Постанова № 49793456, 02.09.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.09.2015 р. справа №905/2809/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:ОСОБА_1суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 - за довіреністю, від відповідача:ОСОБА_5 - за довіреністю , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ на рішення господарського суду Донецької області від18.06.2014 року по справі№905/2809/14 за позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.КиївдоПублічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ Донецької областіпростягнення 1 806 876,60 грн

В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Донецької області (суддя Зекунов Е.В.) рішенням від 18.06.2014р. частково задовольнив позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ (далі ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України») та стягнув з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ Донецької області (далі ПАТ «Енергомашспецсталь») заборгованість у розмірі 335 436,20 грн., яка складається з: 0,01 грн. основного боргу, 327 034,05 грн. 3 % річних, 8 402,14 грн. інфляційних нарахувань. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Донецької області від 18.06.2014р. у справі №905/2809/14 просить скасувати в частині відмови у стягненні нарахованої пені та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, заявник в апеляційні скарзі зазначає, що зміна порядку нарахування пені шляхом її розрахунку до моменту подачі позову заборонено законодавством, посилаючись на постанову Верховного суду України від 04.12.2012р. у справі №17/034-11. У звязку з цим позивач вважає правильним нарахування пені за шість місяців з моменту прострочення зобовязання.

В судовому засіданні 19.08.2015р. та 02.09.2015р. сторони підтримали свої доводи та заперечення.

До того ж представник відповідача у судовому засіданні 02.09.2015р. надав суду для огляду оригінал доказу зарахування судового збору до державного бюджету України

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 20.12.2010р. між ПАТ «Енергомашспецсталь» (Покупець) та Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (Постачальник) був укладений договір поставки природного газу № 47/1625-06/10-2829 (далі Договір).

Позивачем на виконання умов договору протягом січня - серпня 2011 року поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 93 231 712,17 грн., що підтверджується відповідними актами прийому-передачі газу (а.с. 52-59) та не спростовується відповідачем. ПАТ «Енергомашспецсталь» розраховувалось із порушенням умов договору в частині своєчасного та повного внесення платежів за отриманий газ.

Відповідно до пункту 7.3.1 Договору у разі порушення покупцем умов пункту 4.1 цього Договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 9.3 спірного договору встановлений строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки тривалістю у 3 роки. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» звернулась до господарського суду з позовною заявою про стягнення з ПАТ «Енергомашспецсталь» основного боргу в розмірі 0,01 грн., пені у сумі 1 471 440,40 грн., інфляційних витрат в розмірі 8 402,14 грн. та 327 034,05 грн. 3 % річних.

Статтями 526, 629 ЦК України та статтею 193 Господарського кодексу України передбачена обовязковість виконання договору. Відповідач свого обов"язку з оплати поставленого газу за спірним договором своєчасно та в повному обсязі не виконав, у звязку з чим апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з ПАТ «Енергомашспецсталь» основного боргу в розмірі 0,01 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів апеляційного суду, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, наданий позивачем, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 8 402,14 грн. та 3% річних у розмірі 327 034,05 грн.

Господарський суд Донецької області відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, посилаючись на те, що умовами п. 9.3 спірного договору неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом, а в зазначений період розмір основного боргу склав 0,01 грн.

Апеляційний суд не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України (далі ГК України) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

В силу вимог ч. 2 ст.260 ЦК України порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Так, ст. 259 ЦК України надає сторонам право за взаємною домовленістю збільшувати позовну давність, яка встановлена законом, а не визначати початок перебігу позовної давності, що врегульовано ст. 261 ЦК України.

Відтак, частиною шостою статті 232 ГК України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Враховуючи викладене, положення пункту 9.3 договору поставки природного газу №47/1625-06/10-2829 від 20.12.2010р. підлягають визнанню недісними в частині нарахування неустойки за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом у зв"язку з тим, що в даному пункті Договору сторони фактично змінили порядок обчислення позовної давності за вимогами про стягнення пені за прострочену суму, оскільки встановили, що строк позовної давності за вимогами про стягнення неустойки починає свій перебіг не з моменту прострочення платежу, а з дати, що визначається шляхом зворотного підрахунку шести місяців від дати звернення постачальника з позовом, що суперечить вимогам ч.2 ст. 260, ст. 261 ЦК України та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного суду України від 28.01.2014р. по справі №5002-33/4081-2012, а відповідно до ч. 1 ст. 11128 ГПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного суду України, має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

На підставі викладеного, позивач правомірно, відповідно до вимог вищенаведеного законодавства, здійснював нарахування пені за кожним актом приймання - передачі природного газу та просив суд стягнути пеню в розмірі 1 471 440, 40 грн.

Відповідач у клопотанні про зменшення пені посилається на важкий фінансовий стан ПАТ "Енергомашспецсталь", що підтверджується наявністю кредиторської заборгованості згідно Балансу підприємства станом на 31.03.2015р., Звіту про взаєморозрахунки з нерезидентами станом на 31.03.2015р., наявністю збитків згідно Звіту про фінансові результати за перший квартал 2015р., наявністю боргу, що підтверджується листом № 4-9-11312 від 25.06.2015р. відділу Державної виконавчої служби Краматорського МУЮ про наявність зведеного виконавчого провадження про стягнення боргу, а також несвоєчасністю виплати заробітної плати працівникам згідно Довідки по заробітній платі за період з січня 2015 по червень 2015 року.

Крім того, колегія суддів враховує, що ПАТ "Енергомашспецсталь" здійснює свою діяльність на території та в умовах проведення антитерористичної операції.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Як необхідність використання права на зменшення розміру фінансових санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

На підставі викладеного та враховуючи сплату відповідачем основного боргу за спірним договором, недоведеність позивачем збитків (їх розмір) від несвоєчасної оплати поставленого за спірним договором природного газу, апеляційний суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру штрафних санкцій (пені) на 70% від заявленої суми, тобто стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 441 432, 12 грн.

На підставі вищезазначеного колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 18.06.2014р. у справі №905/2809/14 частковому скасуванню з підстав, вказаних у постанові.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 18.06.2014р. у справі №905/2809/14 частково скасувати.

Абзаци другий та третій резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 18.06.2014р. у справі №905/2809/14 викласти в наступній редакції:

«Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, м. Краматорськ, Донецька область, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 0,01 грн. основного боргу, 441 432,12 грн. пені, 327 034,05 грн. 3 % річних, 8 402,14 грн. інфляційних втрат та 36 137, 53 грн. судового збору.

Визнати недійсним пункт 9.3 договору поставки природного газу № 47/1625-06/10-2829 від 20.12.2010р. в частині нарахування неустойки за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом».

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 18.06.2014р. у справі №905/2809/14 залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, м. Краматорськ, Донецька область, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 14 714, 40 грн.

Суду першої інстанції видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

ГоловуючийТ.М. Колядко

Судді:О.А. Скакун

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим.:

1 - позивачу

1 -відповідачу

1 -у справу

1 - ДАГС 1- г/с Донецької обл.