Ухвала суду № 49795099, 01.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2015 року м. Київ К/800/56648/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.02.2013 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014 року

у справі № 1170/2а-3409/12

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дайкор» доКіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби провизнання: відсутності компетенції (повноважень), протиправними дій, неправомірним наказу, протиправними податкових повідомлень-рішень та їх скасування

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дайкор» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Дайкор») звернулось з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ОДПІ) про визнання: відсутності компетенції (повноважень), протиправними дій, неправомірним наказу, протиправними податкових повідомлень-рішень та їх скасування.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.02.2013 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.10.2012 року № 0000840224. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.10.2012 року № 0000850224. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014 року постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.02.2013 року залишено без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Дайкор» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів і витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств за господарськими операціями з ТОВ «ІЦК - інститут магістральних трубопроводів» за період з 01.06.2012 року по 31.07.2012 року, за результатами якої складено акт від 21.09.2012 року №140/22-5/38211929.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме - заниження податку на додану вартість за червень 2012 року у розмірі 1 141 762,00 грн.; п. 138.2, 138.4, 138.8 ст. 138; пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України у зв'язку із заниженням податку на прибуток за I півріччя 2012 року на суму 1 198 850,00 грн.

Обґрунтовуючи свою правову позицію щодо неправомірності формування даних податкового обліку, контролюючий орган наголошував на відсутності у позивача підстав для проведення коригувань податкового кредиту з податку на додану вартість у липні 2012 року за господарськими операціями з ТОВ «ІЦК - інститут магістральних трубопроводів» та за червень 2012 року з ТОВ «Еля Агроекспорт» з огляду на відсутність підтверджуючих документів, розрахунків коригувань, податкових накладних.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.10.2012 року: № 0000840224, яким ТОВ «Дайкор» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 1 141 762,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 285 441,00 грн., № 0000850224, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 1 198 850,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 299 713,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.07.2012 року ТОВ «ДАЙКОР» подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року, розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток № 5), в якій зазначено обсяг придбаних товарів (послуг) у ТОВ «ІЦК - інститут магістральних трубопроводів» на суму 5 708 810,15 грн. (податок на додану вартість у розмірі 1 141 762,03 грн.).

З огляду на виявлення позивачем помилкового внесення індивідуального податкового номера платника ТОВ «ІЦК - інститут магістральних трубопроводів» у Додатку № 5 замість індивідуального податкового номера платника ТОВ «Еля Агроекспорт», ТОВ «ДАЙКОР» 14.08.2012 року подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість та 20.08.2012 року розрахунок коригування сум податку на додану вартість.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Таким чином, враховуючи те, що допущена позивачем помилка при формуванні витрат з податку на прибуток та сум податкового кредиту з податку на додану вартість виправлена ним у липні 2012 року, а також з огляду на ненадання податковим органом жодних доказів на спростування викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли цілком обґрунтованого висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права.

В частині відмови в задоволенні позову ТОВ «Дайкор» сторонами рішення першої інстанції в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.02.2013 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014 року - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.02.2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді С.Е. Острович М.О. Федоров

Головуючий суддя(підпис)О.В. Вербицька Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. ФедоровЗ оригіналом згідно

помічник судді Л.М. Гордієнко