Ухвала суду № 49794903, 02.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

02 вересня 2015 року м. Київ справа № 800/329/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Маслій В.І, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Верховної Ради України про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

01.09.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України, як суду першої інстанції, з позовом до Верховної Ради України, в якому просить зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме: виконати ст. 40 Конституції України та надати обґрунтовану відповідь на звернення від 08.04.2015 року.

Перевіривши матеріали позовної заяви на предмет відповідності нормам статей 105, 106, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністравтиного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Статтею 104 КАС України передбачено, що позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 105 КАС України адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною четвертою статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вище згаданим нормам Закону.

Так, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що фактично позивач оскаржує бездіяльність Голови фракції політичної партії «Всеукраїнське об'єдання «Батьківщина» - Тимошенко Ю.В., яка полягає у ненаданні відповіді на його звернення. Проте позовні вимоги зверненні до Верховної Ради України.

Тобто, вказані в позовній заяві вимоги є нечіткими та незрозумілими, оскільки позивач не вказує в чому полягає порушення його особистих прав, свобод та інтересів з боку саме Верховної Ради України.

Також, відповідно до частини 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

У порушення вищезазначених норм позивачем не надані докази, якими він обґрунтовує позовні вимоги.

Крім того, частиною п'ятою статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може:

1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України незаконним повністю або в окремій його частині;

2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправними, зобов'язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду юстиції, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити певні дії.

Визначений перелік повноважень Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції є вичерпним.

З наведеного слідує, що вимогам позивача про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, повинні передувати вимоги про визнання дій чи бездіяльності відповідача протиправними (неправомірними). В позовній заяві позивач просить суд зобов'язати відповідача вчинити певні дії, що не відповідає змісту вимог, які можуть бути заявлені до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції.

Також, відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Статтею 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата з 1 січня 2015 року становить 1218,00 гривень.

Таким чином, при поданні до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру необхідно сплатити судовий збір у розмірі 487,20 грн. гривень.

Однак, до позовної заяви не додано квитанції про сплату судового збору, натомість заявлено клопотання про звільнення від його сплати. Проте зазначене клопотання належним чином не обґрунтоване, оскільки до позовної заяви не додано належним чином завіреного документа, який би підтверджував наявність пільг щодо його сплати та не зазначено обґрунтованих підстав щодо неможливості сплати судового збору.

З огляду на викладене, позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність до вимог статті 106 Кодексу адміністравтиного судочинства України, з урахуванням положень статті 171-1 Кодексу адміністравтиного судочинства України, зазначити обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, вказавши конкретні порушення прав позивача, як суб'єкта правовідносин, у яких виник спір, з боку Верховної Ради України, належним чином обґрунтувати позовні вимоги, надати суду докази, відомі позивачу та які можуть бути використані судом або вказати причини неможливості їх надання, надати суду документ про сплату судового збору у встановленому розмірі або докази звільнення від сплати судового збору.

За правилами частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 105, 106, 108, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Верховної Ради України про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків до 16 вересня 2015 року.

Роз'яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків, позовна заява повертається особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Маслій