ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 вересня 2015 року м. Київ К/800/61773/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Острович С.Е. Федоров М.О.розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2014 р.
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2014 р.
у справі № 816/2925/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-2002»
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тандем-2002» (далі - позивач, ТОВ «Тандем-2002») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2014 р. позов Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві №0000102308 від 14 липня 2014 року.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2014 р. постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2014 р. залишено без змін.
У касаційній скарзі ДПІ у м. Полтаві, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2014 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У письмовому запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Тандем-2002», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2014 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2014 р. - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.
ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Тандем-2002» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Відродження - Дніпро» за січень 2014 року та ТОВ «Нікс Трейдінг» за лютий 2014 року, за результатами якої складено акт №3962/16-01-22-06/32081777 від 23.06.2014 року.
В акті перевірки зазначено порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.п.198.1,198.3,198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в загальній сумі 976 512,70 грн.
На підставі вказаного акта ДПІ у м. Полтаві було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000102308 від 14 липня 2014 року, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 976 512,70 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 244 128,17 грн.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.
У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ТОВ «Тандем-2002») (Покупець) та ТОВ «Відродження - Дніпро» (Постачальник) було укладено договір поставки №080114ВД від 08.01.2014, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених вказаним Договором. На виконання умов договору ТОВ «Відродження-Дніпро» здійснена поставка товару, а саме - вапняково-мінерального комплексу та висівок відповідно базису поставки передбаченого останнім.
Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: податковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними тощо. Розрахунок за придбаний товар здійснювався у безготівковій формі.
Також судами встановлено, що придбаний товар в подальшому не реалізовувався, а був використаний для виготовлення комбікорму, відповідно до договору №23/12/13-АК від 23.12.2013, укладеного між ТОВ «Тандем - 2002» з ТОВ «Арго Ком» на виконання по виготовленню продукції.
Крім того, між ТОВ «Тандем-2002» та ТОВ «Нікс Трейдінг» був укладений агентський договір №03/01/14-НТ від 03.01.2014 про надання комерційних посередницьких послуг із знаходження покупців товару. На виконання умов договору ТОВ «Нікс Трейдінг» здійснював пошук покупців товару для ТОВ «Тандем-2002» за винагороду, сприяння в укладені договорів поставки між замовником та покупцями товару, що підтверджено актами виконаних робіт.
Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: видатковим накладними, податковими накладними, звітами тощо. Оплата за надані послуги здійснювалась у безготівковій формі.
Отже, позивачем реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з ТОВ «Відродження - Дніпро» та ТОВ «Нікс Трейдінг», що підтверджено належним чином складеними первинними документами.
З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування податкового кредиту.
Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2014 р. та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2014 р. залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області відхилити.
2.Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2014 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2014 р. залишити без змін.
3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Вербицька
Судді С.Е. Острович
М.О. Федоров
Судове рішення № 49794773, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 01.09.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 816/2925/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: