Ухвала суду № 49794957, 03.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 вересня 2015 року м. Київ К/800/39519/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Тракало В.В., перевіривши касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2015 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування постанов,

в с т а н о в и л а :

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2015 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії старшого державного виконавця управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, скасовано постанови старшого державного виконавця управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області №46052132 від 23 лютого 2015 року про стягнення з управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва виконавчого збору та про накладення на управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва штрафу.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Вирішуючи спір суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що невиконання судового рішення управлінням Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 березня 2015 року (справа № 21-66а15).

Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій не дають підстав для висновку, що судами допущено порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, що дає підстави вважати, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Тракало