Ухвала суду № 49798657, 08.09.2015, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1838/14-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2015 р. м. Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Зубар Н.Б.,

суддів Домарєвої Н.В., Вострікової Л.В.,

при секретарі Алдушиній І.Я.,

прокурорів Луценко С.В.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

захисників обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

потерпілого ОСОБА_11,

представника потерпілої ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_13,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вознесенська кримінальне провадження №12013120200000172

за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, - за ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, - за ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, - за ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, - за ч.3 ст.187, ч.2 ст.263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

На підставі положень ст.ст.199, 331 КПК України прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтоване продовженням існування ризиків, передбачені ст.177 КПК України,зокрема, можливим впливом обвинувачених на недопитаних ще потерпілих, свідків, а також з огляду на те, що вони можуть переховатися від суду та продовжити злочинну діяльність. Потерпілий ОСОБА_11 та представник потерпілої ОСОБА_12 клопотання підтримали.

Сторона захисту заперечувала проти задоволення клопотання прокурора та в свою чергу просили змінити обвинуваченим запобіжний захід.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_14 просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю, оскільки ОСОБА_14 вже майже два роки утримується під вартою, має позитивну характеристику за час тримання в СІЗО, родину, постійне місце проживання, а також вказав, що стороною обвинувачення не доведено існування жодного із ризиків, зазначених в клопотанні. Обвинувачений ОСОБА_14 позицію захисника підтримав.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 просила змінити своєму підзахисному запобіжний захід на особисте зобовязання, мотивуючи це тим, що не дивлячись на вказані в клопотанні підстави судом допитано вже всіх потерпілих та свідків, тому він не може вплинути на них, відсутністю судимостей, необхідністю врахування наявності у ОСОБА_2 сімї та батька-інваліда. ОСОБА_2 позицію захисника підтримав.

Обвинувачений ОСОБА_3 просив застосувати особисте зобовязання, вказуючи на те, що йому немає сенсу впливати на свідків, оскільки злочинів, за якими йому предявлено обвинувачення він не вчиняв, доказів цього надано не було, має постійне місце проживання, сімю та дітей. Те що він може вчинити інші злочини є лише припущенням сторони обвинувачення. Крім того, не доведено можливості його впливу на свідків та потерпілих, які вже допитані.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_4 просили відмовити в задоволенні клопотання сторони обвинувачення та застосувати до підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання, оскільки допитано вже всіх свідків та потерпілих, що виключає вплив на них, про який заявляє сторона обвинувачення. Крім того, посилалися на ненадання доказів, які підтверджують факти, викладенні в клопотанні прокурора, як того вимагає ст.184 КПК України, а також неврахування стороною обвинувачення практики Європейського суду з прав людини. Обвинувачений ОСОБА_4 позицію своїх захисників підтримав.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 просив змінити своєму підзахисному запобіжний захід на домашній арешт, мотивуючи це тим, що не надано доказів наявності ризиків, про які вказує прокурор, не доведено обґрунтованість обвинувачення та неможливість запобігти ризикам шляхом застосування інших, більш мяких запобіжних заходів, та й взагалі свідки не підтверджують вину його підзахисного у вчиненні злочину, за яким йому предявлено обвинувачення. Обвинувачений ОСОБА_5 позицію свого захисника підтримав.

Суд, враховуючим позиції учасників процесу, вважає, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України суд зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.

На момент розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу не доведено існування ризику можливого впливу на потерпілих та свідків, оскільки їх допитано в судовому засідання. Допит частини свідків, кількість яких є незначною не можливо провести, оскільки вони не зявляються за викликом в судове засідання і не виконано ухвалу суду про їх примусовий привід.

Разом із тим продовжує існувати ризик того, що обвинувачені можуть переховатися від суду та не виконати обовязок явки до суду, оскільки ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 предявлено обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; ОСОБА_5 та ОСОБА_4 предявлено обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину; крім того ОСОБА_2 є громадянином ОСОБА_15 Федерації, що підтверджується копією наданого стороною обвинувачення копією паспорту.

На думку колегії суддів в матеріалах кримінального провадження наявні докази, які свідчать як про обґрунтованість підозри, предявленої обвинуваченим, так і про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, як підставу для продовження обвинуваченим дії обраного запобіжного заходу та враховує, що Європейський суд з прав людини в п.20 рішення у справі «Подвезько проти України» (Заява № 74297/11) від 12 лютого 2015 року зазначив, що: «для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення».

Керуючись ст.ст.177, 178, 199, 200, 331, 369-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, - задовольнити.

Продовжити обвинуваченим ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, - строк тримання під вартою до 06 листопада 2015 року включно в СІЗО м.Миколаєва.

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя підпис ОСОБА_16

Судді підпис ОСОБА_17

підпис ОСОБА_18

згідно оригіналу

Суддя: