у ОСОБА_9, який в свою чергу придбав цю частку 24.11.2001 року у ОСОБА_10.

Вказаний житловий будинок розташований на неприватизованій земельній ділянці, загальною площею 1216 кв.м..

Власником 50/100 часток житлового будинку №11 по вул. Л. Сталь у м.Миколаєві є відповідач ОСОБА_3, а власником 30/100 часток зазначеного будинку є ОСОБА_7, яка є донькою ОСОБА_3. ОСОБА_7 придбала зазначену частку житлового будинку у ОСОБА_11 - сестри ОСОБА_3, а тому 50/100 та 30/100 часток на теперішній час належать відповідачам у справі, які є одною родиною.

29.12.1997 року Ленінським районним судом м.Миколаєва було ухвалено рішення, яким проведено реальний поділ житлового будинку та визначений порядок користування земельною ділянкою. Так, згідно цього рішення колишньому співвласнику житлового будинку ОСОБА_10 в користування була виділена земельна ділянка І площею 421 кв.м, в тому числі під будівлями 58 кв.м, під ділянкою особистого користування 328 кв.м, під ділянкою загального користування 35 кв.м. Відповідачу ОСОБА_3 в користування була виділена земельна ділянка ІІІ площею 618 кв.м, в тому числі під будівлями 163 кв.м, під ділянкою особистого користування 421 кв.м, під ділянкою загального користування 34 кв.м.. Колишньому співвласнику житлового будинку ОСОБА_11 в користування була виділена земельна ділянка ІІ площею 466 кв.м, в тому числі під будівлями 85 кв.м, під ділянкою особистого користування 347 кв.м, під ділянкою загального користування 34 кв.м..

На теперішній час між співвласниками житлового будинку виник спір щодо користування земельною ділянкою, оскільки відповідачі перешкоджають їм користуватися земельною ділянкою, виділеною у спільне користування, шляхом розміщення огорожі та встановлення власних замків, внаслідок чого між ними існують досить неприязні відносини, що унеможливлює порядок користування земельною ділянкою, визначений раніше судом.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд визначити порядок користування земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок №11, що знаходиться в м.Миколаєві по вул. Л. Сталь, виділивши позивачу в користування земельну ділянку площею 421 кв.м, що відповідає 20/100 часткам житлового будинку.

За клопотанням представника позивача у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу для визначення можливих варіантів порядку користування земельною ділянкою, проведення якої доручено експертам Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Під час розгляду справи представники позивачів, уточнюючи вимоги позову, просили суд провести розподіл житлового будинку згідно висновку проведеної судової будівельно-технічної експертизи та визначити порядок користування земельною ділянкою згідно варіанту №3 з урахуванням побажань позивача, у відповідності з первинними частками.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідачки ОСОБА_7 заперечували проти задоволення позову. Вказували на те, що порядок користування земельною ділянкою між співвласниками житлового будинку №11 по вул. Л.Сталь в м.Миколаєві вже раніше було визначено рішенням суду. Такий порядок склався між колишніми співвласниками досить тривалий час, а позивачі, які придбали частку в житловому будинку набагато пізніше, були обізнані щодо встановлення саме такого порядку користування земельною ділянкою. Крім того, вони не заперечують надати позивачу можливість користуватися спільною земельною ділянкою.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, експерта, вивчивши і оцінивши в сукупності наявні матеріали справи, судом встановлено наступне.

З матеріалів цивільної справи, досліджених в судовому засіданні матеріалів інвентаризаційної справи ММБТІ на житловий будинок № 11 по вул. Л. Сталь в м.Миколаєві, вбачається, що житловий будинок по вул. Л.Сталь,11 в м.Миколаєві на праві спільної часткової власності з відповідною часткою господарських будівель та споруд на теперішній час належить:

- 50/100 часток - ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Першої Миколаївської державної нотаріальної контори 06.09.1989 року та зареєстрованого в реєстрі за №5-3006, та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Першої Миколаївської державної нотаріальної контори 06.09.1989 року та зареєстрованого в реєстрі за № 5-3008;

- 30/100 частки - належить відповідачці ОСОБА_7 на підставі договору дарування посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 6972;

- 20/100 (по 20/200 кожному) позивачам у справі ОСОБА_5 та його неповнолітньому сину ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу 03.12.2010 року та зареєстрованого в реєстрі за № 3226.

З матеріалів інвентаризаційної справи на житловий будинок вбачається, що 23.06.1989 року рішенням виконкому Миколаївської міської ради народних депутатів №191 за житловим будинком №11 по вул. Димитрова (в подальшому назва вулиці була змінена на ОСОБА_12) закріплено земельну ділянку площею 600 кв.м, в фактичному користуванні знаходиться земельна ділянка площею 1493 кв.м, з яких 893 кв.м. надлишки, залишені в тимчасове користування до потреби в них.

Рішенням виконкому Миколаївської міської ради народних депутатів від 22.06.1990 року №219 надано землекористувачам земельні ділянки в тимчасове користування, до виникнення потреб, частини земельних ділянок, якими вони користуються та на які відсутні правовстановлюючі документи. Згідно переліку домоволодінь, за якими закріплені в тимчасове користування земельні ділянки, за землекористувачем по вул. Дімітрова,11 в м. Миколаєві закріплено земельну ділянку загальною площею 1505 кв.м., в тому числі і самовільно зайняту земельну ділянку площею 12 кв.м..

З матеріалів справи та інвентаризаційної справи на житловий будинок слідує, що вперше спільна часткова власність на житловий будинок №11 по вул. Л.Сталь в м.Миколаєві виникла у 1987 році. Так, 17.07.1987 року колишній власник будинку ОСОБА_13 на підставі нотаріально-посвідченого договору дарування подарував 23/100 частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель по вул. Дімітрова,11 у м.Миколаєві ОСОБА_14, а також на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 17.07.1987 року подарував 27/100 часток житлового будинку - ОСОБА_11.

В подальшому змінилися співвласники будинку, а також змінилися за рахунок добудов та прибудов частки співвласників та становили між співвласниками ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_3 : 20/100, 30/100, 50/100 відповідно. Теперішніми співвласниками житлового будинку є позивач ОСОБА_6 і його неповнолітній син 20/100, відповідачка ОСОБА_7 30/100, відповідач ОСОБА_3 50/100.

З матеріалів справи також вбачається, що рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 29.12.1997 року було проведено реальний розподіл житлового будинку №11 по вул. Дімітрова в м. Миколаєві згідно першого варіанту висновку судово-технічної експертизи від 28.11.1997 року між співвласниками ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_3 та визначений порядок користування земельною ділянкою загальною площею 1505,0 кв.м.

На даний час між позивачем і відповідачами існує спір щодо встановленого судом порядку користування земельною ділянкою. Відповідачі перешкоджають позивачу користуватися земельною ділянкою, виділеною судом в спільне користування усіх співвласників житлового будинку.

Так, відповідно до ч.2 ст. 90 ЗК УРСР (в ред.1970 р.) при переході будівлі у власність кількох осіб земельна ділянка переходить у користування всіх співвласників будівлі.

За приписами ч.1,2 ст.91 ЗК УРСР (в ред.1970 р.) порядок користування земельною ділянкою визначається співвласниками будинку залежно від розміру часток у спільній власності на будинок. Наступні зміни в розмірі часток в спільній власності на будинок , які сталися у зв'язку з прибудовою, надбудовою або перебудовою, не тягнуть за собою змін встановленого порядку користування ділянкою.

За правилами ч.1 ст.90 ЗК УРСР (в ред.1970 р.), ст.30 ЗК УРСР (в ред.1992 р.), ч.3 ст.377 ЦК України, ст.120 ЗК України, якщо договором при відчуженні житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією часткою земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Як вбачається із роз'яснень, викладених у п.21 Постанови Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ № 7 від 16 квітня 2004 року, порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до статті 88 ЗК бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі.

Суд може не визнати угоду про порядок користування земельною ділянкою, коли дійде висновку, що угода явно ущемляє законні права когось зі співвласників, позбавляє його можливості належно користуватися своєю частиною будинку, фактично виключає його з числа користувачів спільної земельної ділянки, суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам.

Якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.20 Постанови Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» № 7 від 16 квітня 2004 року у разі, коли громадяни, яким жилий будинок належить на праві спільної власності, крім наданої для будівництва й обслуговування цього будинку та господарських будівель земельної (присадибної) ділянки з належного дозволу відповідного органу виконавчої влади або місцевої ради тимчасово користуються ще й незайнятою суміжною ділянкою, суд, вирішуючи спір про порядок користування присадибною ділянкою та розпорядження нею, може одночасно визначити за тими ж правилами і порядок тимчасового користування суміжною ділянкою, зазначивши в рішенні, що він встановлюється на період до припинення права користування нею.

Для визначення можливих варіантів визначення порядку користування земельною ділянкою, розташованою по вул..Л.Сталь,11 в м.Миколаєві, за клопотанням представника позивача у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 13.05.2015 року з корегуванням допущених експертом описок у висновку, що надійшли до суду 25.08.2015 року, експертом було розроблено шість можливих варіантів встановлення порядку користування земельною ділянкою.

За даним висновком експертизи встановити порядок користування земельною ділянкою по вул. Л. Сталь,11 у місті Миколаєві загальною площею 1505 кв.м можливо за умови відновлення та встановлення в натурі на місцевості меж суміжного землекористування згідно даних технічної інвентаризації, так як фактична площа земельної ділянки менше на 33,0 кв.м. площі, що вказана в документах технічної інвентаризації МБТІ та становить 1471,59 кв.м..

В судовому засіданні представники позивачів просили суд визначити порядок користування земельною ділянкою згідно третього варіанту висновку експертизи з урахуванням побажань позивача, у відповідності з первинними частками, відповідно до якого виключається земельна ділянка із спільного користування всіх співвласників, як це було встановлено раніше визначеним порядком та залишається в спільному користуванні земельна ділянка лише у відповідачів ОСОБА_15 та ОСОБА_7. При цьому, позивачам надається в користування відокремлена земельна ділянка площею 346,15 кв.м..

Наполягаючи на такому варіанті висновку судової експертизи та обґрунтовуючи свої вимоги, представники позивачів посилалися на те, що це єдиний варіант, який виключає спільне користування земельною ділянкою позивачів та відповідачів між собою, а залишення спільної земельної ділянки у користування відповідачам у справі не буде порушувати їх інтереси, оскільки вони є одною родиною, частина житлового будинку ОСОБА_7 та ОСОБА_3 обєднані між собою, мають один вхід, і вони, відповідачі, весь час спільно користуються земельною ділянкою.

Також, представники позивачів в судовому засіданні наполягали на тому, що вказана вище площа земельної ділянки має бути визначена із загальної площі земельної ділянки розміром 1505 кв.м, оскільки саме відповідачка неправомірно передала частину виділеної їй земельної ділянки, розміщеної в тильному куті до лівої межі, в користування землекористувачу сусідньої ділянки, за рахунок чого і зменшилася її фактична площа з 1505 кв.м до 1471,59 кв.м.

Так, згідно наявного у матеріалах справи плану меж землекористування за фактичним використанням по вул. Людмили Сталь,11 в м.Миколаєві, розробленого Миколаївською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру», вбачається, що станом на 12.02.2014 року загальна фактична площа земельної ділянки за вказаною адресою становить 1471,59 кв.м.

З висновку проведеної експертизи також слідує, що зміни площі спірної земельної ділянки в бік зменшення відбулося за рахунок надання частини земельної ділянки відповідачкою в користування землекористувачу сусідньої ділянки, зміни конфігурації фасадної межі, зміни конфігурації правої та тильної межі земельної ділянки.

Зазначене свідчить про те, що змінилися як площа так і конфігурація спірної земельної ділянки та не лише за рахунок передачі частини земельної ділянки, яка знаходиться в тильному куті до лівої межі, в користування сусідам одним із співвласників будинку.

В судовому засіданні при розгляді даної справи судовий експерт, яка проводила експертизу, ОСОБА_16 вказувала на те, що визначити де конкретно і в якому розмірі відбулося зміщення меж спірної земельної ділянки, внаслідок чого загальна площа земельної ділянки фактично зменшилася на 33 кв.м, можливо лише за умови проведення поквартальної геодезичної зйомки спірної земельної ділянки та сусідніх земельних ділянок до неї прилеглих, а тому визначити порядок користування земельною ділянкою площею 1505 кв.м можливо лише за умови попереднього відновлення цих меж.

Крім того, з висновку експертизи також вбачається, що в площу земельної ділянки, яка знаходиться у фактичному користуванні сторін, входить і частина самовільно захопленої земельної ділянки по фасадній межі площею 7,80 кв.м.

Між тим, визначення порядку користування самовільно захопленою земельною ділянкою чинним законодавством не передбачено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що визначити порядок користування земельною ділянкою, розташованою по вул. Л.Сталь,11 в м.Миколаєві, площею 1505 кв.м, на чому наполягала сторона позивачів в судовому засіданні, на теперішній час неможливо.

Інших доказів про можливість встановлення порядку користування земельною ділянкою суду позивачем не надано.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_5, який діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, до ОСОБА_7, ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою є передчасним і недоведеним, а відтак задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.14, 15, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_5, який діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, до ОСОБА_7, ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м.Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Н.А. Спінчевська