Постанова № 49793601, 02.09.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2015 р. Справа № 926/27/15

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого-судді:Данко Л.С.,

Суддів:Кордюк Г.Т.,

ОСОБА_1,

При секретарі судового засідання:Кіт М.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Обласного комунального підприємства «Буковина-Фарм», вих. № 27/07 від 27.07.2015 р. (вх. № 01-05/3500/15 від 05.08.2015 р.),

на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 20 липня 2015 року

про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

у справі № 926/27/15 (суддя АД.Паскарь),

порушеній за позовом Прокурора міста Чернівці в інтересах держави в особі:

Позивача: Департаменту економіки Чернівецької міської ради, м. Чернівці,

До відповідача: Обласного комунального підприємства «Буковина-Фарм», м. Чернівці,

Про: стягнення заборгованості з орендної плати 136373,70 грн., в т.ч. 120984,86 грн. основного боргу, 15388,84 грн. пені та стягнення судових витрат.

За участю представників сторін:

від апелянта/відповідача: не прибув;

від позивача: не прибув;

від прокуратури: прокурор Яворський Т.Я. (посвідчення № 01137 від 24.10.2012 р.).

Права та обовязки сторін визначені ст. ст. 20, 22, 28, 29 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів не надходило.

Представником прокуратури подано письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 серпня 2015 року, справу № 926/27/15 Господарського суду Чернівецької області розподілено головуючому судді Данко Л.С. та суддям: Орищин Г.В., Кузь В.Л.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 07.08.2015 р. внесено зміни у склад судової колегії по справі № 926/27/15 Господарського суду Чернівецької області, замість судді Орищин Г.В. (перебування у відпустці) введено суддю Кордюк Г.Т.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.08.2015 р. прийнято апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства «Буковина-Фарм», вих. № 27/07 від 27.07.2015 р. (вх. № 01-05/3500/15 від 05.08.2015 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 19.08.2015 року, про що сторони та Прокурор були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи).

Розпорядженням в. о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 р. внесено зміни у склад судової колегії по справі № 926/27/15 Господарського суду Чернівецької області, замість судді Кузь В.Л. (перебування у відпустці) введено суддю Орищин Г.В.

Враховуючи принцип незмінності судді встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (зміна складу колегії суддів) розгляд даної справи починається заново. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 ГПК України строків вирішення спору (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 «Про судове рішення»).

З підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 19.08.2015 р. розгляд справи відкладено на 02.09.2015 р. про що сторони та прокурор були повідомлені рекомендованою поштою згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України.

В судове засідання, яке відбулось 02.09.2015 р. представник апелянта/відповідача, вдруге, не прибув, через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду подав клопотання, від 14.08.2015 р. (вх. № 01-04/5100/15 від 17.08.2015 р.), в якому зазначає, що у звязку з відсутністю коштів на підприємстві, скаржник не має можливості забезпечити явку свого представника в судове засідання, а відтак просить судове засідання призначене на 19.08.2015 р. розглядати за відсутності представника апелянта.

Представник позивача в судове засідання, повторно, не прибув, вимог ухвали суду від 07.08.2015 р. не виконав, про причини неприбуття - не повідомив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримано 11.08.2015 р. за № 58002 08853320 (а. с. 88).

Представник прокуратури в судове засідання прибув, надав усні пояснення по суті апеляційної скарги, проти апеляційної скарги заперечив, просить ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

З огляду на наведене колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначено, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 114 Господарського процесуального кодексу України, заява про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження.

Як уже було зазначено вище у цій постанові, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.08.2015 року прийнято апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства «Буковина-Фарм», вих. № 27/07 від 27.07.2015 р. (вх. № 01-05/3500/15 від 05.08.2015 р.) до провадження та розгляд справи № 926/27/15, у звязку із не явкою в судове засідання представників сторін, ухвалою суду від 19.08.2015 р. було відкладено на 02.09.2015 р., про що сторін та прокурора було належним чином повідомлено про день, час та місце розгляду справи рекомендованою поштою згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України.

Однак, сторони по даній справі, повноважних представників в судове засідання не направили.

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість представника апелянта/відповідача та позивача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Стаття 22 ГПК України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до приписів ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010).

Крім того, в ухвалі суду від 19.08.2015 р. участь повноважних представників судом обовязковою не визнавалась (а. с. 112-113).

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.08.2015 р. (п. 4 резолютивної частини ухвали) зобовязано позивача подати: довідку з ЄДРПОУ; письмовий, документально та нормативно обґрунтований відзив (заперечення) на апеляційну скаргу, однак вимог ухвали суду позивачем виконано не було.

Відповідно до статті 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на наведене, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 926/27/15 та прийшла до висновку, розглядати справу без участі представників позивача та апелянта/відповідача, оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів для правильного вирішення справи по суті.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу місцевого суду слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Приймаючи до провадження апеляційну скаргу на ухвалу місцевого господарського суду від 20.07.2015 р. у справі № 926/27/15, колегія суддів враховувала, що відповідно до п. 10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами», якщо заявник чи інша сторона у справі не згодні з результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, вони не позбавлені права на загальних підставах звернутися з заявою про перегляд судового рішення, прийнятого за результатами цього перегляду, відповідно в апеляційному чи касаційному порядку згідно з частиною сьомою статті 114 ГПК.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 20.07.2015 року у справі № 926/27/15 (суддя Паскарь А.Д.) відмовлено у задоволенні заяви Обласного комунального підприємства Буковина-Фарм про скасування рішення у даній справі та прийнятті нового рішення про відмову у позові (п. 1 резолютивної частини ухвали) та залишено без змін рішення у даній справі (п. 2 резолютивної частини ухвали) (а. с. 80).

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду апелянт/відповідач (Обласне комунальне підприємство «Буковина-Фарм») звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (а. с. 91-95), просить: скасувати ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 20.07.2015 р. по справі № 926/27/15 та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області по справі № 926/27/15 від 11.02.2015 року за позовом прокурора м. Чернівці в інтересах держави в особі: Департаменту економіки Чернівецької міської ради до Обласного комунального підприємства «Буковина-Фарм» у зв'язку з нововиявленими обставинами (пункт 2 резолютивної частини апеляційної скарги). Прийняти нове рішення по справі № 926/27/15 за позовом прокурора м. Чернівці в інтересах держави в особі Департаменту економіки Чернівецької міської ради до Обласного комунального підприємства «Буковина-Фарм» про стягнення заборгованості по орендній платі, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (пункт 3 резолютивної частини апеляційної скарги) та скасувати судовий наказ № 926/27/15 виданий 27.02.2015 р. Господарським судом Чернівецької області про стягнення з Обласного комунального підприємства «Буковина-Фарм» на користь Департаменту економіки Чернівецької міської ради прострочену заборгованість в сумі 136373,70 грн. (пункт 4 резолютивної частини апеляційної скарги).

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті ухвали, порушено та не вірно застосовано норми матеріального права, а тому висновки суду викладені в оскаржуваній ухвалі не відповідають фактичним обставинам справи, відтак на думку апелянта, дана ухвала суду є незаконною і підлягає скасуванню відповідно до ст. 103 ГПК України.

Вважає, що місцевим господарським судом в порушення вимог ст. 43 ГПК України не прийнято всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного та обєктивного дослідження обставин справи, не були прийняті до уваги доводи скаржника, які викладені у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, а саме: відмовляючи у задоволенні заяви місцевий суд в оскаржуваній ухвалі зі слався на ту обставину, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.03.2015 р. по справі № 926/1933/14, на яке покликається заявник/апелянт/відповідач, як на нововиявлену обставину на момент прийняття рішення у справі № 926/27/15 від 11.02.2015 р. не існувало, а тому відсутність даного чинника свідчить про безпідставність заяви про скасування рішення у даній справі та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Також апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що місцевим судом обґрунтовуючи свою правову позицію в оскаржуваній ухвалі суду є посилання на пункт перший постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» відповідно до якого наведено ознаки нововиявлених обставин, які судам слід брати до уваги, однак місцевий господарський суд, як на нововиявлену обставину скаржника взяв до уваги рішення у справі № 926/27/15, яке залишено в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 р. та залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.07.2015 р., в той час як скаржник/відповідач не посилався на постанову Вищого господарського суду України від 15.07.2015 р., як на доказ, адже на момент подачі заяви постанова ще не була винесена, проте на думку скаржника, вона ще раз доводить обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій, а тому скаржник просить суд апеляційної інстанції прийняти її як належний доказ.

Крім того, апелянт в апеляційній скарзі наводить підстави, відповідно до яких рішення місцевого господарського суду від 11.02.2015 р. по справі № 926/27/15 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову прокурора м. Чернівці в інтересах держави в особі Департаменту економіки Чернівецької міської ради до Обласного комунального підприємства «Буковина-Фарм» про стягнення заборгованості по орендній платі слід відмовити в повному обсязі та скасувати судовий наказ № 926/27/15 виданий 27.02.2015 р. Господарським судом Чернівецької області про стягнення з Обласного комунального підприємства «Буковина-Фарм» на користь Департаменту економіки Чернівецької міської ради прострочену заборгованість в сумі 136373,70 грн.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.02.2015 року по справі № 926/27/15 позов прокурора м. Чернівці задоволено, стягнуто з Обласного комунального підприємства Буковина-Фарм на користь Департаменту економіки Чернівецької міської ради заборгованість в сумі 136373,70 грн. та в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 2727,47 грн. (а.с. 39, 40-41).

У звязку з набранням рішенням законної сили, 27.02.2015 року Господарським судом Чернівецької області видано відповідні накази по справі № 926/27/15 про примусове виконання рішення господарського суду (а. с. 43-44).

23 червня 2015 року Обласне комунальне підприємство «Буковина-Фарм» звернулось в господарський суд із заявою про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові, посилаючись на рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.03.2015 р. у справі № 926/1933/14, що набрало законної сили 13.05.2015 р., яким визнано незаконним і скасовано підпункт 16 пункту 1 рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 22.11.2011 року № 731/20 Про оформлення права комунальної власності на обєкти нерухомості, що належать територіальній громаді м. Чернівців (делеговані повноваження), а також визнано недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно САЕ № 253748 від 28.11.2011 р. (а. с. 46-48).

Як вбачається з заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, апелянт/відповідач нововиявленими обставинами вважає рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.03.2015 р. у справі № 926/1933/14, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 р., а відтак вважає, що факти встановлені зазначеними рішеннями є нововиявленими та істотними обставинами для справи № 926/27/15, оскільки фактично скасовують право власності на орендоване нежитлове приміщення за Чернівецькою міською радою в особі Департаменту економіки з моменту укладення договору оренди, а тому стягнення орендної плати, саме на користь позивача вважає безпідставним, а дану обставину істотною по справі № 926/27/15.

Місцевим судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Господарського суду Чернівецької області від 12.03.2015 р. у справі № 926/1933/14 (а.с. 60-62), залишеним в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 р. (а.с. 63-66), позов Чернівецької обласної ради до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради та Чернівецької міської ради задоволено. Визнано незаконним і скасовано підпункт 16 пункту 1 рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 22.11.2011 р. № 731/20 Про оформлення права комунальної власності на обєкти нерухомості, що належать територіальній громаді м. Чернівців (делеговані повноваження), а також визнано недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно САЕ № 253748 від 28.11.2011 р.

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1)істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2)встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3)встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4)скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5)встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Вищезазначеною статтею 112 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 2612.2011 № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» визначено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

З вищенаведеного вбачається, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.03.2015 р. у справі № 926/1933/14, на яке відповідач посилається як на нововиявлену обставину, на момент прийняття рішення у даній справі (11.02.2015 року) не існувало, а тому місцевим судом правомірно відмовлено Заявнику у задоволенні заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у звязку із відсутністю нововиявлених обставин.

Апелянт в апеляційній скарзі також просить суд апеляційної інстанції прийняти як належний доказ постанову Вищого господарського суду України від 15.07.2015 р., яка, на думку Скаржника, ще раз доводить обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій /у справі № 926/1933/14/ колегією суддів до уваги не приймається, оскільки зазначене судове рішення не підпадає під ознаки нововиявлених у розумінні статті 112 ГПК України.

Слід також зазначити, що як вбачається з матеріалів справи, станом на дату подання Апелянтом заяви про перегляд судового рішення від 11.02.2015 р. у справі № 926/27/15 за нововиявленими обставинами, є чинним, не визнаним у встановленому законом порядку недійсним, Договір оренди нерухомого майна № 83 від 16 квітня 2013 р. з додатками № 1, № 2, який згідно з пунктом 1.5. укладений строком на два роки й одинадцять місяців, що діє з 16 квітня 2013 року до 15 березня 2016 року, на виконання умов якого мало місце стягнення орендної плати за рішенням місцевого суду, яке Апелянт просить скасувати.

Інші твердження скаржника викладені в апеляційній скарзі до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 ГПК України.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, апеляційну скаргу апелянта/відповідача залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 20.07.2015 року у справі № 926/27/15 - без змін.

Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 29, 32-34, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105, 106, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 20.07.2015 року у справі № 926/27/15 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2.Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4.Матеріали справи повернути в Господарський суд Чернівецької області.

Головуючий суддяДанко Л.С.

СуддяКордюк Г.Т.

СуддяОрищин Г.В.

02.09.2015 р. оголошено вступну і резолютивну часини постанови. Повний текст постанови складено та підписано - 03.09.2015 р.