Постанова № 49793727, 02.09.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2015 року Справа № 904/2428/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чохи Л.В., Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, дов. № 10/82 від 15.09.14

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2015 року у справі №904/2428/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК високовольтні мережі, (м. Донецьк)

до Комунального підприємства "Кривбасводоканал", (м. Кривий Ріг)

про стягнення 2 845 436,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 17.08.2015р. розгляд апеляційної скарги, за клопотанням сторін, продовжено на 15 днів.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2015р. ( суддя Дубінін І.Ю.) позов задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 26039300386747/980 в Філії - Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 305482 - 2 814 637 грн. 89 коп. заборгованість за спожиту активну електроенергію та на поточний рахунок № 26006300386747/980 в Філії - Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 305482 - 16 904 грн. 40 коп. пені, 13 894 грн. 04 коп. 3% річних, 56 908 грн. 73 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем належним чином не здійснювалась оплата за спожиту активну електричну енергію.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач у справі звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення в частині стягнення неустойки і зменшити розмір пені до 10% від нарахованої суми.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що господарський суд при розгляді клопотання про зменшення розміру неустойки об?єктивно його не розглянув, не оцінив надані відповідачем доказів та не зазначив мотиви з яких відмовив у задоволенні цього клопотання.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та додатково вказав. що господарський суд не врахував, що в погашення заборгованості відповідач 23.03.2015р. перерахував позивачу 1 942,89 грн.

В судове засідання 02.09.2015р. відповідач свого представника не направив, подав клопотання про розгляд справи без участі представника.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що господарським судом при винесенні рішення були додержані вимоги діючого законодавства, в тексті рішення значиться висновок суду щодо вирішення предмету спору, проводиться оцінка наданих сторонами доказів. Доводи відповідача про зменшення неустойки були відхиленні у звязку з неподанням відповідачем відповідних доказів на підтвердження його доводів. Для надання відповідних доказів суд неодноразово переносив розгляд справи. Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні в доповнення до відзиву зазначила, що позивач знаходиться у скрутному стані. Частина електричних мереж позивача пошкоджена в результаті проведення бойових дій на території Донецької та Луганської області. Станом на 20.08.2015р. сума збитків складає 1 587 244,43 грн. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, заслухавши пояснення представників сторін встановила наступне.

01 вересня 2007 року між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" (постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії № 50001010.

За умовами договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 1.1. договору) .

Згідно п.п. 2.3.3., 3.1.1. договору, споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, знімати та надавати постачальнику відомості про покази розрахункових приладів обліку згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії споживача".

Постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та інші платежі, передбачені цим договором.

Пунктом 7.6. договору сторони погодили, що обчислення обсягів та вартості поставленої активної електричної енергії, умови і порядок здійснення розрахунків за договором узгоджується сторонами додатками "Порядок розрахунків" та "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Розрахунок розміру плати за поставлену електричну енергію визначається ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" відповідно до актів про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії, поставленої постачальником електричної енергії за регульованим тарифом ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" і спожитої споживачем у розрахунковому періоді.

Сума плати зазначається у виставлених відповідачу рахунках.

Згідно п.п. 1.4, 3.2 додатку № 2 до договору «Порядок розрахунків», величина коштів, які має сплатити споживач за спожиту активну електричну енергію, визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої за розрахунковий період, на тариф, який діє в цей розрахунковий період, з урахуванням ПДВ. Споживач зобов'язаний здійснювати оплату отриманих від постачальника рахунків самостійно, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, а саме, до 10 числа поточного місяця, сплачує суму остаточного рахунку за попередній розрахунковий період, до 20 числа щомісячно сплачує суму планового платежу поточного розрахункового періоду

В період з листопада 2014 року по січень 2015 року включно позивач продав споживачу електроенергію на загальну суму 2 814 637,89 грн., що підтверджується підписаними сторонами Актами про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії за період листопад - грудень 2014р., січень 2015р (а.с.37 42).

У звязку з неоплатою спожитої електричної енергії позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2 814 637,89 грн., пені 16 904,40 грн., 13 894,04 грн. 3% річних

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст.ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ч.1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач доказів оплати суду не надав і суд правильно стягнув заборгованість у сумі 2 814 637,89 грн.

Згідно ч.1 ст.216, ч.1, 2 ст.218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 4.2.1. договору визначено, що за порушення строків оплати електричної енергії, передбачених додатком № 2 до договору "Порядок розрахунків" споживач сплачує постачальнику штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі 0,01 % від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивачем пеня нарахована на заборгованість за листопад 2014р. за період з 11.12.2014р. по 12.03.2015р. в сумі 8 200 грн., за грудень 2014р. за період з 11.01.2015р. по 12.03.2015р. в сумі 5 773,27 грн., за січень 2015р. за період з 11.02.2015р. по 12.03.2015р. в сумі 2 930,47 грн. (а.с.22). При розрахунку позивач правильно застосував розмір пені 0,01% від суми заборгованості, так як такий розмір не більше подвійної облікової ставки НБУ. Розрахунок здійснений правильно. Загальна сума пені складає 16 904,40 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних нарахованих на заборгованість за аналогічні періоди як і пеня. Загальна сума 3% річних складає 13 894,04 грн.

Розрахунок здійснений правильно.

Господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Разом з тим, апелянт надав до апеляційного суду оригінал платіжного доручення про перерахування позивачу після подачі позову - 23.03.2015р. 1 942,89 грн. У звязку з неможливістю представника позивача підтвердити отримання даного платежу в судовому засіданні оголошувалася перерва для звірки розрахунків. Актом звірки, складеним сторонами, підтверджено отримання позивачем 1 942,89 грн. 23.03.2015р.

Неможливість подання суду першої інстанції даного платіжного доручення пояснив тим, що доручення знаходилося у юрисконсульта, який повинен був приймати участь в судовому засіданні, але не зміг у звязку з мобілізацією.

Таким чином, в частині 1 942,89 грн. провадження у справі підлягає припиненню, у звязку з відсутністю предмета спору. А стягненню підлягає 2 812 695 основного боргу.

Відповідач надав суду клопотання про зменшення неустойки до 10%. Заява мотивована тим, що підприємство позивача є комунальним, займає монопольне становище і у звязку з цим не може відмовити в надані послуг. Заборгованість лише 2-х теплопостачальних організацій м. Кривий Ріг перед відповідачем складає 123 503 000 грн., заборгованість населення 138 272 000 грн., бюджетних установ 877 000 грн., бюджету на відшкодування пільг 5 578 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також повинен врахувати інші інтереси сторін.

Згідно п.3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Приймаючи до уваги докази, надані відповідачем на підтвердження доводів про зменшення неустойки до 10%, та враховуючи майновий стан позивача, діяльність якого проводиться в зоні АТО, що повязано з пошкодженням ліній електропередач, неможливістю виконання рішень судів про стягнення заборгованості з осіб боржників, які знаходяться на окупованій території Донецької та Луганської області, сума боргу складає більше 2-х мільйонів, а розмір пені всього близько 17 тисяч, тобто є незначним, колегія суддів погоджується з господарським судом, який відмовив у задоволенні клопотання про зменшення пені.

У звязку з наведеним апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду підлягає частковому скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись п.11 ст.80, ст..ст.101 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2015 року у справі №904/2428/15 скасувати частково. Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 26039300386747/980 в Філії - Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 305482 - 2 812 695 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію та на поточний рахунок № 26006300386747/980 в Філії - Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 305482 16 904 грн. 40 коп. пені, 13 894 грн. 04 коп. 3% річних, 56 908 грн. 73 коп. витрат по сплаті судового збору.

В частині стягнення 1 942,89 грн. основного боргу провадження по справі припинити.

Повний текст постанови складено 04.09.2015р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ Л.О.Чимбар

___ ОСОБА_2