Постанова № 49798570, 07.09.2015, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1720/15-а

ПОСТАНОВА

іменем України

"07" вересня 2015 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання Данилевич Т.О.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

В травні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.04.2015 року головний державний інспектор інспекційного відділу у північному регіоні Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_3 склала відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.

Згідно даного протоколу позивач не допустив посадових осіб Управління на обєкт будівництва для проведення планової перевірки, а також не надав документи для здійснення державного архітектурно будівельного контролю, чим порушив п.14 Порядку здійснення державного архітектурного контролю.

На підставі протоколу 21.04.2015 року було винесено постанову, відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 188-42 КпАП України та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800 грн. 00 коп.

Позивач вважав, що постанова винесена безпідставно в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та за наявності численних процесуальних порушень під час розгляду адміністративної справи, а тому просив про визнання оскаржуваної постанови протиправною та її скасування.

В судовому засіданні позивач, його представник позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте направив на адресу суду письмове заперечення проти позову, вважаючи оскаржувану постанову такою, що винесена у повній відповідності з вимогами матеріального та процесуального закону, а тому не вбачав підстав для її скасування.

Суд вважав можливим провести розгляд справи без участі представника відповідача за умови надання останнім письмових заперечень та доказів, оскільки згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Зокрема, в судовому засіданні встановлено, що 14.04.2015 року головним державним інспектором Інспекційного відділу у Північному регіоні Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення.

Згідно протоколу позивач в порушення п. 14 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року, №553 не допустив посадових осіб Управління на обєкт будівництва для проведення планової перевірки, а також не надав документи для здійснення державного архітектурно будівельного контролю.

На підставі вказаного протоколу 21.04.2015 року було винесено постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КпАП України та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800 грн. 00 коп.

Так, відповідно до ч.2 ст. 188-42 КпАП України недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на обєкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Особа вважається такою, що вчинила адміністративне правопорушення, передбачене вказаною статтею, якщо в її діянні (діях або бездіяльності) містяться всі елементи, що в своїй сукупності становлять зміст (склад) адміністративного правопорушення, а саме:

- об'єкт правопорушення - суспільні відносини у сфері містобудування;

- об'єктивна сторона правопорушення - діяння (бездіяльність) у вигляді невиконання законних вимог (припису) посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю;

- суб'єкт правопорушення - особа, яка не виконала законі вимоги (припис) посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, в даному випадку забудовник - власник збудованого без наявності передбачених законом дозвільних документів господарських будівель.

Що стосується суб'єктивної сторони правопорушення, то суд виходить з того, що бездіяльність суб'єкта вказаного правопорушення повинна бути умисною, тобто таке порушення передбачає умисну форму вини.

Проте, як вбачається з матеріалів справи 07.04.2015 року позивачу було направлено повідомлення про проведення планової перевірки додержання вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, державних стандартів на обєкті «Реконструкція ремонтних майстерень під свинарник» за адресою: вул. Жовтневої революції, 287 г в м. Вознесенську Миколаївської області. Перевірка була призначена на 14.04.2015 року, 10 00 год. Разом з тим, позивач з 14.04.2015 року по 24.04.2015 року перебував на стаціонарному лікуванні у КУ «Вознесенська ЦРЛ».

Таким чином суд не вбачає в діяннях позивача вини у формі умислу, тобто відсутня суб'єктивна сторона правопорушення.

Крім того, посадовою особою відповідача не дотримано встановленої законом процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Так, складений відповідачем протокол про адміністративне правопорушення не був наданий особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, для підпису в порушення вимог статті 256 КпАП України, а також він не містить відмітки про те, що він відмовився від підписання протоколу і відповідно йому не були роз'яснені права передбачені статтею 268 цього кодексу.

Надсилання другого примірника протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, нормами КпАП України не передбачено, а тому цю обставину слід оцінити лише як повідомлення позивача про час та місце розгляду справи.

Між тим, матеріали справи не містять доказів щодо належного своєчасного (відомості про час і місце розгляду справи повідомляються субєкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи, що передбачено п. 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затв. постановою КМУ за № 244 від 06.04.1995 року) повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Не надано таких доказів й відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КпАП України).

За результатами розгляду справи орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи (ч.1 ст. 284 КУпАП).

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 288 КпАП України постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

При цьому частиною 3 ст. 162 КАС України адміністративному суду надано повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини 2), яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За змістом ст. 293 КпАП України під час розгляду позову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За встановлених обставин оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 188-42 КпАП України - закриттю в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову № 89 від 21.04.2015 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 188-42 КпАП України відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Л.В.Лузан