Ухвала суду № 49794188, 02.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"02" вересня 2015 р.справа № П/811/1093/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

розглянувши в порядку письмового провадження місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан-плюс» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.06.2014 року №0000432205,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.06.2014 року №0000432205 про сплату грошового зобов'язання в сумі 9008,00 грн. (у тому числі 1802,00 грн. штрафних санкцій) за платежем податок на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим що висновки Акта Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 03.06.2014 року №34/11-23-22-05/33860663, складеного за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Прогресив", документально і нормативно не підтверджуються, тому оскаржуване податкового повідомлення-рішення є протиправним.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015р. позов задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду була подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Зокрема скарга обґрунтована тим що позивач здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем 03.06.2014року проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Прогресив" за січень 2013 року за результатами якої складений акт від 03.06.2014 року №.34/11-23-22-05/33860663.

Перевіркою встановлені порушення позивачем: пп. п. п.198.2, 198.3 ст.198.6 , ст.198 ПК України, в частині включення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів, чим завищено суму податкового кредиту за січень 2013 року у сумі 7206 грн. по взаємовідносинам ТОВ "Прогресив"(код ЄДРПОУ 34428361) в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість яка підлягає сплаті за січень 2013 року у сумі 7206грн., та штрафні санкції 1802 грн.

Висновки перевіряючих ґрунтуються на інформації іншого податкового органу щодо діяльності контрагента позивача та здійснення таким господарської діяльності з порушенням норм податкового законодавства.

За результатами перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення - форми "Р" від 16.06.2014р № 0000432205.

Суд першої інстанції задовольняючи позов прийшов до висновку про реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність збільшено позивачу суми грошового відшкодування податку на додану вартість за звітний період січень 2013 року та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням від 16.06.2014 року №0000432205.

Колегія суддів погоджується з такими доводами суду першої інстанції та зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено,що 11.01.2013 року між ТОВ "ТИТАН-ПЛЮС" (покупець) та ТОВ "ПРОГРЕСИВ" (продавець) укладено усний договір поставки.

За умовами цього Договору продавець зобов'язується продати та поставити на користь Покупця товар продукцію (труби, радіатори, коліна, заглушки, кліпси, крани, клапани та інше) для використання для системи теплопостачання в адміністративній будівлі ТОВ "ТИТАН-ПЛЮС" на суму 43236 грн. 97 копійок, в т.ч. ПДВ 7206,16 грн..

При передачі товару Продавець зобов'язаний надати Покупцеві оригінали наступних документів: рахунок-фактуру на партію товару, що передається; видаткову накладну, акт прийому-передачі товару, податкову накладну, ТТН.

На підтвердження обставин отримання товару від ТОВ "ПРОГРЕСИВ", згідно вказаного договору поставки від 11.01.2013 року, та проведення розрахунків за придбаний товар позивач надав до суду наступні документи:

- копію рахунку на оплату від 11.01.2013 року №Т/-0000257 на партію товару в сумі 43236,97 грн. (з ПДВ) (а.с.47) ;

- копію видаткової накладної від 14.01.2013 року №Б/-140113-001 на суму 43236,97 грн. (з ПДВ) згідно якого отримання товару за місцезнаходженням позивача від імені Покупця здійснювалося за довіреністю ОСОБА_2.(а.с.50) ;

- копію наказу про прийняття на роботу ОСОБА_2.(а.с.136);

- копію товарно-транспортної накладної від 14.01.2013 року № 002706, подорожній лист (без номера) вантажного автомобіля від 14-16 січня 2013 року - згідно яких перевезення придбаного овару здійснено 14.01.2013 року авто НОМЕР_2, водій ОСОБА_3 на адресу вантажоодержувача ТОВ "ТИТАН-ПЛЮС" (а.с.53-54);

- копію акта приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей згідно видаткової накладної від 14.01.2013 року №Б/-140113-001товари для системи теплопостачання (а.с.51);

- копія податкової накладної від 11.01.2013 року №19 на суму 43236,97 грн. (в т.ч. ПДВ - 7206,16 грн.) за підписом ОСОБА_4 і скріплених печаткою ТОВ "ПРОГРЕСИВ"(а.с.54).

Зазначена податкова накладна зареєстрована в передбачуваному законом порядку, що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних за 01 місяць 2013 року (а.с.63). Крім того, податкова накладна №19 від 11.01.2013 року ЗАРЕЄСТРОВАНА ТОВ "ПРОГРЕСИВ" 17.01.2013 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом з ЄРПН №30114612 від 30.05.2014 року;

- платіжне доручення ТОВ "ТИТАН-ПЛЮС" від 11.01.2013 року №826 з призначенням платежу "оплата запчастин та комплектуючих по рах. №Т/-0000257" щодо перерахування на користь ТОВ "ПРОГРЕСИВ" безготівкових коштів на загальну суму 43236,97 грн. (з ПДВ).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування податкового кредиту з ПДВ.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Матеріалами справи підтверджено факт, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи на підтвердження витрат на придбання товару і відповідно до цього правомірно задекларовано суми податкового кредиту.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан-плюс" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.06.2014 року №0000432205, - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник