Ухвала суду № 49794375, 02.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 вересня 2015 рокусправа № П/811/326/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді:Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Портненко М.В.,

за участі представника позивача Паутова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «АСВ Постач» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 липня 2015 року у справі № П/811/326/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСВ Постач» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 08.02.2015 року звернувся до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним, оскільки позивач не порушував вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», так як своєчасно, протягом 180 днів, звернувся до суду з позовом про повернення грошових коштів за контрактом та має позитивне судове рішення з даного приводу.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 липня 2015 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 02.12.2014 року № 0000052205 в частині нарахування пені в сумі 235803,93 грн..

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодився з таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач також не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги позивача підтримав, просив їх задовольнити, проти задоволення вимог апеляційної скарги відповідача заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до вимог частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АСВ Постач» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з ЄДРЮОФОП (а.с.72).

Відповідач - Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

В період з 05.11.2014 року по 07.11.2014 року Кіровоградською ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «АСВ Постач» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту №32/13-А від 20.08.2013 року, укладеного з ООО НПФ «Стандарт-Ойл» (Республіка Башкортостан) за період з 01.11.2013 року по 31.10.2014 року, за результатами якої 12.11.2014 року складено акт перевірки № 2/11-23-22-05/38613682 (а.с.9-14).

Згідно висновків акту перевірки, податковим органом встановлено порушення позивачем ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-ВР від 23 вересня 2004 року за імпотрним контрактом № 32/13-А від 20.08.2013 року, укладеним з ООО НПФ «Стандарт-Ойл» (м.Уфа, Республіка Башкортостан).

На підставі акту перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 02.12.2014 року № 0000052205, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків за експортними та імпортними операціями на загальну суму 1680978,3 грн. (а.с.16).

Правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновках податкового органу про те, що під час виконання умов контракту, було порушено граничні строки поставки товару та строки повернення валютної виручки, визначені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Так, пеню в сумі 1680978,30 грн. позивачеві нараховано внаслідок не надходження до ТОВ «АСВ Постач» товару за контрактом № 32/13-А у строк, що перевищує 90 днів з моменту здійснення авансового платежу за такий товар.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач 20.08.2013 року уклав контракт № 32/13-А з ТОВ НПФ «Стандарт Ойл», відповідно до умов якого ТОВ НПФ «Стандарт Ойл» продає, а ТОВ «АСВ ПОСТАЧ» придбаває нафтопродукти та продукцію нафтохімічного виробництва в асортименті, погодженому в додаткових угодах до наданого контракту. Ціна, умови оплати, базис поставки, період поставки товару погоджуються сторонами у додаткових угодах до даного контракту (а.с.17-26).

Відповідно до умов вказаного контракту оплата товару здійснюється на підставі рахунку, який виставляється продавцем, датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на транзитний валютний рахунок (п.9 контракту). З урахуванням додаткових угод умови оплати - 100% передоплата протягом 3-х банківських днів з дати виставлення рахунку (інвойсу).

Позивач на підставі виставленого рахунку (інвойсу) від 08.11.2013 року на загальну суму 259500 доларів США здійснив предоплату платіжним дорученням від 12.11.2013 року на загальну суму 259500 доларів США на рахунок ТОВ НПФ «Стандарт Ойл» (а.с.27, 28).

Проте, продавець в порушення умов контракту не поставив обумовлений товар, а 05.02.2014 року частково повернув отриману предоплату в сумі 50000 доларів США, а 08.07.2014 року повернув ще 2000 доларів США.

З метою захисту своїх порушених прав та захисту інтересів позивач 11.03.2014 року звернувся до Арбітражного суду Республіки Башкортостан з позовною заявою до ТОВ НПФ «Стандарт Ойл» про стягнення неповерненої суми предоплати в розмірі 209500,00 доларів США.

Ухвалою Арбітражного суду Республіки Башкортостан від 22.05.2014 року по справі №А07-3802/2014 затверджен мирову угоду, відповідно до якої: ТОВ НПФ «Стандарт Ойл» зобов'язується оплатити позивачу суму вимоги у розмірі 209500 доларів США на розрахунковий рахунок позивача протягом шести місяців (а.с.34-35).

Апелянт - позивач в своїй апеляційній скарзі не заперечує факту несвоєчасного невиконання зобов'язання по контракту (неповернення валюти на рахунок), проте, вважає, що податковий орган протиправно нарахував пеню, оскільки Арбітражний суд Республіки Башкортостан визнав неправомірність дій ТОВ НПФ «Стандарт Ойл» щодо неповернення предоплати в розмірі 209500 доларів США та прийняв позитивне для ТОВ «АСВ Постач» рішення, зобов'язавши ТОВ НПФ «Стандарт Ойл» повернути суму отриманої предоплати в розмірі 209500 доларів США.

Крім того, апелянт - позивач зазначає, що податковий орган помилково вважає, що строк поставки товару по імпортному контракту від 20.08.2013 року № 32/13-А спливає 10.02.2014 року, оскільки обраховувати необхідно 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, а не 90 днів, як це зробив відповідач.

Колегія суддів не приймає до уваги такі посилання апелянта - позивача з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» 23 вересня 1994 року № 185/94 встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При цьому, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті (частина четверта статті 2 вказаного Закону).

Так, відповідно до постанови Національного банку України від 16.11.2012 року №475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (зареєстрована в Міністерстві Юстиції України 16.11.2012 року за № 1921/22233) розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів з моменту оплати товару.

Тобто, операції з купівлі товарів за кордоном на умовах попередньої (авансової) оплати передбачають поставку придбаного товару до покупця у термін до 90 календарних днів з моменту попередньої (авансової) оплати такого товару.

З урахуванням вказаного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо обрахунку податковим органом терміну поставки товару протягом 90 днів.

Далі, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94, у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Згідно ч. 3 ст. 4 вказаного вище Закону, у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

К зазначалось вище, Арбітражний суд Республіки Башкортостан 22.05.2014 року по справі №А07-3802/2014 прийняв ухвалу, якою затвердив мирову угоду, відповідно до умов якої ТОВ НПФ «Стандарт Ойл» зобов'язується оплатити ТОВ «АСВ Постач» суму вимоги у розмірі 209500 доларів США на розрахунковий рахунок позивача протягом шести місяців. На час проведення перевірки та звернення позивача до суду з позовом, предоплата за товар - валюта у розмірі 209500 доларів США на розрахунковий рахунок позивача не надходила, на надано доказів повернення валюти на рахунок позивача і на день розгляду справи в суді.

Посилання апелянта - позивача на наявність вказаної ухвали про затвердження мирової угоди як на позитивне рішення на його користь, що є підставою для звільнення його від сплати пені, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки затвердження мирової угоди не є тим позитивним рішенням, яке передбачено ч. 3 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обгрунтованність прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з чим погоджується колегія суддів.

Щодо обрахунку пені по оскаржуваному рішенню податкового органу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» 23 вересня 1994 року № 185/94, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Так, згідно розрахунку пені на несвоєчасне надходження товару по імпортному контракту, відповідач провів нарахування за період з 11.02.14 року - 08.07.14 року (148 днів) із суми 209500 доларів США по курсу 8,5532 грн., а за період з 09.07.14 року - 07.11.14 року (122 дня) із суми 207500 доларів США по курсу 11,65813 грн. (а.с.15).

Колегія суддів зазначає, що нарахування пені за 122 дня по курсу 11,65813 грн. є помилковим, оскільки обрахунок пені повинен здійснюватись за валютним курсом НБУ станом на день виникнення заборгованості. Так, як заборгованість виникла 11.02.2014 року, незважаючи на зменшення суми заборгованості 08.07.2014 року, обрахунок пені повинен проводитись за ставкою НБУ станом на день виникнення заборгованості, тобто на 11.02.2014 року в розмірі 8,5532 грн..

Таким чином, висновок суду першої інстанції, що сума пені в розмірі 235803,93 грн. нарахована відповідачем протиправно, а тому податкове повідомлення - рішення від 02.12.2014 року № 0000052205 в частині нарахування пені в такому розмірі підлягає скасуванню, погоджується колегією суддів.

Відповідно до ч. 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області не доведено правомірність податкового повідомлення - рішення № 0000052205 від 02.12.2014 року в частині нарахування пені в сумі 235803,93 грн..

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «АСВ Постач» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 липня 2015 року у справі № П/811/326/15 залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 липня 2015 року у справі № П/811/326/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 03 вересня 2015 року.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак