Ухвала суду № 49798040, 03.09.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/2936/14-ц Провадження № 22-ц/772/2463/2015Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 59Доповідач Зайцев А. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Зайцева А.Ю.,

суддів: Стеблюк Л.П., Міхасішина І.В.,

при секретарі: Топольській В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08.07.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Альянс Україна» про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідача КС «Альянс Україна» про стягнення коштів, мотивуючи свої вимоги тим, що 10.01.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договори про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок №26-10д та №27-10д, за якими відповідач прийняв від позивача вклади у розмірі 190 000 грн. та 71 500 грн. відповідно із зобовязанням сплати 30% річних та кінцевим строком повернення 10.02.2011 року.

Проте, у визначений строк зобовязання щодо повернення вкладів та процентів за користування ними КС «Альянс Україна» у повному обсязі не виконано, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом, в якому просила стягнути із відповідача 718 992,35 грн. процентів за користування депозитами, 21 332,61 грн. упущеної вигоди, 3% річних та інфляційні втрати у розмірі 540,36 грн., а загальна сума з урахуванням банківського подорожчання становить 748 273,98 грн, а також 30 000 грн. моральної шкоди, оскільки у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань їй завдано душевних страждань.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 31.03.2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 27.05.2014 року, у даній цивільній справі в задоволенні позовуОСОБА_2 до кредитної спілки «Альянс Україна»про захист прав споживача, стягнення збитків було відмовлено (а.с.64-65, 90-92).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.12.2014 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31.03.2014 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 27.05.2014 року скасовано в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 докредитної спілки «Альянс Україна» про стягнення процентів за користування депозитними коштами, інфляційних нарахувань на суму боргу, трьох процентів річних від простроченої суми та відшкодування моральної шкоди, а справу у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31.03.2014 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 27.05.2014 року залишено без змін (а.с.121-123).

Проте, в ході нового судового розгляду позивач неодноразово уточнювала свої позовні вимоги, згідно останніх змінених вимог станом на 07.07.2015 року просила стягнути з відповідача на її користь: заборгованість за тілами депозитів, заборгованість за відсотками за користування депозитами, 3% річних, інфляційні, упущену вигоду та моральну шкоду, що становить 1 002 745,75 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.07.2015 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до кредитної спілки «Альянс Україна» про стягнення коштів в частині стягнення тіла депозитів за договорами депозитів №26-10д від 10.01.2010 року та №27-10д від 10.01.2010 року та упущеної вигоди провадженням закрито на підставі п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України.

При новому розгляді даної справи, рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08.07.2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з КС «Альянс Україна» на користь ОСОБА_2 заборгованість за період з 15.02.2011 року по 07.07.2015 року включно за договором про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок №26-10д від 10.01.2010 року у розмірі 81833,00 грн.. з них: 44 034,41 грн. 30% річних; 8 486,42 грн. 3% річних; 29 312,17 грн. інфляційні нарахування; та заборгованість за період з 15.02.2011 року по 07.07.2015 року включно за договором про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок №27-10д від 10.01.2010 року у розмірі 113337,99 грн., з них: 65 658,88 грн. 30% річних; 6 569,36 грн. 3% річних; 41 109,75 грн. інфляційні нарахування. В іншій частині задоволення позову відмовлено. Стягнуто з КС «Альянс Україна» в дохід держави 1951,71 грн. судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції змінити, визнавши борг згідно наданого позивачем розрахунку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Частина 1 статті 303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.01.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договори про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок №26-10д та №27-10д, за якими відповідач прийняв від позивача вклади у розмірі 190 000 грн. та 71 500 грн. відповідно із зобовязанням сплати 30% річних та кінцевим строком повернення 10.02.2011 року.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 05.04.2011 року у цивільній справі №2-1663/11 за позовом ОСОБА_2 до КС «Альянс Україна» про розірвання договору та стягнення коштів, позов задоволено, розірвано договори про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок №26-10д та №27-10д від 10.01.2010 року, укладені між ОСОБА_2 і КС «Альянс Україна»; стягнуто з КС «Альянс Україна» на користь ОСОБА_2 заборгованість за договорами про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок на суму 215320,22 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги щодо стягнення процентів за користування депозитним коштами суд першої інстанції правильно виходив з того, що оскільки станом на 07.07.2015 року рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 05.04.2011 року не виконано в частині повернення сум за вкладом № 26-10д у розмірі 33427,55 грн., за вкладом № 27-10д 49830,00 грн. та повний розрахунок за вкладами з позивачем не проведено, то стягнення процентів в розмірі 30% річних за користування депозитним коштами має бути здійснено за період після ухвалення рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 05.04.2011 року та нараховуватись лише щодо сум несвоєчасно повернутого вкладу. Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у справі № 6-39цс13 від 29.05.2013року. Разом з тим, вірно застосувавши строки позовної давності щодо стягнення 30% річних за договорами про залучення внеску (вкладу) саме за період з 15.02.2011 року по 07.07.2015 року правильно вирахував розмір стягуваних відсотків.

Пунктом п.4.1 договорів банківського вкладу сторонами визначено, що за порушення договірних положень вони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат правильно встановив їх розмір та дійшов обґрунтованого висновку про стягненняза договором про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок №26-10д від 10.01.2010 року 8 486,42 грн. 3% річних; 29 312,17 грн. інфляційні нарахування; та стягнення за договором про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок №27-10д від 10.01.2010 року у розмірі 6 569,36 грн. 3% річних; 41 109,75 грн. інфляційні нарахування.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 також вказує на протиправну відмову у відшкодуванні їй моральної шкоди в сумі 30000,00 грн.

Однак, з таким твердженням апелянта колегія суддів погодитись однозначно не може, та вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачці у задоволенні цих її позовних вимог, врахувавши при цьому розяснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Правовідносини сторін виникли з укладених між ними договорів про залучення внесків, які не передбачають такого наслідку невиконання зобовязання, як відшкодування моральної шкоди, а тому вимоги позову в цій частині не ґрунтуються на законі.

Вирішуючи даний спір суд першої інстанції встановив усі обставини, які мають значення для справи та надав належну правову оцінку доводам і запереченням сторін та доказам, на які вони посилаються, як на підтвердження своїх вимог і заперечень.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не спростовують висновків суду, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08.07.2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Альянс Україна» про стягнення коштів - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:А.Ю. Зайцев

Судді: Л.П. Стеблюк

ОСОБА_3

З оригіналом вірно: