Постанова № 49793649, 01.09.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2015 р. Справа № 909/529/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді М.І. Хабіб

суддів Л.С. Данко

ОСОБА_1

при секретарі Кіт М.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк», б/н від 05.08.2015

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2015 в частині зупинення провадження

у справі № 909/529/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю « Логістик-Сервіс», м. Івано-Франківськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прядко», м. Ірпінь Київської області

про стягнення заборгованості шляхом звернення стягненя на предмет іпотеки

за участю представників

позивача- Юр М.А. представник, який бере участь у розгяді справи в режимі

відеоконференції , поведення якої забезпечено Господарським судом м. Києва;

відповідача не зявився ;

третьої особи не зявився;

Апеляційну скаргу прийнято до провадження 19.08.2015 колегією суддів у складі: головуючого судді Хабіб М.І., суддів Зварич О.В., Юрченка Я.О.

У звязку з перебуванням судді Зварич О.В. у відпустці розпорядженням в.о. голови суду від 01.09.2015до складу колегії замість судді Зварич О.В. введено суддю Данко Л.С.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року ПАТ «Європейський газовий банк» звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ «Логістик-Сервіс», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ «Прядко», про стягнення заборгованості ТОВ «Прядко» в сумі 31 127 285,31грн за кредитним договором № 569-100512 від 10.05.2012 із змінами, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 14.05.2012 № 984-140512/1, укладеним банком та ТОВ «Логістик-Сервіс», посвідченим 15.05.2012 приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_2, зареєстрованим в реєстрі за № 794, а саме: обєкт незавершеного будівництва ( літера А 4 за планом земельної ділянки), готовність незавершеного будівництва готельного комплексу -50%, що знаходиться за адресою: Львівська область , м. Трускавець, вул. Суховоля, 18, та належить іпотекордавцеві.

У позовній заяві позивач просив встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої ЗУ « Про виконавче провадження», за ціною, яка буде визначена під час проведення виконавчих дій.

Ухвалою від 19.05.2015 суд першої інстанції прийняв позовну заяву до провадження.

16.07.2015 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог , в якій просив зокрема, встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої ЗУ « Про виконавче провадження», за ціною, визначеною субєктом оціночної діяльності ЗАТ «Консалтингюрсервіс» на підставі звіту про оцінку майна від 06.03.2015, яка складає 11 428 833,00грн.

За клопотанням відповідача ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2015 у справі № 909/529/15 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському НДІ судових експертиз. На вирішення експерта поставлено таке питання: яка ринкова вартість обєкта незавершеного будівництва ( літера А 4 за планом земельної ділянки), готовність незавершеного будівництва готельного комплексу -50%, що знаходиться за адресою: Львівська область , м. Трускавець, вул. Суховоля, 18?

У звязку з призначенням судової експертизи провадження у справі зупинено на підставі п.1 ч.2 ст. 79 ГПК України до надання експертного висновку.

Ухвала мотивована положеннями ч.3 ст. 4-3, ч.1 ст.41, п.1 ч.2 ст. 79 ГПК України, ст. 39 ЗУ «Про іпотеку».При призначенні судової експертизи та зупиненні провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що визначення початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації відповідно до ст. 39 ЗУ « Про іпотеку» є обовязком суду, водночас вирішення такого питання потребує спеціальних знань. Суд не може визначити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на підставі звіту ЗАТ «Консалтингюрсервіс», оскільки така оцінка проводилася за замовленням позивача, тому такий доказ носить односторонній характер.

ПАТ «Європейський газовий банк» оскаржив названу ухвалу, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2015 у справі № 909/529/15, справу передати на розгляд Господарського суду Івано-Франківської області .

Скаржник вказує на те, що постановою НБУ від17.11.2014 № 725 відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про ліквідацію позивача. Згідно з ч.5 ст. 44 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ліквідація банку повинна бути завершена не пізніше 1 року з дня прийняття рішення про ліквідацію банку. Відповідно до п.5 ч.1 ст. 48 цього Закону уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення заборгованості позичальників та інших боржників банку. Спір має бути розглянутий судом у строк не більше 2-х місяців, що встановлено ст. 69ГПК України. Відтак, на думку скаржника, зупинення провадження у справі призводить до таких негативних наслідків як несвоєчасне стягнення заборгованості з боржників банку. Скаржник зазначає, що в силу ст. 79 ГПК України зупинення провадження у справі не є обовязковим, оскільки це право, а не обовязок суду.

Також вказує на те, що судова експертиза призначається лише у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Вважає, що при призначенні судової експертизи щодо визначення вартості предмета іпотеки суд не врахував положень ст.38 ЗУ « Про іпотеку», згідно з якою ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а у разі відсутності такої згоди - на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності, та наявний в матеріалах справи витяг із звіту субєкта оціночної діяльності про оцінку предмета іпотеки.

Отже, в апеляційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі.

З урахуванням положень ст.ст. 41, 106 ГПК України, якими не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи, п.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23 березня 2012 року N 4, з наступними змінами і доповненнями, ухвалою апеляційного суду від 19.08.2015 апеляційну скаргу ПАТ «Європейський газовий банк» прийнято до провадження в частині оскарження ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2015 у справі № 909/529/15 про зупинення провадження у справі.

Представник скаржника підтримав доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач та третя особа не забезпечили участі своїх представників в судовому засіданні, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляну на наступне.

Частиною 2 ст. 79 ГПК України передбачено, що господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку, зокрема, призначення господарським судом судової експертизи.

Предметом спору у даній справі є стягнення боргу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 ст 39 ЗУ « Про іпотеку» встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

З урахуванням положення частини шостої статті 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а у разі відсутності такої згоди - на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Водночас господарський суд за необхідності може згідно із статтею 41 ГПК вирішити питання про призначення у справі відповідної судової експертизи.( постанова пленуму ВГС України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» від 24 листопада 2014 року N 1).

Як вбачається з матеріалів справи, сторони не досягли згоди щодо ціни продажу предмета іпотеки, відповідач також не погодився з оцінкою предмета іпотеки в сумі 11 428 833,00грн, визначеною ЗАТ «Консалтингюрсервіс» на замовлення позивача, яка є нижчою від його вартості ( 14 145 945,00грн), вказаної в договорі іпотеки, у звязку з чим суд першої інстанції для встановлення вартості предмета іпотеки з метою визначення його початкової ціни продажу для подальшої реалізації призначив судову експертизу та зупинив провадження у справі до надання суду експертного висновку.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції правомірно зупинив провадження у справі у звязку з призначенням судової експертизи, до надання експертного висновку.

Слід також зазначити, що при винесенні ухвали про зупинення провадження у справі суд першої інстанції не вийшов за межі 2-х місячного строку розгляду спору, встановленого ст.69 ГПК, тому посилання скаржника на цю норму процесуального закону не беруться до уваги.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 104 ГПК України встановлені підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, якими є:1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не доведено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права та наявності підстав для скасування ухвали в частині зупинення провадження у справі.

Керуючись 41, 79, 99, 101, 103, 105,106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2015 у справі № 909/529/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 03.09.2015

ОСОБА_3 Хабіб

суддя Л.С. Данко

суддя Я.О. Юрченко